37. Моносемія. Полісемія. Омонімія. Пряме та переносне значення слова. Метафора. Метонімія.

Омоніми – це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Це частково пов'язано з тим, що в українській мові слова пишуться та читаються однаково.

Полісемія – наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів.

Метафора – за своєю суттю є прихованим порівнянням (скороченим порівнянням). Так, за подібністю з'явилися значення «кулястий плід окремих рослин на кінці стебла» в слові головка (головка маку, головка капусти).

Моносемія – слова з одним значенням.

Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет.

Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Нове значення є завжди переносним, похідним від первинного, мотивованим через пряме. Пор.: хлопчик біжить і час біжить; ніс дитини і ніс човна.

Метонімія – перенесення за суміжністю. Суміжність може бути просторовою (уважна аудиторія, школа на канікулах), часовою (літературний вечір), причиново-наслідковою (чудовий переклад, вивчення словотвору).

38. Мотивація слова (зображальна, описова). Відмінності між мотивацією і значенням слова; мотивацією і етимологією.

Мовне мотивування слова – семантичне (змістове) і структурне співвіднесення словоутворюючих морфем з іншими морфемами певної мови.

Можна виділити наступні типи мотивування :

• звукове (звуконаслідування, onomatopoeia) e.g.: ку-ку, roar, splash, click

• морфологічне (є корінь-основа) e.g.: рука - ручний, рукав

• семантичне – тобто переносне значення, мотивоване прямим e.g.: fat-farm – курорт для охочих схуднути, хоча в даному випадку слово мотивоване як морфологічно, так і семантично.

Семантичні зміни, що відбуваються в лексичному значенні, також відбиваються на внутрішній формі. Так, слово росс. город колись співвідносилося із словом городить, оскільки в давнину міста огороджувалися частоколом або кріпосною стіною. Поступово із зміною реалій лексичне значення російського слова город втратило ознаку "той, має огорожу", і семантичні зв'язки між цими словами були порушені.

У деяких слів мотивованість значення дещо «затушована», оскільки не завжди вдається виділити їх історичний корінь. Проте етимологічних аналіз встановлює древні родинні зв'язки слова з іншими словами, дає можливість пояснити походження його значення. Наприклад, етимологічний аналіз дозволяє виділити історичне коріння артикля «a» і встановити його зв'язок із числівником «one», а також означеного артиклю «the» та демонстративного прикметнику “that”, тим самим полегшити розуміння та засвоєння знань з граматики англійської мови під час вивчення означеного та неозначеного артиклю.

Тобто значення слова може здаватися мотивированим людині з філологічною підготовкою, тоді як неспециалістусмислові зв'язки цього слова представляються втраченими.