2. Автор: Роса Монтеро.

Назва: "La Historia del Rey transparente" («Історія прозорого короля»).

Історико-культурний контекст: Роман "La Historia del Rey transparente" був опублікований в 2005 році. Роса Монтеро є іспанською письменницею сучасності, яка активно досліджує теми самовизначення, ідентичності та ролі жінки в суспільстві. Вона відома своїми феміністичними поглядами та відкритими дискусіями про гендерну рівність.

Специфіка естетики автора: Монтеро відноситься до сучасної літературної течії і використовує різноманітні жанри та стилістику для вираження своїх ідей. У її творах можна помітити поєднання реалістичного письма з елементами магічного реалізму. Вона зосереджується на емоційному багатстві та психологічній глибині персонажів.

Жанр: Роман.

Тема: У романі "La Historia del Rey transparente" висвітлюється історія зв'язку між минулим і сучасністю, використовуючи мотиви фантазії та реальності. Головна тема - пошук істини, самовизначення та визначення власної ідентичності.

Проблематика: Роман досліджує питання про відношення між історією, пам'яттю та самим собою. Він піднімає питання про можливість знаходити своє місце в світі, незважаючи на обставини та спадщину минулого. Монтеро розмірковує про сутність людської існування та пошуку особистої історії.

Поетичні ресурси: У фрагменті можна помітити використання анафори ("Soy mujer y escribo)

bo. Soy plebeya y sé leer. Nací sierva y soy libre."), ритму та музичності за допомогою повторення фраз та звуків ("El cuarto se ilumina con hermosos resplandores de palacio. Yo mojo la pluma en la tinta quieta. Me tiembla tanto la mano que desencadeno una marejada."), а також використання метафор та образів для створення насиченого образного світу ("La tinta retiembla en el tintero con los golpes, también ella asustada. Su superficie se riza como la de un pequeño lago tenebroso.").

Роман "La Historia del Rey transparente" Роси Монтеро відноситься до сучасної іспанської літератури і відображає авторську специфіку, що поєднує реалізм із магічними елементами. Твір покликаний вразити своїми емоційними та філософськими аспектами, а також порушити питання самоідентифікації та пошуку істини.

https://reinaloba.wordpress.com/2016/09/01/historia-del-rey-transparente/

Варіант №12

1. "Pedro Páramo" є романом, написаним мексиканським письменником Хуаном Рульфо. Він входить у літературний жанр магічного реалізму і є одним із найвизначніших творів цього жанру.

У фрагменті головний герой розповідає про свою поїздку до міста Комала, де мав жити його батько Педро Парамо. Цей фрагмент відображає пошуки ідентичності та з'ясування справжньої природи героя, а також його спогади про матір і бажання зустрітися з батьком.

Роман "Pedro Páramo" належить до літературного руху магічного реалізму, який характеризується поєднанням реалізму з магічними елементами та міфологією. Цей рух виник в Латинській Америці і був популярний у середині ХХ століття. Автор використовує магічні елементи, щоб показати таємничість, суперечливість та нестабільність дійсності, а також їх вплив на психологічний стан героїв.

У фрагменті присутній інтимний, емоційний тон. Стилістичні особливості включають використання метафор ("Tengo la boca llena de ti, de tu boca"), сильні образи ("Trago saliva espumosa; mastico terrones plagados de gusanos"), повторення слів ("Yo le prometí que vendría a verlo"), що надають тексту експресивності та виразності.

Тематика роману "Pedro Páramo" охоплює широкий спектр питань, таких як пошуки ідентичності, взаємини між батьком та сином, корупція, містичність та спогади. Проблемно-тематичні виміри роману висвітлюють проблему самоідентифікації, невизначеності дійсності та пошуки істини.

В цьому фрагменті фокус зосереджений на внутрішніх переживаннях героя, його почуттях, стражданнях та метаморфозах. Автор за допомогою використання живописних образів, метафор та емоційного мовлення передає внутрішній світ героя і його психологічний стан.

Загалом, фрагмент ілюструє важливі теми та стилістичні особливості роману "Pedro Páramo", такі як магічний реалізм, пошуки ідентичності та внутрішній світ героя.

2. Іронія є однією з провідних ознак постмодернізму, яка використовується авторами з різних метою. Вона може використовуватися для критики суспільства, розкриття суперечностей та парадоксів, підірвання конвенцій та традицій, а також для створення комічних ефектів.

Одним з прикладів іронії в іспанській літературі є роман "Сотня років самотності" (Cien años de soledad) Габріеля Гарсіа Маркеса. Автор використовує іронію для критики політичних та соціальних структур, а також для насмішки з нездійсненних мрій та абсурдних ситуацій. Наприклад, у романі зображено постійне повторення імен у родині Буендія, що є іронічним коментарем до круговороту історії та відсутності прогресу.

Інший приклад іронії можна знайти в романі "Ім'я троянди" (El nombre de la rosa) Умберто Еко. Автор використовує іронію для підірвання стандартних жанрових конвенцій і критики релігійних та філософських уявлень. У романі автор створює казкове середовище монастиря, але в той же час розкриває гнилість та лицемірство церковних ієрархів.

Таким чином, іронія в постмодерністській літературі використовується для підкреслення суперечностей суспільства, створення комічних ефектів та критики традиційних уявлень. Вона допомагає авторам відтворити складність та багатогранність сучасного світу, а також відображення пародійних та абсурдних аспектів життя.

Варіант №13