1. У цьому фрагменті з розповіді "Los dos reyes y los dos laberintos" автором є Хорхе Луїс Борхес. Він відноситься до літературної течії магічного реалізму. Жанром твору є казка або алегорія.

У фрагменті автор розповідає історію про двох рей, кожен з яких має свій лабіринт. Перший рей з Бабилонії побудував такий складний лабіринт, що ніхто не міг знайти вихід. Він підступно ввів до нього рея з Аравії, який також мав свій лабіринт, проте безпечний і простий для навігації. Рей з Аравії показав свою перевагу, покаравши рея з Бабилонії і залишивши його в пустелі до загибелі.

У цьому фрагменті автор використовує іронію, щоб показати несправедливість і підступність одного рея по відношенню до іншого. Він також грає з поняттями лабіринту, представляючи їх як символичні структури, де один лабіринт є складним та небезпечним, а інший - простим і безпечним.

Тема цього фрагмента стосується влади, підступності та моральної справедливості. Проблематика полягає в тому, як сила та хитрість можуть бути використані для перемоги над іншими, але водночас спричиняють справедливу кару. Автор використовує казковий стиль, багатий образами та символами, щоб передати свої думки та ідеї читачеві.

Наративний дискурс у цьому фрагменті організований у формі розповіді-алегорії. Він має лінійну послідовність, де автор поетапно розкриває події і діалоги між реями. Розповідь є відступом від основного сюжету, щоб привернути увагу до символічного значення лабіринту та показати наслідки підступності й жорстокості.

У цій розповіді Борхес використовує іронію, щоб підкреслити своїх моральні принципи та критикувати несправедливість. Через протиставлення двох лабіринтів і реїв, він створює конфлікт, який відображає моральний вибір та наслідки недоброчесної поведінки. Цей прийом іронії використовується з метою наголосити на цінності справедливості та порядності.

https://sebastiannowenstein.org/los-dos-reyes-y-los-dos-laberintos/

2. Цей фрагмент належить до твору "La casa de Bernarda Alba" (Бернардини дім) від Федеріко Гарсія Лорки. Твір був опублікований у 1936 році. Історико-культурний контекст, в якому було створено цей твір, є Іспанія першої половини 20-го століття, час, коли влада фашистського режиму Франсіско Франко набирала силу.

Федеріко Гарсія Лорка був визнаним членом генерації 27, групи іспанських письменників та митців, які були впливові в культурному житті Іспанії. Його естетика відображає сильний інтерес до теми смерті, страждання та піднесеного патосу. Він поєднує реалістичний підхід з метафоричними образами та символікою.

Жанром "La casa de Bernarda Alba" є драма. Темою твору є піднесені та суворі обмеження, які накладає соціальна мораль на життя жінок у консервативному іспанському суспільстві. Проблематика торкається патріархальної влади, піднесеності, сексуальної репресії та суспільного контролю.

У цьому фрагменті можна побачити поетикульні засоби, такі як риторичні запитання, зіставлення, метафори та образи. Ключовим символом може бути використання "чаклунства" або "ведьмовства", що може вказувати на непокору та неприводність героя до нормативних стереотипів у суспільстві.

Ставлення автора до літературної течії, до якої він належить, можна вважати критичним. Він показує непростоту пошуку істини, а також розкриває суперечності та заплутаність людського існування через діалог між героями.

Варіант №14