37. Основні принципи класифікації мов світу.

Сучасне мовознавство займається не лише вивченням і описом мов світу, але і їх класифікацією, визначенням місця кожної мови серед мов світу.

Класифікація мов – це розподіл мов світу по групах на основі певних ознак, відповідно до принципів, що лежать в основі дослідження.

Існують різні класифікації мов, серед яких основними є:

Генеалогічна класифікація базується на понятті мовної спорідненості.

• Мета: визначити місце тієї або іншої мови в колі споріднених мов, встановити її генетичні зв'язки.

•  Метод дослідження: порівняльно – історичний

• Основна класифікаційна категорія: сім'я, гілка, група мов (англійська мова, наприклад, по цій класифікації включається в сім'ю германських мов, що виділяються на основі загального їх джерела - протогерманської).

Типологічна класифікація базується на понятті подібності і розбіжності мов. Вона ґрунтується передусім на особливостях структури мов, зокрема, на ознаках морфологічної будови слова, способах поєднання морфем, ролі флексій і афіксів в утворенні граматичних форм слова.

• Мета: згрупувати мови у великі класи на основі схожості їх граматичної структури.

• Метод дослідження: порівняльно-зіставний

• Основна класифікаційна категорія – тип, клас мов (українська мова, наприклад, так само, як і інші індоєвропейські мови, належить до мов флективного типу, оскільки флексія, тісно пов'язана з основою слова, складає стійку і суттєву ознаку морфологічної структури слова)

Географічна (або ареальна) класифікація пов'язана з місцем розповсюдження (первинного або подальшого) тієї або іншої мови (чи діалекту).

• Мета: визначити ареал мови (чи діалекту) з урахуванням меж її мовних особливостей.

• Метод дослідження: лінгвогеографічний

• Основна класифікаційна категорія – ареал або зона.

*Ареальна класифікація можлива і усередині однієї мови стосовно її діалектів (за гео. класифікацією англійських діалектів виділяються чеширський, стафордширський, оксфордширський, глазвегіанський, тощо територіальні діалекти).

Ці класифікації розрізняються не лише своїми цілями, але і ступенем своєї стійкості:

• абсолютно стійкою є генеалогічна класифікація (оскільки кожна мова спочатку належить до тієї або іншої сім'ї, групі мов і не може змінювати характер цієї приналежності);

• типологічна класифікація завжди відносна і історично мінлива (оскільки кожна мова постійно розвивається, міняється її структура і самі теоретичні основи осмислення цієї структури)

• ареальна класифікація має більшу або меншу стійкість залежно від ознак, покладених в її основу.

Також іноді виділяють:

• Функціональну (чи соціальну) – виходить з сфери функціонування мови. Вона базується на вивченні актів мови і типів мовленнєвої комунікації. Відповідно до цієї класифікації мови діляться:

• на природні – що виступають засобом спілкування (усні і письмові мови);

• штучні – які не відтворюють форм природних мов, графічні мови, що застосовуються сфері науки і техніки (мови програмування, інформаційні мови, логічні мови та ін.)

• Культурно-історичну класифікацію – розглядає мови з точки зору їх відношення до історії культури. Відповідно до цієї класифікації, що враховує історичну послідовність розвитку культури, виділяються бесписемні, писемні мови, літературні мови народності і нації, мови міжнаціонального спілкування.