Питання для підсумкового семестрового контролю (заліку)

1. Мовознавство як частина філології. Мовознавство загальне, часткове (конкретне) і прикладне.

Мовознавство, або лінгвістика – це наука про природну людську мову, її структуру, функціонування та розвиток.

Розрізняють:

• Загальне мовознавство – вивчає загальні особливості мови: суть та природа, походження та розвиток тощо. Воно вивчає також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу.

• У межах загального мовознавства виділяють зіставне мовознавство – шляхом порівняння мов виявляє в їх структурі спільні й відмінні риси.

• Часткове або конкретне мовознавство – вивчає окремі мови (наприклад: українську, англійську, російську) або групу споріднених мов (германські, романські)

• Прикладне мовознавство – вивчає застосування теорії на практиці (наприклад: у викладанні рідної та іноземної мов, у практиці перекладу тощо).

2. Розділи мовознавства. Зв’язок мовознавства з іншими науками. Міждисциплінарні напрями мовознавства.

Розділи мовознавства:

• Фонетика – вивчає звуковий склад мови.

• Фонологія – вивчає структуру звукового складу мови.

• Граматика – вивчає будову мови.

• Морфологія – вивчає явища, що характеризують граматичну природу слова.

• Синтаксис – вивчає словосполучення та речення, їх об'єднання в надфразні одиниці.

• Лексикологія – вивчає лексику.

• Фразеологія – вивчає лексично неподільні поєднання слів.

• Лексикографія – наука про укладання словників

• Ономастика – наука про власні назви.

• Етимологія – вивчає походження і історію слів.

• Семантика – вивчає значення слів.

Зв'язок мовознавства з іншими науками:

• Історія – мова є частиною історії та розвитку кожного народу.

• Археологія – постачає мовознавству пам’ятки писемності.

• Етнографія – через побут народів, мовознавство вивчає стародавні говірки древніх племен.

• Соціологія – мова впливає на суспільство.

• Психологія – мова відображає психічний склад.

• Фізіологія – артикуляція звуків.

• Антропологія – походження мови.

• Математика – мовознавство використовує математичні методи.

• Філософія – дає мовознавство методику, системний підхід до вивчення мов.

Міждисциплінарні напрями мовознавства:

• Психолінгвістика – вивчає психологічні та лінгвістичні аспекти мовленнєвої діяльності

людини.

• Соціолінгвістика – вивчає вплив соціальних явищ на розвиток, появу та зміну мов.

• Комунікативна лінгвістика – вивчає живу природну мову, її зв'язок з знаковою системою мови.

3. Мова як об’єкт лінгвістичної теорії. Традиційні лінгвістичні парадигми.

Об'єкт мовознавства – це мова в усіх її проявах, властивостях та функцій, будові, функціонуванні та в історичному розвитку.

Традиційні лінгвістичні парадигми (або три погляди на природу мови­):

• Натуралістичний – пов'язане з ім'ям дослідника Августа Шлейхера. Шлейхер вважав, що мова – природний організм, який народжується, розвивається, старіє і вмирає. Помилковим в концепції є занадто прямолінійне перенесення на мову законів, властивим біологічним організмам.

• Психічний – мова – це явище психічне. Гейман Штейнталь вважав, шо мова розвивається на основі законів психології. Він виключав роль мислення в становленні мови, надаючи значення психіці. Таким чином, Штейнталь категорично заперечував участь мислення у розвитку мови.

• Мова – явище соціальне. Мова окремої людини залежить від навколишнього середовища і перебуває під впливом мови колективу.