22. Інтонація, її функції та компоненти.

Інтонація – рух, зміна, динаміка тону, що супроводжує висловлювання, ритміко-мелодійний малюнок мовлення.

Інтонація складається з:

• Мелодика мовлення – зміна частоти основного тону, його діапазонів, інтервалів, підвищень і понижень, напрямку його руху (вгору, вниз, рівно тощо).

• Інтенсивність – підвищення і посилення голосу на слові, яке хочуть виділити (логічний наголос).

• Пауза – перерва у звучанні, зупинка в потоці мовлення. Паузи впливають на ритміку мовлення, сприяють виділенню певного змісту

• Темп мовлення – швидкість мовлення, вимірювана кількістю виголошуваних за секунду складів. Темп мовлення передає ставлення мовця до висловлюваного: вагоме вимовляється повільніше, неважливе - швидше.

• Тембр мовлення – емоційне забарвлення (схвильоване, веселе, сумне, грайливе тощо).

Усі елементи інтонації взаємопов'язані і становлять єдність.

Інтонація відіграє найважливішу роль у розрізненні й характеристиці фраз.

У фразах розрізняють:

• Висхідний – показує, що речення не закінчене.

• Низхідний – вказує, що речення закінчене.

У кожній мові інтонація має свої особливості. В англійській мові тон, який виражає запитання, не досягає висоти першого наголошеного складу, а в українській має місце різке підвищення тону.

Інтонація виконує такі функції:

• Розрізняє розповідь, запитання чи спонукання.

• Розрізняє частини висловлювання за їх смисловою важливістю.

• Оформлює висловлювання в єдине ціле.

• Одночасно розчленовуючи його на ритмічні групи.

• Виражає конкретні емоції.

• Розкриває підтекст висловлювання.

• Характеризує мовця та ситуацію спілкування.

23. Граматика, її розділи. Об’єкт граматики.

Граматика – будова мови (система морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і конструкцій) та наука, яка вивчає будову мови.

Розділи граматики:

Морфологія – розділ граматики, що вивчає граматичні властивості слова, зміну форм слів і пов'язаних із ними граматичних значень.

Синтаксис – розділ граматики, який вивчає засоби і правила побудови висловлювань, тобто його предметом є речення.

Словотвір (або дериватологія) – творення похідних слів за певними зразками та моделями за допомогою афіксації та інших формальних засобів.

24. Граматичний устрій мови. Основні одиниці граматичної будови мови.

Основні одиниці граматики:

• Морфема – це найменша неподільна значуща частина слова. Морфеми існують тільки в складі слова і є його найменшою частиною.

• Слово – найменша смислова одиниця мови, вільно відтворювана в мовленні для побудови висловлювань.

• Словосполучення – це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох і більше повнозначних слів, пов’язаних між собою за змістом і граматично.

• Речення – це синтаксична одиниця, яка слугує для формування повідомлення і передачі думки.

• Надфразова єдність – відрізок мовлення, що формується з двох і більше речень, об'єднаних за спільністю теми в конструкцію, якій властива певна змістова завершеність і структурна єдність.