- •Питання для підсумкового семестрового контролю (екзамену) зі Вступу до мовознавства Викладач: Рогоза о. Б.
- •Мова – об’єкт лінгвістичної теорії. Мовознавство як наука: теорія і застосування.
- •Основні та похідні функції мови.
- •Мова та інші знакові системи: подібності та відмінності. Комунікація тварин. Невербальна комунікація.
- •Конститутивні риси та типологія мовних знаків. Визначення мовного знаку.
- •Білатеральна природа мовного знаку. План змісту та план вираження.
- •Мова як система і структура. Ієрархічна будова мови. Основні і проміжні рівні мови. Емічні одиниці мови.
- •Основні лінгвістичні антиномії.
- •Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків.
- •Структура мовленнєвого апарату. Артикуляційна база мови.
- •Класифікація звуків мови (голосних).
- •Класифікація звуків мови (приголосних).
- •Фонема, її основні функції й ознаки. Фонема та її алофони. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.
- •Взаємодія звуків у мовленнєвому потоці. Комбінаторні фонетичні процеси. Позиційні зміни фонем у потоці мовлення.
- •Фонетичне членування мовлення. Склад, його структура, типи складів.
- •Наголос і його види. Інтонація, її функції та компоненти.
- •Граматика, її розділи. Предмет граматики. Основні одиниці граматичної будови мови.
- •Граматичні категорії, способи та засоби їх реалізації. Граматичні значення, способи їх вираження. Своєрідність їх виявлення в різних мовах світу.
- •Морфологічна будова слова. Морфема, види морфем. Основні способи словотвору.
- •Синтаксис (малий, великий, словоформи і тексту). Типи і види синтаксичного зв’язку.
- •Словосполучення, різні підходи до їх класифікації.
- •Синтаксичні зв’язки слів у словосполученні і реченні (узгодження, керування, прилягання, ізафет, замикання, інкорпорація).
- •Речення, ознаки речення. Типологія речень.
- •Поняття предикативності та модальності.
- •Члени речення, актуальне членування речення.
- •Лексикологія та її розділи.
- •Слово як основна одиниця мови.
- •Лексичне значення слова та його структура.
- •Лексико-семантична система мови.
- •Формування лексики мови.
- •Історичний розвиток мови.
- •Словниковий склад мови.
- •Поняття фразеологічної одиниці та її категоріальні ознаки.
- •Лексикографія. Види словників.
- •Загальна характеристика мов світу.
- •Основні принципи класифікації мов світу.
- •Генеалогічна класифікація мов.
- •Типологічна класифікація мов.
- •Ареальна класифікація мов. Мовний союз vs мовна сім’я.
- •Міжнародні та світові мови.
- •Мовні універсалії.
- •Проблема походження природної мови людини як конвенційної символічної системи. Теорії моногенезу і полігенезу. Ностратична теорія.
- •Основні гіпотези походження мови.
- •Мовні (Внутрішньомовні і зовнішньомові) і позамовні причини мовних змін.
- •Диференціація і інтеграція як основні процеси, що супроводжують мовні зміни. Типи мовних контактів.
- •Конвергенція та асиміляція. Мовний союз.
- •Субстрат, суперстрат, адстрат.
- •Значення письма в історії суспільства.
- •Предметне письмо.
- •Піктографія.
- •Ідеографія і її розвиток.
- •Звукове письмо.
- •Графіка.
- •Принципи орфографії.
- •Соціолінгвістика. Історія питання.
- •Функції мови.
- •Форми існування мови.
- •Літературна мова. Поняття норми.
- •Соціальна варіативність мови: стратифікаційна і ситуативна.
- •Мовна ситуація. Білінгвізм. Диглосія.
- •Мовна політика. Українське мовне законодавство.
- •Соціальний статус мови. Функціональна типологія мов.
- •Мовні коди.
- •Інтерференція.
- •Мова і мозок/мислення: спектр сучасних лінгвістичних дисциплін. Менталінгвістика.
