ВнутрХв 3 лаб

За об’ємом введеної в пряму кишку рідини клізми ділять на

•макро-

•мікроклізми;

За способом введення рідини:

•гідравлічні, коли резервуар з рідиною розташовують вище рівня тіла тварини і рідина витікає під силою власної ваги,

•нагнітаючі – рідина нагнітається під певним тиском із відповідних приладів.

Глибина проникнення води за допомогою ректальних введень залежить від : кількості води, її температури, техніки введення, маси тіла тварини, стану центральної нервової системи, серцево-судинної та інших систем, від індивідуальних особливостей тварин.

•До макроклізм належать:

•очищувальна,

•випорожнювальна,

•промивна (сифонна),

•послаблююча,

•живильна,

•глибока,

•субаквальна.

При мікроклізмах у пряму кишку вводять розчини лікарських речовин в об’ємі декількох кубічних сантиметрів.

Очищувальні клізми застосовують перед всіма видами клізм для звільнення прямої кишки від калових мас. У такому випадку вводять, за один або декілька прийомів, 6– 8 л води з температурою, рівною температурі тіла. За допомогою кишкових запирачівю Великим тваринам можна ввести в кишечник до 50 л рідини. Дрібним тваринам достатньо 0,5–1 л води. Ці клізми рекомендують також при запорах, отруєннях, перед операціями.

Протипоказані очищувальні клізми при:

•перитонітах,

•шлункових і кишкових кровотечах,

•запальних процесах у ділянці ануса.

Повторні клізми потрібно робити не раніше, як через 30 хвилин після проводки тварин протягом 10-15 хвилин.

Опорожнювальні клізми призначаються при тимчасовій або тривалій затримці виділення калових мас: запори, акт дефекації спостерігається рідко або ж коли він взагалі відсутній. Теплу воду (20–30̊С) з невеликою кількістю гліцерину чи мила вводять в пряму кишку за один або декілька прийомів, подразнюючи слизову секрецію і перистальтику.

Промивальна (сифонна, масажуюча) клізма призначається не лише для видалення вмісту кишечника, а й для змивання з слизової оболонки кишечника слизу, гною і токсичних продуктів. Для кращого розчинення патологічних продуктів на стінках кишечника застосовують 0,9%-ий розчин хлориду натрію, розчин калію перманганату 1:1000 та ін.

Субаквальна клізма – це наскрізне промивання кишечника і шлунка у собак. Застосовується частіше при ентеритах. При субаквальних клізмах необхідно слідкувати за станом хворої тварини. Протипоказаннями для застосування субактивальної клізми є: хвороби серця, нирок, печінки, виразки шлунка. Цей вид промивання кишечника і шлунка можна замінити глибокою клізмою і промиванням шлунка.

Послаблювальні клізми є різновидом очищувальних. Вони помірно регулюють перистальтику кишечника і викликають проносну дію за рахунок посилення ексудації і транссудації.Послаблювальні клізми призн чають тоді, коли з якихось причин не можна вводити в

кишечник великої кількості води: набряки, водянки, деякі хвороби серця. Кількість води, порівняно з очищувальними клізмами, зменшують у 2–3 рази.

Для послаблюючих клізм застосовують: рослинне масло, розчин середніх солей, гліцерин, пілокарпін, хінін, антипірин.

Великим тваринам вводять його до 1,5 л, а дрібним – від 5 до 300 мл масла.

Гіпертонічні клізми є різновидом послаблюючих. Застосовують їх при набряках, водянках, атонічних запорах. Протипоказані вони у випадках запальних процесів у задніх відділах товстих кишок. Гіпертонічні розчини не лише не всмоктуються в кров, а навпаки, відтягують воду з крові в простір кишечника. Вводять теплий 10%- ий розчин натрію хлориду або 20-30%-ий розчин натрію сульфату. Великим тваринам призначають 0,5–1,0 л, дрібним – 0,1–0,2 л розчину.

Терморегулювальні клізми застосовують для збудження перистальтики кишечника і зниження температури тіла (вико-ристовують холодну воду 10–20̊С) або розслаблення мускулатури кишечника (використовують теплу воду 30–40̊С). Великим тваринам повільно, під невеликим тиском вводять до 5–6 л води а дрібним – до 0,3–0,5 л.

Живильні клізми – це штучна годівля тварин через пряму кишку, до якої удаються за відсутності апетиту, різноманітних пораненнях і захворюваннях ротової порожнини, коли неможливо або протипоказано вводити носостравохідний зонд. Поживні речовини в прямій кишці всмоктуються гірше, ніж в шлунку, передшлунках і тонкому відділі кишечника. Для введення використовують 10–12%-ий розчин глюкози, цукру; 0,5%-ий розчин натрію хлориду; вівсяні, рисові і пшеничні відвари, білок курячого яйця, пептон з ізотонічним розчином натрію хлориду 1:10.

Лікарські клізми застосовують з метою дії лікарських речовин через слизову оболонку прямої кишки як на весь організм, так і для місцевого впливу лише на кишечник (в’яжучі, послаблювальні засоби). В пряму кишку вводять лікарські речовини у вигляді розчинів, емульсій, настоянок, відварів, мікстур в кількості від 5 до 50 мл, підігрітих до 30–40̊С.

Для резорбтивної дії застосовують снотворні та заспокійливі (хлоралгідрат, атропін, настоянка з листя валеріани) засоби. З метою розрідження вмістимого і видалення слизу застосовують лужно-соляні клізмиз натрію гідрокарбонату і кухонної солі (по ¾ чайної ложки на 1л нагрітої до 40–45̊С води), які до того ж, діють заспокійливо.

Заспокійливу дію мають також настої ромашки (2 стол. ложки сухої ромашки заварюють у 1 л окропу), відвар крохмалю (2–3 чайні ложки на 2–3 стакани води). Під час захворювання травного каналу, серцево-судинної, центральної нервової системи в пряму кишку вводять 0,75–1 г новокаїну або 0,3–0,5 мл препарату АСД-2, розведених в 300–500 мл теплої води, 2–3 рази через годину з наступним введенням через 6–8 годин.

Для в’яжучих клізм використовують 2%-ий розчин таніна або свинцевого цинку. Усі лікарські речовини, що мають подразливу дію, необхідно вводити разом із слизовими відварами.

Крапельні клізми застосовують для введення лікарських розчинів у пряму кишку краплями протягом декількох годин. За такого введення лікарські розчини краще всмоктуються, не розтягують кишечник, не викликають болі і бурхливої перистальтики кишечника. Протягом 1 хвилини в кишечник вводять від 40 до 150 крапель при об’ємі клізми 20 літрів. На практиці крапельні клізми використовують для лікування особливо цінних тварин, з урахуванням їх поведінки і стану.

Введення свічок у пряму кишку роблять після очищувальної клізми. Знявши обгортку, для уникнення розм’якшування, свічку швидко вводять в анальний отвір.