41. Історичні зміни словникового складу мови (позамовні, внутрішньомовні).

Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і внутрішньомовними причинами.

• Позамовні (позалінгвальні) причини - це зміни в навколишньому світі. Таким чином, мова в своєму словнику віддзеркалює всі суспільні зміни.

• Внутрішньомовні – причини зміни словникового складу представлені тенденціями до економії, уніфікації, системності мовних засобів, варіювання номінацій із різними мотивацією, походженням, завданнями експресивно-емоційної та стилістичної виразності.

42. Стилістичне розшарування лексики мови: книжна і розмовна лексика. Табу, евфемізми.

• Висока лексика:

• Книжна – лексика, яку використовують передусім у літературно-писемному і піднесеному усному мовленні - науковому й публіцистичному, в ділових документах, в художній літературі.

• низька лексика

• Розмовно-побутова – виразними експресивно-оцінними позитивними й негативними відтінками значень (пестливі й згрубілі слова): матінка, матуся, донечка, сонечко, близенько, хлопчисько, бурмило, витріщитися; словами, які часто перебувають за межами літературної норми: математика, зубрій, служака, діляга, злигатися, стовбичити, банькатий.

Евфемізми – слова або вислови, які вживають замість заборонених слів. Це переважно нейтральні слова або вирази, що вживаються замість синонімічних слів, які, на думку мовця, є непристойними, грубими або нетактовними. Так, замість умер в українській мові вживають упокоївся, спочив (у Возі), відійшов у вічність; в російській мові - скончался, преставился, отправился к праотцам, отдал Богу душу, приказал долго жить.

Табу – полінезійське слово, яке стосується етнографії: означає заборону на вживання тих чи інших слів, виразів або власних імен через забобони, вірування, з цензурних і етичних міркувань. У сучасних мовах до табу можна віднести тенденцію не говорити прямо про смерть, тяжку хворобу, уникати згадок про «непристойні» предмети тощо.

43. Фразеологія. Фразеологічна одиниця, її властивості, відмінності від вільного словосполучення.

Фразеологія – розділ мовознавства, який досліджує фразеологізми; сукупність фразеологізмів конкретної мови.

Основними завданнями фразеології є з’ясування складу фразеологічної системи, класифікування стійких сполучень слів.

Фразеологізмом (фразеологічною одиницею) називається – лексико-граматична єдність двох і більше компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення..Наприклад: байдики бити (ледарювати); показати, де раки зимують (провчити, покарати).

Фразеологізми об'єднуються в єдину систему одиниць на основі таких типологічних ознак:

• семантична цілісність (неподільність) компонентів фразеологізму (значення фразеологічної одиниці не може бути витлумачене на основі значень тих слів, які входять до неї);

• стабільність компонентного складу, усталеність порядку слів;

• автоматичність відтворення фразеологізму в мовленні;

• кількакомпонентний склад

• можуть вступати в синонімічні й антонімічні відношення: теревені правити - ляси точити - дурниці молотити; хоч греблю гати - кіт наплакав;

• характеризуються образністю.

У реченні фразеологізми завжди виступають одним членом. Найчастіше ними послуговуються у розмовному та художньому стилях мовлення. Вони надають мовленню виразності, влучності та емоційності.