4. Мова і мозок людини. Обробка мовної інформації. Мова і мислення. Знання мови і знання про мову.

Мова і мислення виникли одночасно в процесі розвитку пізнавальної діяльності людини і становлять єдність. Це виявляється в тому, що мова можлива тільки в єдності з мисленням. Без неї не може бути оформлена, закріплена й збережена думка.

Проте ці поняття не є тотожними. Метою мислення є:

• Отримання нових знань

• Систематизація отриманих знань

Метою мови:

• Виконувати пізнавальну діяльність

• Оформлення думки

• Закріплення знань

Варто зауважити, що елементи мислення (поняття, судження) – це абстрактні поняття.

Мова – явище матеріальне. Вона втілюється у матеріальних елементах – звуках.

5. Провідні і другорядні функції мови. Універсальні властивості мови.

Універсальні властивості мови:

• В усіх мовах існують голосні і приголосні звуки.

• В усіх мовах мінімальною комунікативною одиницею є речення (тобто усі люди говорять реченнями).

• В усіх мовах є власні назви.

• Якщо в мові існує відмінювання за граматичним родом, то обов’язково існує відмінювання за числом.

Провідні функції мови:

• Комунікативна – спілкування.

• Когнітивна – спогади, роздуми, творча діяльність та формування письмового тексту.

• Мислеоформлювальна – оформлення думки.

• Репрезентативна – позначення світу речей.

• Емоційна – вираження почуттів та емоцій.

• Експресивна – самовираження, створення образу мовця або автора.

• Імпресивна – дія мовлення на адресата.

Другорядні функції мови:

• Магічна – обряди, пісні, ритуали

• Констатуюча – тлумачення фактів

• Питальна – питання

• Фатична, - неінформативний обмін інформацією

• Метамовна – опис іншої мови.

6. Семіотика і лінгвосеміотика. Специфіка мови як знакової системи. Природні і штучні знакові системи. Типи знаків.

Семіотика – наука, що вивчає різні системи знаків.

Лінгвосеміотика – наука, що вивчає знаковий склад мови.

Мова є однією зі знакових систем, бо будь-який знак іншої системи можна передати словом чи якимось іншим мовним виразом.

Специфіка мови як знакової системи:

• Мова виникає природним шляхом.

• Мова є універсальним засобом спілкування.

• Мова є поліфункціональною знаковою системою.

• Мова багаторівнева і складна ієрархічна система.

Знакові системи:

• Природні – в яких є елементи природної мови: слова, вислови, жести, міміка, рухи тіла. Мають високий ступінь варіативності та національну специфіку, динаміки розвитку, репрезентують різні рівні комунікації.

• Штучні – використовують сконструйовані або взяті з різних галузей знань символи, формули, ноти, графи, знаки на позначення зв'язків між елементами. Вони створені на забезпечення певної комунікації на міжнародному рівні, тому позбавлені національної специфіки.

Типи знаків:

• Знаки-індекси (або знаки-прикмети і знаки-симптоми) – пов'язані з позначуваними предметами, як дії зі своїми причинами (наприклад: дим як знак вогню, низькі чорні хмари як знак дощу)

• Знаки-ікони (або знаки-копії) – відтворення, репродукції, подібні на позначувані предмети. До них належать сліди лап тварин, фотографії, зліпки, відбитки тощо.

• Знаки-символи – використовують для передачі абстрактного змісту. Вони характеризуються відсутністю природного зв'язку з позначуваними об'єктами (наприклад: тризуб і синьо-жовтий прапор як символ України, голуб як символ миру, маска як символ театру).

• Знаки-сигнали – потребують певних дій, реакцій. Вони завжди прив'язані до ситуації. Таким знаком може бути: звук сирени як знак повітряної тривоги, свисток як знак дозволу ввести м'яч у гру, дзвінок як знак початку чи закінчення заняття тощо.

З погляду фізичної природи знаки поділяють на 5 видів:

- Акустичні (слухові, вокально-інструментальні);

- Оптичні (зорові);

- Дотикові (брайлівський алфавіт для сліпих);

- Нюхові;

- Cмакові;