
- •Питання для підсумкового семестрового контролю (екзамену) зі Вступу до мовознавства Викладач: Рогоза о. Б.
- •Мова – об’єкт лінгвістичної теорії. Мовознавство як наука: теорія і застосування.
- •Основні та похідні функції мови.
- •Мова та інші знакові системи: подібності та відмінності. Комунікація тварин. Невербальна комунікація.
- •Конститутивні риси та типологія мовних знаків. Визначення мовного знаку.
- •Білатеральна природа мовного знаку. План змісту та план вираження.
- •Мова як система і структура. Ієрархічна будова мови. Основні і проміжні рівні мови. Емічні одиниці мови.
- •Основні лінгвістичні антиномії.
- •Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків.
- •Структура мовленнєвого апарату. Артикуляційна база мови.
- •Класифікація звуків мови (голосних).
- •Класифікація звуків мови (приголосних).
- •Фонема, її основні функції й ознаки. Фонема та її алофони. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.
- •Взаємодія звуків у мовленнєвому потоці. Комбінаторні фонетичні процеси. Позиційні зміни фонем у потоці мовлення.
- •Фонетичне членування мовлення. Склад, його структура, типи складів.
- •Наголос і його види. Інтонація, її функції та компоненти.
- •Граматика, її розділи. Предмет граматики. Основні одиниці граматичної будови мови.
- •Граматичні категорії, способи та засоби їх реалізації. Граматичні значення, способи їх вираження. Своєрідність їх виявлення в різних мовах світу.
- •Морфологічна будова слова. Морфема, види морфем. Основні способи словотвору.
- •Синтаксис (малий, великий, словоформи і тексту). Типи і види синтаксичного зв’язку.
- •Словосполучення, різні підходи до їх класифікації.
- •Синтаксичні зв’язки слів у словосполученні і реченні (узгодження, керування, прилягання, ізафет, замикання, інкорпорація).
- •Речення, ознаки речення. Типологія речень.
- •Поняття предикативності та модальності.
- •Члени речення, актуальне членування речення.
- •Лексикологія та її розділи.
- •Слово як основна одиниця мови.
- •Лексичне значення слова та його структура.
- •Лексико-семантична система мови.
- •Формування лексики мови.
- •Історичний розвиток мови.
- •Словниковий склад мови.
- •Поняття фразеологічної одиниці та її категоріальні ознаки.
- •Лексикографія. Види словників.
- •Загальна характеристика мов світу.
- •Основні принципи класифікації мов світу.
- •Генеалогічна класифікація мов.
- •Типологічна класифікація мов.
- •Ареальна класифікація мов. Мовний союз vs мовна сім’я.
- •Міжнародні та світові мови.
- •Мовні універсалії.
- •Проблема походження природної мови людини як конвенційної символічної системи. Теорії моногенезу і полігенезу. Ностратична теорія.
- •Основні гіпотези походження мови.
- •Мовні (Внутрішньомовні і зовнішньомові) і позамовні причини мовних змін.
- •Диференціація і інтеграція як основні процеси, що супроводжують мовні зміни. Типи мовних контактів.
- •Конвергенція та асиміляція. Мовний союз.
- •Субстрат, суперстрат, адстрат.
- •Значення письма в історії суспільства.
- •Предметне письмо.
- •Піктографія.
- •Ідеографія і її розвиток.
- •Звукове письмо.
- •Графіка.
- •Принципи орфографії.
- •Соціолінгвістика. Історія питання.
- •Функції мови.
- •Форми існування мови.
- •Літературна мова. Поняття норми.
- •Соціальна варіативність мови: стратифікаційна і ситуативна.
- •Мовна ситуація. Білінгвізм. Диглосія.
- •Мовна політика. Українське мовне законодавство.
- •Соціальний статус мови. Функціональна типологія мов.
- •Мовні коди.
- •Інтерференція.
- •Мова і мозок/мислення: спектр сучасних лінгвістичних дисциплін. Менталінгвістика.
- •Типи мислення. Вербальне і невербальне мислення.
