40. Ареальна класифікація мов. Мовний союз vs мовна сім’я.

Географічна (або ареальна) класифікація пов'язана з місцем розповсюдження (первинного або подальшого) тієї або іншої мови (чи діалекту).

Мета: визначити ареал мови (чи діалекту) з урахуванням меж її мовних особливостей.

Основним методом дослідження:є лінгвогеографічний, основною класифікаційною категорією - ареал або зона (наприклад, ареали взаємодії діалектів або мов у рамках мовного союзу).

Ареальна классифікація можлива і усередині однієї мови стосовно її діалектів (ср. ареальну класифікацію англійських діалектів, згідно якої виділяються чеширський, стафордширський, оксфордширський, глазвегіанський, тощо територіальні діалекти).

41. Міжнародні та світові мови.

Деякі мови є мовами міжнаціонального спілкування (російська на території Російської Федерації). Існують і міжнародні (світові) мови, зокрема:

• Англійська;

• Арабська;

• Іспанська;

• Китайська;

• Французька;

• Російська;

Це офіційні робочі мови міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО та ін.), конференцій, з'їздів тощо. їх вивчають у загальноосвітніх і вищих навчальних закладах різних країн як іноземні мови.

42. Мовні універсалії.

Розрізняють:

• абсолютні універсалії – властиві усім мовам світу, сформульовані дедуктивним шляхом, не вимагають збирання фактів. Наприклад: в усіх мовах є голосні/приголосні, імена власні, займенникові елементи.

• статистичні універсалії – властиві більшості мов, стають відомі індуктивним шляхом, в результаті спостереження за різними мовами. Наприклад: в усіх мовах існує не менше 2х голосних звуків (виключення - мова аранта, 1 голосний); у усіх мовах займенники мають не менше 2х чисел (виключення - яванська мова).

• прості універсалії – стверджують наявність/відсутність в мовах певних явищ

• складні універсалії – затверджують певну залежність між явищами. наприклад, число фонем в системі мови пропорційно до числа фонем в морфемі, напр., в гавайській - число фонем 13, а морфема складається з 4х фонем, мова чинук - 45 фонем, морфема складається з 2х фонем.

43. Проблема походження природної мови людини як конвенційної символічної системи. Теорії моногенезу і полігенезу. Ностратична теорія.

До наших днів не існує остаточної відповіді на питання коли та як з’явилася мова.

В античні часи (приблизно V-IV ст. до н.е.) проблема походження мови порушувалася в межах філософських дискусій:

• Представники школи Платона вважали, що назви предметам даються не довільно, а відповідно до їх природи, що свідчить про природний характер мови і, відповідно, закономірну біологічну зумовленість її виникнення.

• Представники школи Демокріта стверджували, що назви зовсім не пов'язані з природою речей, що жоден предмет не потребує її. Назви предметів потрібні тільки людям для передавання думки про предмети іншим і тому встановлюються за умовною домовленістю. Це є свідченням того, що й мова виникла свідомо, за домовленістю.

Одні з основних гіпотез Нового часу:

• Теорія моногенезу – це вчення про походження всіх мов світу від однієї мови. Ця теорія пов'язана з біблійним ученням, з ідеями італійського мовознавця Альфредо Тромбетті.

• Тромбетті вивчав спорідненість деяких мовних сімей і правомірність їх об'єднання в макросім'ї.

• Також проводив паралелі з ученням М.Я. Марра про 4 елементи (сал, бер, йон, рош – трудові викрики, які спочатку не мали значення, але з часом почали використовуватися мало не в магічних цілях) від яких нібито походять усі слова сучасних мов.

• Та з методом глотохронології* американського мовознавця Морріса Сводеша, який довів існування великих макросімей мов і наявність між ними споріднених зв'язків.

• Теорія моногенезу підтверджує гіпотезу божественного (космічного, інопланетного) походження мови, до якої останнім часом схиляється все більше мовознавців. [вставить мелодию из секретных материалов]

*Глоттохронологія – метод, за яким визначається період часу, за який дві (або більше) мови розійшлися від спільної прамови, шляхом підрахунку кількості замінених слів в кожній мові.

• Теорія полігенезу – протилежний моногенезові погляд.

• Пов'язана з ідеєю декількох різних центрів походження людини і відповідно різних мов.

• Цей погляд зараз вважається менш імовірним.

• Ностратична теорія – це гіпотетична макросім'я* мов, яка об'єднує кілька мовних сімей і мов Європи, Азії та Африки, в тому числі індоєвропейські, алтайські, картвельські, дравідійські, уральсько-юкагірські, ескімосько-алеутські мови.

• Автором гіпотези став у 1903 датський лінгвіст Х. Педерсен, який висунув сам термін «ностратичні мови»

• Відповідно до гіпотези російського лінгвіста і політолога Сергія Старостіна, сім'я виникла 15 тисяч років тому.

• Все ностратичні мови пішли від єдиної ностратичної прамови.

*Макросім'я – структурна одиниця в лінгвістиці, що включає у себе кілька мовних сімей. Об'єднання декількох сімей в одну велику макросім'ю зазвичай ґрунтується лише на теоріях, і тому сприймається багатьма лінгвістами неоднозначно.