Хвороби міокарда

Міокард

Міокард — це м'яз особливої будови, що має властивості як посмугованого так і непосмугованого. Серцевий м'яз, що є основним конструктивним елементом серця як органа, побудований із посмугованої м'язової тканини і суттєво відрізняється від посмугованої скелетної м'язової тканини.

У сільськогосподарських тварин - це міокардит, міокардоз, міокардіофіброз (міокардіосклероз), розширення серця. Найчастіше спостерігаються міокардит

і міокардоз.

Діагноз на міокардит можна поставити за характерними симптомами з урахуванням періоду розвитку хвороби, а також даних електрокардіографії. При діагностиці міокардиту його слід відрізняти від: перикардиту, ендокардиту та міокардозу.

Терапія міокардиту

У тяжких випадках призначають кисневу інгаляцію. З самого початку гострого міокардиту хороший терапевтичний ефект дають протиалергічні засоби: натрію саліцилат, амідопірин, кальцію хлорид або глюконат

внутрішньовенно

та гормональні препарати - кортикотропін, кортизон і його аналоги.

При міокардиті показані також глюкоза (внутрішньовенно у вигляді 30 – 40 %- го водного розчину) і протимікробні засоби (сульфаніламіди, антибіотики).

Міокардоз

Міокардоз - захворювання, що виражається в зниженні функціональності серцевого м'яза без проявів фізичних ушкоджень тканин і без явних відхилень у роботі серця.

Діагноз можна поставити за характерними симптомами з урахуванням клінічної форми і стадії розвитку хвороби, а також даних електро- і фотокардіографії.

Міокардит характеризується:

oбільш тяжким загальним станом тварини,

oзначним підвищенням температури тіла,

oстукаючим серцевим поштовхом,

oпосиленими тонами серця,

oвираженою тахікардією і

oпідвищеною збудливістю серця.

Міокардіофіброз

Міокардіофіброз - хвороба міокарда, що характеризується розростанням фіброзної (сполучної) тканини та його ущільненням. За міокардіофіброзу виникає розрощення фіброзної тканини між кардіоміоцитами, а за міокардіосклерозу - насамперед за напрямом коронарних судин. Хвороба часто, зокрема у старих тварин, ускладнюється артеріосклерозом.

Симптоми міокардіофіброзу

За прогресуючого перебігу хвороби симптоми хронічної серцево-судинної недостатності маніфестуються і в спокійному стані. Перший тон серця ослаблений, роздвоєний або розщеплений. Другий тон серця варіабельний: іноді ослаблений, іноді ( при АГ) - акцентований на аорті або легеневій артерії та посилений. Течія крові сповільнена, венозний кров’яний тиск підвищений.

На електрокардіограмі тварин за міокардіфіброзу виявляють зниження зубців і значне розширення інтервалів QT і PQ, подовження і деформація шлуночкового комплексу QRS, інверсія зубця Т, інколи - депресія сегмента ST. С часом розвивається

поліорганна недостатність і кахексія.

Прогноз за легкого перебігу міокардіофіброзу (міокардіосклерозу) обережний. В тяжких випадках прогноз несприятливий.

Розширення серця

Розширення серця (Dilatatio cordis) - характеризується збільшенням порожнин серця з одночасною зміною товщини їх стінок і форми серця. Розширення серця може бути гострим і хронічним.

Патогенез

Розширення серця спричиняє порушення гемодинаміки в організмі з вираженою серцево-судинною недостатністю. Внаслідок зниження скоротливої функції міокарда зменшується систолічний об'єм серця, кількість циркулюючої крові і АКТ. Серцево-судинна недостатність інколи спричиняє колапс і параліч серця. Виникає венозний застій в органах і тканинах з наступним набряком підшкірної клітковини, серозних порожнин, легень та інших органів. Венозна гіперемія головного мозку може призвести до непритомності.