14. Взаємодія звуків у мовленнєвому потоці. Комбінаторні фонетичні процеси. Позиційні зміни фонем у потоці мовлення.

Комбінаторні зміни – вплив одного звука на інший.

Позиційні зміни – вплив загальних умов вимови.

До позиційних змін належать:

• Редукція голосних – ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання.(кленок-клинок). Редукція голосних буває кількісною та якісною.

• Кількісна – редукція, за якої голосні ненаголошених складів утрачають силу і довготу, але зберігають хар-ний для них тембр.(дуб-дубок-дубовик).

• Якісна – редукція, за якої голосні ненаголошених складів стають не тільки слабшими і коротшими, але й утрачають деякі ознаки свого тембру,тобто свою якість.(воді (о),вода (а), водяной (ы)).

!! Якісна редукція є тільки в мовах з динамічним наголосом. Для СУМ не характерна.

Позиційні зміни приголосних зумовлені їх положенням в кінці слова.

Протеза – поява перед голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови. (острий-гострий, улица-вулиця).!!

До комбінаторних змін належать:

• Акомодація (пристосування) – зміна одного звука під впливом іншого, сусіднього; часткове пристосування сусідніх звуків. Акомодація може бути двобічною: няня.

• Асиміляція – уподібнення одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова або словосполучення.(боротьба – дзвінкий б впливає на т і уподібнює його собі).

• Дисиміляція – розподібнення артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова, втрата ними спільних фонетичних ознак. Напр.: близ-ш-ий → ближ-ший -→ ближчий.

• Діереза – викидання звука чи складу в слові для зручності вимови.(корисний-корисний, згибнути-згинути).

• Епентеза – поява у словах додаткового звука.(страм і срам «сором».пощирене в говірках – радійо, окіян).

• Метатеза – взаємна перестановка звуків або складів у межах слова.(суворий виникло із суровий, намисто із монисто).

• Гаплологія – випадіння внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів. (мінералологія-мінералогія,трагікокомедія-трагікомедія).

• Стяжіння – злиття двох суміжних звуків в один (дочка-дочці /доц ´:і/)

15. Фонетичне членування мовлення. Склад, його структура, типи складів.

Склад складається зі звуків – мінімальних фонетичних одиниць.

Вершина – момент найвищої звучності.

Периферія – складається з ініціалі(наростання звучності до вершини) і фіналі(затухання звучності після вершини).

Сформували три теорії, які характеризують загально чим може бути склад:

• Теорія м'язового напруження – по ній найбільше напруження при артикуляціє припадає на вершину складу. (але що є цим бляха складом досі невідомо) 

• Сонорна вершина складу – голосна, та ця голосна – створює склад. Інші звуки –нескладотворчі;

• Експіраторна – за нею склад може бути однією голосною або поєднанням голосної та приголосної. це залежить від слова;

Склади бувають:

• Відкритий неприкритий (V):

• і, у, о, англ. eye, ear, are;

• Закритий прикритий (CVC):

• сад, кіт; англ. hat, top, look;

• Відкритий прикритий (CV):

• на, те, до; англ. day [dej], know, far;

• Закритий неприкритий (VC):

• ар, ось, от, ум; англ. is, ice, arm.

Складотворчим звуком є голосний.

Види складів:

• Монофтонг – простий голосний звук.

• Дифтонг – поєднання складотворних і нескладотворних голосних звуків в одному складі. –

• Висхідний дифтонг – звукова сполука із складотворним другим голосним. (фр. [іе] (pied “нога”), [ui] (nuit “ніч”), ісп. [ие] (bиепо “добрий”, nuevo “новий”, pueblo “народ”, puerta “двері”).

• Низхідний дифтонг – звукова сполука із складотворним першим голосним. (ісп. [аі] (аіrе “повітря”), [eu] (deuda “борг”).

• Трифтонг – три голосних, які творять один склад, чим забезпечують свою фонетичну цілісність. Трифтонги трапляються лише в тих мовах, де є дифтонги. Наприклад: англ. our “наш”, flower “квітка.