- •Мова і мозок: нейролінгвістика. Етапи розвитку нейролінгвістики і методи нейролінгвістичних досліджень.
- •Мовні зони: продукування і сприйняття мови. Мовні розлади: типи афазій, дислексія і дисграфія.
- •Мова і мислення: психолінгвістика. Психолінгвівстичний експеримент і психолингвістичні спостереження.
- •Мова і мислення: когнітивна лінгвістика. Концепт, концептуалізація vs. Категоризація.
- •Метод концептуального аналізу. Концептуальна і мовна картини світу. Гіпотеза Сепіра-Ворфа.
- •Методи лінгвістичних досліджень.
Формування лексики мови.
Морфологічне словотворення – передбачає створення нових слів шляхом зміни форми вже існуючих за допомогою різних формальних засобів, за певними словотворчим моделям (наприклад, cendre - cendrier; porte + parole = porte-parole).
Афіксація – це вираження граматичних значень за допомогою афіксів (суфіксів, префіксів, закінчень тощо)
Основоскладання – спосiб творення слiв, за якого двi i бiльше основ поєднуються в одне слово за допомогою iнтерфiксiв.
Наприклад: хмари + чесати = хмарочос.
Абревіація – особливість абревіації як способу словотворення полягає в тому, що вона спрямована на створення більш коротких порівняно з вихідними структурами (словосполуками або реченнями) номінацій-синонімів. Найчастіше абревіації підлягають назви органів державного управління, державних установ та керівних посад (ЛОДА — Львівська обласна державна адміністрація; Мін'юст; Нацрада;)
Конверсія як семантико-морфолого-синтаксичний спосіб словотворення.
Лексична конверсія виражається словами-конверсивами.
Конверсиви - слова, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні відношення в лексико-семантичній системі.
Наприклад: Роман купує у Степана книжку о Степан продає Романові книжку. Сестра молодша від брата о Брат старший від сестри. Тут конверсивами є слова купувати - продавати, молодший - старший.
Запозичення
Матеріальне (лексичне) запозичення – запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент).
Наприклад: лазер (англ. laser, що є скороченням, яке складається з перших букв виразу light amplication by stimulated emission of radiation "підсилення світла за допомогою індукованого випромінювання"), мітинг (англ. meeting)/
Калькування (від фр. calque "копія") - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.
За калькування переймаються лише значення іншомовного слова та його структура, але не його матеріальний експонент. Так, наприклад, укр. недолік є калькою рос. недочет, самовизначення - калькою самоопределение, займенник - калькою лат., хмарочос - калькою нім
Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.
Семантичні запозичення - такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник. Наприклад, слова правий і лівий, які мали значення відповідно "розташований праворуч" і "розташований ліворуч" під упливом фр. droit і gauche отримали значення "консервативний" і "революційний" (на засіданнях конвенту партія жирондистів сиділа справа, а партія монтаньярів - зліва).
Словотвірні запозичення - такі запозичення, коли власний зміст передається морфемами інших мов. Так, наприклад, слово телефон складене з давньогрецьких елементів tele "далеко" і phone "звук" у США. У давньогрецькій мові такого слова не було, як не було й таких слів, як телеметрія, агробіологія, телетайп тощо.
Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним шляхом, можуть бути прямими й опосередкованими.
Прямі запозичення - запозичення, які безпосередньо переходять із однієї мови до іншої. Так, зокрема, до української мови безпосередньо з польської ввійшли слова місто, стьожка, урядник, мешканець, кпини, кохання, мавпа, розмаїтий, збруя, підлога, посаг, шиба, з російської - мужик, чиновник, кріпость, сарафан, самовар, нагідки, военрук, цілинник, рубильник, духовка, з німецької - ерзац, фольксваген, рейхстаг, бундестаг.
Серед запозиченої лексики окрему групу становлять Інтернаціоналізми.
Інтернаціоналізми - слова, поширені у більшості мов світу. Наприклад: нація, конституція, біологія, університет, декрет, ректор, алгебра, адмірал, іслам, бюро, мораль, політика тощо. Інтернаціональні слова стосуються переважно спеціальної термінології, різних галузей науки і техніки.