ВнутрХв 3 лаб

Ентеральні методи введення лікарських препаратів:

•через рот: за допомогою зондів; у рубець, книжку і сліпу кишку,

•через черевну стінку;

•введення ліків у пряму кишку, клізми.

•введення ліків в органи сечостатевої системи та інші органи.

Для насильного введення лікарських

речовин через рот –застосовують декілька способів: розчини вводять із пляшки, ложки, спринцівки, шприца, лійки, приладу Малахова, зонда.

За допомогою пляшки вводять рідкі лікарські форми: розчини, відвари, емульсії, суспензії, пасти. Для виконання процедури краще використовувати спеціальні гумові, або пластикові і скляні пляшки, об’ємом до 0,5 л.

Введення рідких лікарських форм тваринам за допомогою ложки

застосовують переважно під час лікування дрібних тварин – собак, котів, поросят.

Введення розчинів тваринам за допомогою приладу Малахова. За піднятої голови тварини трубку приладу вводять в рот між щокою і корінними зубами, а лійку з лікарським розчином піднімають вище її голови. При такому введенні рідкі ліки не витікають із ротової порожнини.

Введення рідких лікарських засобів тваринам за допомогою зонда.

Частіше даний метод застосовують для коней, рідше – для телят, свиней, собак і птиці.

Коням давати розчин через рот дуже важко, тому рідкі лікарські засоби їм вводять через носостравохідний зонд. При проведенні даної маніпуляції необхідно враховувати, що деякі тварини затримують акт ковтання. Цьому можна запобігти ритмічним натискуванням на ділянку глотки, тобто викликати у тварин акт ковтання. Застосовувати зівники не рекомендується, а тим більше витягувати із ротової порожнини тварини язик.

Введення лікарських засобів тваринам у вигляді болюсів, капсул, таблеток, порошків, кашок.

Болюси призначаються коням. У жуйних тварин вони досить довго затримуються у передшлунках і не проявляють своєчасної дії. Краще всього болюси вводити за допомогою спеціальних болюсодавачів, всередині трубки яких розташований висувний стрижень з ручкою на одному кінці і виштовхувачем на іншому. Болюс кладуть у наконечник і виштовхують направлювачем. Болюси можна вводити в рот і за допомогою корцанга.

Введення желатинових капсул потрібно проводити так, щоб у ротовій порожнині тварини їх не роздавити. Техніка введення желатинових капсул така ж, як і при задаванні болюсів. У капсулах призначають лікарські речовини, які викликають подразнення слизової оболонки ротової порожнини, що в свою чергу може викликати рефлекторну зупинку дихання або серця.

Введення кашок в основному розраховано на добровільний прийом, тому не слід прописувати лікарські засоби з неприємним запахом і смаком. Частіше всього кашку призначають свиням. Їх беруть шпателем і піднявши губу, вводять у ротову порожнину. Коням і великій рогатій худобі кашки шпателем намазують на корінь язика і відразу ж в рот вливають трохи води. Собакам кашки згодовують їх власники.

Введення лікарських засобів у рубець,

книжку і сліпу кишку за допомогою пункції.

Пункція рубця показана при гострій тимпанії його, якщо застосоване лікування не дало позитивних наслідків і виникла загроза загибелі тварини від асфіксії, та у випадках масової тимпанії рубця на пасовищах.

Прокол роблять у ділянці лівої голодної ямки, на 10–12 см нижче поперекових відростків сідничних хребців на середній лінії, проведеній від горба крила клубової кістки до середини останнього ребра. Гільза троакара повинна бути щільно підігнана до стилета. Тварину фіксують у стоячому положенні, краще у станку. На місці введення троакара шерсть вистригають, шкіру змащують спиртовим розчином йоду і зміщують вбік (уперед або назад).

У телят, овець і кіз техніка пункції рубця така ж, як і у великої рогатої худоби, але використовують тонкий троакар або голку Боброва з мандреном.

Пункцію книжки проводять з метою безпосереднього введення в неї лікарських речовин при закупорці, коли інші методи терапії виявилися неефективними. Прокол роблять на стоячій тварині тонким троакаром або голкою Боброва. Пункцію роблять у 9-му міжребер’ї справа на рівні плечового суглоба або трохи нижче. Місце уколу вистригають і знезаражують, шкіру зміщують, голку уколюють перпендикулярно шкірі на глибину 6–7 см.

Прокол сліпої кишки у коней проводять при метеоризмі товстого відділу кишок при загрозі життю тварини. Прокол головки сліпої кишки роблять тонкою довгою голкою або троакаром з мандреном у ділянці правої голодної ямки по лінії, що з’єднує горб крила клубової кістки із серединою останнього ребра. Місце уколу обробляють розчином йоду і закривають колодієвою пов’язкою.

Введення лікарських речовин через пряму кишку (клізми)

Клізми – одна із форм гідротерапії, яка основана на введенні води в пряму кишку і інші відділи кишечника в основному з метою надання лікувальної допомоги при гіпотонії, дистонії травного каналу, копростазі і отруєнні. За допомогою клізм кишечник звільняється від накопичених калових мас, мікроорганізмів, токсинів. Клізми також є важливим методом введення в організм лікарських розчинів та поживних середовищ.

Рідину вводять через пряму кишку за допомогою спеціальних приладів – так званих кишкових тампокаторів (дармтампонаторів): Майера (металевий); Целішева, Н.З. Обжоріна, Н.Р. Сьомушкіна і С.Г. Меліксетяна (гумові). Кружки Есмарха з гумовою трубкою і твердим наконечником застосовують у випадках пошкодження слизової оболонки прямої кишки.