11. Formacíon del adverbio.

Los adverbios españoles pueden dividirse en los formados a base de la lengua latina y los surgidos sobre la base del español. Los adverbios de la procedencia 'latina se remontan a los adverbios latinos primitivos o simples, o a varios grupos de palabras latinas que han adquirido en el español (uitido) adverbial. Estos son:

(Іспанські прислівники поділяються на утворені на основі латинської мови та ті, що виникають на основі іспанської. Прислівники латинського походження можна простежити до примітивних або простих латинських прислівників або різних груп латинських слів, які набули прислівникового іспанського (uitido). Це будуть)

1. Un grupo bastante numeroso procedente de adverbios latinos simples:

(1. Досить велика група з простих латинських прислівників:)

sic > sí

yam > ya

sempěr > siempre

non > no

quasi > casi

hödie > hoy

circa > cerca

magis > mais > más

minus > menos

2. Grupo menos numeroso procedente de adverbios latinos derivados de adjetivos por medio del sufijo -e:

(2. Менш численна група від латинських прислівників, похідних від прикметників за допомогою суфікса -е:)

bonus: bēne > bien

malus: male > mal

longus: longe >sp. ant. lueñe

tardus: tarde > tarde

3. Grupo también poco numeroso procedente de las formas acusativas de los adjetivos neutros en singular:

(3. Згрупуйте також невеликі за кількістю від знахідних форм прикметників середнього роду в однині:)

multum > muito > muit > muy

4. Grupo procedente de los adverbios latinos simples a los cuales se añadían: a) preposiciones:

(4. Згрупуйте з простих латинських прислівників, до яких додалися: а) прийменники)

de intro > dentro

ad illic > alli

de magis > demás

ad illac > allá

de tras > detrás

ad hic > ahi

5) otros adverbios:

jam magis > jamás

eccum hic > aqui

eccum hac > acá

dum intěrim > domientre > mientre > mientras".

5. Grupo procedente de un sustantivo latino único o acompañado de preposiciones o adjetivos pronominales:

(Згрупуйте з одного латинського іменника або супроводжуваних прийменниками чи займенниковими прикметниками:)

loco > luego

ad ripam > arriba

ad horam >ahora

ad pressam > aprisa

ad casum > acaso

ad bassum > abajo

in fronte >enfrente

hac hora >agora > ahora

hoc annu > hogaño

tota via > todavia

6. Grupo procedente de locuciones verbales:

qui sabe > quisab > quizá y quizás

(Група з словесних фраз:

хто знає> можливо> можливо і можливо)

si quierat > siquiera

Los adverbios de procedencia española son los adverbios de nueva formación, realizada sobre la base de la lengua española y a su vez se dividen en simples, derivados y compuestos.

(Прислівники іспанського походження – це новоутворені прислівники, створені на основі іспанської мови і в свою чергу поділяються на прості, похідні та складені.)

Adverbios s i m p l e s son los adjetivos o participios adverbializados, empleados en función de adverbio: hablar claro, ir recto, recién venido, etc. El uso adverbial de varios adjetivos está registrado en los diccionarios; se consideran homónimos de los adjetivos:

(Прислівники s i m p l e s — це прикметники або дієприслівникові дієприкметники, які вживаються як дієприслівник: говоріть чітко, йдіть прямо, просто прийдіть тощо. Дієприслівникове вживання різноманітних прикметників зафіксовано в словниках; вважаються омонімами прикметників:)

mucho (adj.) – abundante

mucho (adv.) - con abundancia

corto (adj.) - escaso

corto (adv.) - con escasez

pronto (adj.) – rápido

pronto (adv.) – presto

Los derivados son los adverbios que se forman añadiendo varios prefijos a un adjetivo, sustantivo y otro adverbio: debajo, anoche, anteayer, etc., o sufijo -mente (f. ant. -mientre) al adjetivo:

De los sos ojos tan fuertemientre llorando, tornava la cabeça i estávalos catando.

NB. -mente es la forma acusativa del nombre latino mens, mentis f, que se usa en el espanol como sufijo adverbial.

(Похідні – це прислівники, які утворюються шляхом додавання кількох префіксів до прикметника, іменника та іншого прислівника: під, вчора ввечері, позавчора тощо, або суфікса -mente (ф. Ant.-Belly) до прикметника:

Його очі такі сильні, живіт плаче, він повертає голову, а я куштую їх.

NB. -mente — знахідна форма латинської назви mens, mentis f, яка використовується в іспанській мові як дієприслівниковий суфікс.)

Los adverbios compuestos o también llamados locuciones adverbiales se componen del sustantivo, un adjetivo o adverbio más una preposición: a casa, de puntillas, a ciegas, a la antigua, de pronto, etc.

((Похідні це прислівники, які - завдяки додаванню префіксів до прикметів, іменників та інших прислівників: під вчора ввечері, позавчора тощо, або суфікса -mente (ф Ant.-Belly) до прикметника.

Він такі сильні, живе плаче, він повертає голову, а я кущу їх.

NB. -mente - знахідна форма латинські назви mens, mentis f, яка використовує в іспанській мові як дієприслійниковікослійниковісфійв.

Складні прислівники, або їх також називають дієприслівниковими, складаються з іменника, прикметника чи прислівника та прийменника: додому, навшпиньки, сліпий, старомодний, раптово тощо.)