ВнутрХв 2 лаб

Вапоризація

Вапоризація – це лікування водяним паром.

Для підсилення дії пару до нього додають креолін, скипидар, іхтіол, дьоготь (до 1 %). Щоденно, або через 2–3 доби, впродовж 20-40 хв. Для отримання пару використовують спеціальні вапоризатори чи підручні засоби (чайник, відпрацьований вогнегасник) до яких приєднують гумову трубку із спеціальною насадкою Кінець трубки повинен знаходитися на відстані не менше 50 см від тіла тварини, щоб не було опіків шкіри. Температура пару – 50–60 °С.

Припарки

Припарки – це лікувальна процедура для прогрівання ділянки тіла тварини.

Припарки готують теплі (40–45 оС) і гарячі (46–50 оС) із насіння льону, висівок, житньої муки, тирси, варених коренебульбоплодів, гранул, розбавляючи їх окропом до кашоподібної маси, яку накладають на тканину шаром 5–6 см чи поміщають у торбинку і дають стекти надлишку гарячої води. Іноді додають лікарські речовини. Припарку накладають на шкіру

Тривалість процедури 1–2 год. Потім роблять перерву на 4 години і процедуру повторюють до вирішення запального процесу.

Примочка

Примочка – лікувальна процедура для охолодження ділянки тіла в початковій стадії запалення. Ватно-марлеву подушку змочують холодною водою чи лікарськими засобами, прикладають до враженого місця на 6–8 год. В міру зігрівання примочки її зволожують кожні 15– 20 хв.

Компрес

Компрес – спеціальна пов’язка, яку застосовують з лікувальною метою. Розрізняють компреси гарячі, зігріваючі та охолоджуючі.

Гарячий компрес – шматок марлі чи іншої тканини, замочений в гарячій 96–70 оС воді, прикладений на 15–20 хв до враженої ділянки тіла і закритий теплоізолюючим матеріалом;

Зігріваючий компрес – складається з 4-х

шарів: складеного в 3–4 рази вологого шматка марлі, покладеного на вражену ділянку тіла;

Охолоджуючий компрес – застосовують складену в декілька шарів марлю чи бавовняну тканину, змочену в холодній воді (зльодом), яку накладають на вражену ділянку тіла

Електрофорез

Електрофорез - це введення лікарських речовин за допомогою електричного струму. При цьому використовують апарат промислового виготовлення.

Для проведення електрофорезу фланелеву прокладку активного електрода змочують лікарським розчином, другу прокладку, яка є пасивним електродом, змочують водою. Обидві прокладки підключають до приладу, що повідомляє іонів електричний заряд.

Парафінова аплікація

Парафінова аплікація – парафін накладають на шкіру тварини. У ветеринарній практиці використовують жовтий або білий парафін з температурою плавлення 44-45 ° С.

Парафінову аплікацію наносять на суху, чисто вимиту шкіру. Нагрітий до 65 ° С парафін наносять за допомогою кисті тонкими шарами пошарово, поки загальна товщина шару не стане 1-1,5 см. Після цього парафін накривають клейонкою і утеплюють.

Парафінова ванна

Парафінова ванна – місце нанесення парафіну та ванни добре миють і насухо витирають, шерсть підстригають.

Розплавлений і охолоджений до 65 ° С парафін наносять на шкіру двома-трьома шарами. Потім, коли на шкірі застигне так званий захисний шар парафіну від опіку, місце закривають плівкою так, щоб залишилася вільна смуга шириною 2-2,5 см. Клейонку закріплюють нижче ураженої ділянки, а зверху в утворену складку або мішок заливають розплавлений парафін і утеплюють ватником. Парафінову ванну тримають на тілі тварини 30-40 хвилин.

Втирання

Втирання у шкіру мазей і лініментів сприяє глибшому проникненню лікарських речовин і надходженню їх у кров. Втирання виконують круговими рухами в один прийом, якщо порція лікарського речовини маленька, і в кілька прийомів - при великих кількостях. Після втирання лікарських речовин шкіру тварини необхідно укрити теплою пов'язкою або ковдрою.

Присипки

Тверді форми лікарських речовин, наприклад порошки, можна використовувати шляхом присипок на рани або виразки.

Для виконання присипок можна струшувати порошок шпателем з папірця на хворе місце. Перед початком присипки лікарських речовин рану або виразку обробляють