Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВХТ_Бут_ср2.pptx
Скачиваний:
1
Добавлен:
03.07.2024
Размер:
8.28 Mб
Скачать

Тромбоемболія брижових артерій

Виконала:

Бут Олександра ФВМ 5 курс 5 група

Тромбоемболія брижових артерій (Thrombosis et embolia arteriarum mesenterialium), або тромбоемболічний ілеус (Thrombosis et embolia) - гемостатична непрохідність внаслідок закупоренім брижових артерій личинками паразитів Delafondia vulgaris і припинення циркуляції крові в окремих ділянках кишок. Буває лише у коней.

Тромбоз гілочок брижової артерії

Етіологія може виникати внаслідок емболії або утворення тромбів у самій артерії, що

зумовлено проникненням у її стінки личинок паразита Delafondia vulgaris, які за інтенсивного скупчення спричиняють запалення судин з утворенням тромбів та аневризм, припинення циркуляції крові в окремих ділянках кишок. Тромби формуються у кровоносних судинах, які відходять від брижової артерії. Тромбоз спричиняє припинення кровообігу в окремих ділянках кишечнику з розвитком інфаркту і поширенням запалення на ділянки товстого відділу кишечника. За обширного інфаркту кишечнику розвивається перитоніт.

Патогенез

Взоні інфаркту кишечнику у зв'язку

зпорушенням живлення стінки відбувається подразнення рецепторів, запалення і некроз стінки, гниття вмісту. Спочатку це призводить до посилення перистальтики і навіть спазму кишок, порушення їхньої секреторної та екскреторної функцій; пізніше перистальтика припиняється, швидко наростають явища інтоксикації. За великих інфарктів кишечнику можливий розвиток перитоніту і сепсису.

Симптоми

Найбільш характерні симптоми хвороби спостерігають у молодняку коней через 7-9 міс. після зараження, яке проходить переважно в кінці літа та восени.

Симптоми залежать від ступеня порушення кровообігу і величини кишкового інфаркту: у разі невеликих ділянок ураження у тварини спостерігають незначний неспокій, за великих - коліки виникають раптово, найчастіше під час роботи, викликають бурхливу реакцію, проміжки спокою - короткі. Тварина раптово падає на землю, перекидається і так само раптово встає, часто приймає позу сидячої собаки або лежить на спині, стоїть у стані глибокої депресії, стогне і покривається потом. Температура тіла спочатку нормальна, а потім підвищується до 40-41 °С. Видимі слизові оболонки застійно гіперемійовані. Тахікардія, серцевий поштовх стукаючий. Перистальтика кишечнику на початку хвороби посилена, потім послаблюється і припиняється. Дефекація відсутня.

Ректально у малих за величиною коней можна знайти пульсуючу аневризму брижової артерії і болючість кореня брижі, метеоризм кишок; на руці залишається кров'янистий вміст.

Патолого-анатомічні зміни

У ділянці брижової артерії знаходять аневризму величиною від горошини до кулака. Від місця закупорення судини і по ходу її розгалуження уражена кишка сильно здута. Її поверхня має вишнево-червоний колір, вся товща стінки інфільтрована, з множинними крововиливами. Вміст кишок темно-червоного кольору, в черевній порожнині скупчення кров'янистої рідини.

Найчастіше ускладненням гемостатичного ілеусу може бути геморагічне запалення слизової оболонки і некроз стінки кишок. Перебіг хвороби у такому разі затягується до 5-7 діб і закінчується перитонітом, загальною інтоксикацією й летальним кінцем.

Діагноз та прогноз

З анамнезу з'ясовують, що коліковий криз виникає раптово без видимої причини. Важливі дані копрологічного аналізу на наявність яєць делафондій та особливо результати ректального дослідження. Результати одержують пробною пункцією черевної порожнини. За гемостатичного ілеусу в ній накопичується рідина подібна до венозної крові, за механічного - транссудат вишневого або темно- червоного кольору. Заспокоюють тварин теплі клізми. Диференціюють ентералгію, для якої характерною є брадикардія та позитивний лікувальний ефект після введення атропіну сульфату.

Прогноз несприятливий.

Лікування та профілактика

Лікування спрямоване на усунення синдрому колік (внутрішньовенно вводять 20 % розчин фенілджекту 0,05 мл/кг або анальгіну -30-50 мл) і поліпшення кровообігу: підшкірно 20-30 мл 20 % олійного розчину камфори, 10-15 мл 25 % розчину кордіаміну.

Для дезінтоксикації внутрішньовенно вводять ізотонічний розчин натрію хлориду в поєднанні з глюкозою (200-300 мл), гемодез (500-700 мл). Всередину призначають антимікробні препарати: іхтіол, фенілсаліцилат, антибіотики, сульфаніламіди та ін.

Профілактика. Регулярно проводять копрологічні дослідження на наявність гельмінтів роду Stronqilus і профілактичні дегельмінтизації.

Соседние файлы в предмете Внутренние незаразные болезни животных