20. Морфологічна будова слова. Морфема, види морфем. Основні способи словотвору.

Морфема – найменша значуща одиниця мови, виражена однією фонемою чи їх сполученням.

• Корінь – сегментна частина, що є спільною для всіх споріднених слів. Він є центром слова, носієм речового (лексичного) значення.

• Афікси (дериваційні, реляційні) – службова морфема, приєднана до кореня, яка виражає граматичне і словотвірне значення.

• Мають лексико-граматичне, тобто дериваційне (руч-к-a, виручити)

• Граматичне, реляційне значення (рука, руки, рукою).

Види афіксів:

• Флексія (або закінчення) – змінний афікс, що стоїть у кінці слова і виражає синтаксичні відношення між словами у словосполученні й реченні. Наприклад: село.

• Суфікc – афікс, що стоїть між коренем слова і закінченням: баб-уся.

• Постфікс – афікс, що стоїть після кореня. До постфіксів належать суфікси і флексії.

• Префікс – афікс, який стоїть перед коренем. Наприклад: ви-їхати, un-known.

• Інтерфікс – афікс, що стоїть між двома коренями і служить для зв'язку цих коренів у одному складному слові. Наприклад: земл-е-мір.

• Інфікс – афікс, вставлений у середину кореня. Наприклад: лат. pigment-um – фарба (корінь pig).

• Трансфікс – перерваний афікс, вставлений у перерваний корінь. Трансфікси наявні в арабській мові: bank – банк – bunuk – банки (трансфікси а, и-и).

• Конфікс (або циркумфікс) – перерваний афікс, який охоплює з двох боків корінь. Як приклад такої морфеми можна назвати нім. ge-t, ge-en.

Корінь – спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Наприклад, для споріднених слів водяний, водяник, підводний, заводнити, водянистий коренем є морфема вод-.

Суфікс – частина похідної основи, яка стоїть після кореня і служить для утворення слів з новим значенням або новим відтінком у значенні. Суфіксів може бути кілька в одній основі.

Префікс – частина похідної основи, яка стоїть перед коренем і служить для утворення слів з новим значенням або відтінком значення.

Способи словотворення:

• Префіксальний спосіб – спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити - ходити, перенавантаження - навантаження, прехороший - хороший, безвідповільно - відповідально.

• Суфіксальний спосіб – спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький -- холодний, дубок - дуб, вітерець - вітер, читання - читати, молодість - молодий.

• Префіксально-суфіксальний спосіб – спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: надбрівний - брова, безмежний - межа, затишок - тиша.

• Постфіксальний спосіб – спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися - бити, миритися - мирити.

• Безафіксний спосіб (відкидання значущих чаcтин) – це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: відхід - відходити, закид - закидати, зелень - зелений.

• Основоскладання – спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки - підрядної чи сурядної. Наприклад: хмарочос - хмари чесати, життєпис - життя писати, хвилеріз - хвилі різати, лісостеп - ліс і степ, синьо-жовтий - синій і жовтий, кисло-солодкий -- кислий і солодкий.

• Абревіація. Вони можуть утворюватися:

• складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг - завідуючий магазином.

• складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація – державна адміністрація, медсестра - медична сестра.

• складанням назв початкових букв твірних слів: УТН - Українські телевізійні новини, ЛПУ - Ліберальна партія України,

• складанням початкових звуків твірних слів: загс - запис актів громадянського стану, ДЕК - державна екзаменаційна комісія;

• складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно - обласний відділ народної освіти, СУ-15 (Сухий - прізвище конструктора).

• Морфолого-синтаксичний спосіб – це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: операційна – перехід прикметника в іменник, завідуючий – перехід дієприкметника в іменник, коло хати – перехід іменника в прийменник.