- •Типи мислення. Вербальне і невербальне мислення.
- •Мова і мозок: нейролінгвістика. Етапи розвитку нейролінгвістики і методи нейролінгвістичних досліджень.
- •Мовні зони: продукування і сприйняття мови. Мовні розлади: типи афазій, дислексія і дисграфія.
- •Мова і мислення: психолінгвістика. Психолінгвівстичний експеримент і психолингвістичні спостереження.
- •Мова і мислення: когнітивна лінгвістика. Концепт, концептуалізація vs. Категоризація.
- •Метод концептуального аналізу. Концептуальна і мовна картини світу. Гіпотеза Сепіра-Ворфа.
- •Методи лінгвістичних досліджень.
Основні принципи класифікації мов світу.
Сучасне мовознавство займається не лише вивченням і описом мов світу, але і їх класифікацією, визначенням місця кожної мови серед мов світу.
Класифікація мов – це розподіл мов світу по групах на основі певних ознак, відповідно до принципів, що лежать в основі дослідження.
Існують різні класифікації мов, серед яких основними є:
Генеалогічна класифікація базується на понятті мовної спорідненості.
Мета: визначити місце тієї або іншої мови в колі споріднених мов, встановити її генетичні зв'язки.
Метод дослідження: порівняльно – історичний
Основна класифікаційна категорія: сім'я, гілка, група мов (англійська мова, наприклад, по цій класифікації включається в сім'ю германських мов, що виділяються на основі загального їх джерела - протогерманської).
Типологічна класифікація базується на понятті подібності і розбіжності мов. Вона ґрунтується передусім на особливостях структури мов, зокрема, на ознаках морфологічної будови слова, способах поєднання морфем, ролі флексій і афіксів в утворенні граматичних форм слова.
Мета: згрупувати мови у великі класи на основі схожості їх граматичної структури.
Метод дослідження: порівняльно-зіставний
Основна класифікаційна категорія – тип, клас мов (українська мова, наприклад, так само, як і інші індоєвропейські мови, належить до мов флективного типу, оскільки флексія, тісно пов'язана з основою слова, складає стійку і суттєву ознаку морфологічної структури слова)
Географічна (або ареальна) класифікація пов'язана з місцем розповсюдження (первинного або подальшого) тієї або іншої мови (чи діалекту).
Мета: визначити ареал мови (чи діалекту) з урахуванням меж її мовних особливостей.
Метод дослідження: лінгвогеографічний
Основна класифікаційна категорія – ареал або зона.
*Ареальна класифікація можлива і усередині однієї мови стосовно її діалектів (за гео. класифікацією англійських діалектів виділяються чеширський, стафордширський, оксфордширський, глазвегіанський, тощо територіальні діалекти).
Ці класифікації розрізняються не лише своїми цілями, але і ступенем своєї стійкості:
абсолютно стійкою є генеалогічна класифікація (оскільки кожна мова спочатку належить до тієї або іншої сім'ї, групі мов і не може змінювати характер цієї приналежності);
типологічна класифікація завжди відносна і історично мінлива (оскільки кожна мова постійно розвивається, міняється її структура і самі теоретичні основи осмислення цієї структури)
ареальна класифікація має більшу або меншу стійкість залежно від ознак, покладених в її основу.
Також іноді виділяють:
Функціональну (чи соціальну) – виходить з сфери функціонування мови. Вона базується на вивченні актів мови і типів мовленнєвої комунікації. Відповідно до цієї класифікації мови діляться:
на природні – що виступають засобом спілкування (усні і письмові мови);
штучні – які не відтворюють форм природних мов, графічні мови, що застосовуються сфері науки і техніки (мови програмування, інформаційні мови, логічні мови та ін.)
Культурно-історичну класифікацію – розглядає мови з точки зору їх відношення до історії культури. Відповідно до цієї класифікації, що враховує історичну послідовність розвитку культури, виділяються бесписемні, писемні мови, літературні мови народності і нації, мови міжнаціонального спілкування.
