Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Бут_вхт_2лаб

.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
03.07.2024
Размер:
16.62 Кб
Скачать

Бут Олександра Володимирівна

5 курс 5 група

Лабораторна робота №2

Тема: “Гастроезофагеальний рефлюкс і дисфункція гортані у собаки”.

Автори: Cassie N Lux , Todd M Archer, Kari V Lunsford.

Анотація

Мета: дослідити клінічний випадок.

Методи: 7-річного кастрованого самця сенбернара було оцінено через 6-місячну історію кашлю, блювотних рухів, надмірного дихання та хронічного періодичного блювання та діареї. Фізикальне обстеження не виявило жодних помітних ознак, окрім задишки. Концентрація загального тироксину та результати загального аналізу крові, біохімічного аналізу сироватки крові, аналізу сечі та рентгенографії грудної клітки були в межах норми. При огляді гортані виявлено набряк, еритему та виразку гортані та глотки, рух гортані нормальний. За результатами бронхоскопії та цитологічного дослідження бронхоальвеолярного лаважу було діагностовано дистальний трахеїт. Езофагоскопія та езофагографія виявили езофагіт, що відповідає гастроезофагеальному рефлюксу. Гастродуоденоскопія та гістологічне дослідження біоптатів виявили колонізацію Helicobacter та лімфоцитарний або плазмоцитарний ентерит.

Результат: після лікування гастроезофагеального рефлюксу та підозри на інфекцію Helicobacter із комбінованим лікуванням антацидами та протимікробними препаратами респіраторні ознаки у собаки зникли, але блювота продовжувалася. При гастродуоденоскопії перенесені ларингіт, фарингіт, езофагіт повністю зникли. Лікування лімфоцитарного або плазмоцитарного ентериту було розпочато з преднізону (1 мг/кг перорально кожні 12 годин) і нової білкової дієти. Також було продовжено попереднє лікування. Повне зникнення клінічних ознак зберігалося через 4 місяці після початку відповідного лікування.

Висновок: дисфункція гортані, спричинена гастроезофагеальним рефлюксом, як це сталося у пацієнта, є раніше незадокументованим зв’язком у ветеринарній літературі. Цей зв’язок може бути потенційним фактором у собак з одночасними респіраторними та шлунково-кишковими ознаками. Ця доповідь може стати основою для подальших досліджень з вивчення цього зв’язку.

Ключові слова: рефлюкс, гортань, собака.

Посилання на статтю: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22515631/

Соседние файлы в предмете Внутренние незаразные болезни животных