18. Взаємодія звуків у мовленнєвому потоці. Комбінаторні фонетичні процеси. Позиційні зміни фонем у потоці мовлення.

Комбінаторні зміни – вплив одного звука на інший.

Позиційні зміни – вплив загальних умов вимови.

До позиційних змін належать:

• Редукція голосних – ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання.(кленок-клинок). Редукція голосних буває кількісною та якісною.

• Кількісна – редукція, за якої голосні ненаголошених складів утрачають силу і довготу, але зберігають хар-ний для них тембр.(дуб-дубок-дубовик).

• Якісна – редукція, за якої голосні ненаголошених складів стають не тільки слабшими і коротшими, але й утрачають деякі ознаки свого тембру,тобто свою якість.(воді (о),вода (а), водяной (ы)).

!! Якісна редукція є тільки в мовах з динамічним наголосом. Для СУМ не характерна.

Позиційні зміни приголосних зумовлені їх положенням в кінці слова.

Протеза – поява перед голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови. (острий-гострий, улица-вулиця).!!

До комбінаторних змін належать:

• Акомодація (пристосування) – зміна одного звука під впливом іншого, сусіднього; часткове пристосування сусідніх звуків. Акомодація може бути двобічною: няня.

• Асиміляція – уподібнення одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова або словосполучення.(боротьба – дзвінкий б впливає на т і уподібнює його собі).

• Дисиміляція – розподібнення артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова, втрата ними спільних фонетичних ознак. Напр.: близ-ш-ий → ближ-ший -→ ближчий.

• Діереза – викидання звука чи складу в слові для зручності вимови.(корисний-корисний, згибнути-згинути).

• Епентеза – поява у словах додаткового звука.(страм і срам «сором».пощирене в говірках – радійо, окіян).

• Метатеза – взаємна перестановка звуків або складів у межах слова.(суворий виникло із суровий, намисто із монисто).

• Гаплологія – випадіння внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів. (мінералологія-мінералогія,трагікокомедія-трагікомедія).

• Стяжіння – злиття двох суміжних звуків в один (дочка-дочці /доц ´:і/)

19. Принципи членування мовленнєвого потоку. Сегментні ланки мовленнєвого ланцюга та суперсегментні явища.

Сегментні одиниці – це звуки (фонеми), склади, слова, тощо. Довші мовні одиниці діляться на коротші сегменти.

Суперсегментні одиниці нашаровуються на ланцюжок сегментів - складів, слів, фраз, речень. Типові суперсегментні одиниці - наголос і інтонація.

Суперсегментні явища:

Наголос – виділення яким-небудь акустичним засобом одного з компонентів мови. Зокрема, такими акустичними засобами:

• Висота звуку – тонічний наголос;

• Сила звуку – силовий наголос;

• Тривалість звучання – кількісний наголос;

• Відсутність редукції – якісний наголос.

      Різновиди наголосу:

• Складовий –  зміна сили звучання і тону складоутворюючого звуку

•  Словесний – виділення одного із складів в слові шляхом посилення звучності, зміни тону, довготи.

Роль словесного наголосу:

• організовує слово

• з'єднує звуки в єдиний звуковий комплекс

• сприяє розмежуванню слів в мовному потоці

•  розмежовує різні граматичні форми одного слова:  ́ноги - но ́ги

• Фразовий – виділяє слово в групі слів, які утворюють смислову єдність.

Інтонацією називаються всі просодичні від (грецьк. prosodia - приспів, наголос) явища в синтаксичних одиницях – словосполученнях і словах. Це зміна динаміки тону, що забарвлює висловлювання.

Сегментні ланки:

Фраза – відрізок мовлення, що характеризується смисловою завершеністю, синтаксично-фонетичною цілісністю й інтонаційною оформленістю, обмежений двома досить тривалими паузами.

Синтагма – інтонаційно-смислова єдність, мінімальна інтонаційна одиниця мовлення, що виражає у певному контексті одне поняття і може складатися із одного слова, словосполучення і цілого речення.

Фонетичне слово – це відрізок мовленнєвого потоку, об’єднаний одним словесним наголосом. У фонетичне слово, або акцентні групи звичайно об’єднуються на основі змісту повнозначні слова разом із службовим.

Такт – це частина синтагми, об’єднана одним наголосом. Такт може збігатися зі словом і може включати кілька слів. Короткі, неповнозначні слова не мають свого наголосу й приєднуються до наголошеного слова.

Склад – і сегментна, і суперсегментна одиниця.

• Склад як сегментна одиниця – це послідовність звуків

• Як суперсегментна – єдність складового і нескладового звуків.

Завдяки словесному наголосові склади об'єднуються у фонетичні слова. Синтагматичний наголос та інтонація об'єднують фонетичні слова в синтагми (такти). Інтонація і фразовий наголос сприяють об'єднанню синтагм у фрази.