2. Автор: Рамон Гомес де ла Серна (Ramón Gómez de la Serna).

Назва: "La mano" ("Рука").

Історико-культурний контекст: Рамон Гомес де ла Серна був іспанським письменником та художником епохи модернізму, який діяв у першій половині 20 століття. Він відомий своєю оригінальною стилістикою та використанням гумору, абсурду та іронії в своїх творах. Його творчість відображала бурхливий соціокультурний контекст Іспанії того часу, з його політичними та соціальними конфліктами.

Специфіка естетики автора та його ставлення до літературної течії: Рамон Гомес де ла Серна відноситься до літературного напрямку модернізму, в якому акцентується на пошуку нових форм виразності та експериментів зі структурою тексту. Він відображає іронію та абсурдність життя, ставлячи під сумнів звичайні уявлення та норми.

Жанр: короткий розповідь.

Тема: злочин, мстива рука.

Проблематика запропонованого фрагмента: Фрагмент розгортається навколо загадкового вбивства доктора і появи самостійної руки як свідка злочину. Це порушує норми реальності та викликає запитання щодо справедливості та помсти. Рука виявляється як інструмент для здійснення справедливості за злочини, скоєні над Раміро Руїзом.

Поетичні засоби: у фрагменті можна виділити риторичні запитання, використання паралелізму (наприклад, "indudablemente nadie"), а також метафори (наприклад, "una mano solitaria y viva como una araña" - "одна самотня і жива рука, як павук"). Використання таких поетичних засобів допомагає створити атмосферу та виразно передати сюжетні елементи.

Варіант №23

1. У цьому фрагменті з розповіді "Los dos reyes y los dos laberintos" автором є Хорхе Луїс Борхес. Він відноситься до літературної течії магічного реалізму. Жанром твору є казка або алегорія.

У фрагменті автор розповідає історію про двох рей, кожен з яких має свій лабіринт. Перший рей з Бабилонії побудував такий складний лабіринт, що ніхто не міг знайти вихід. Він підступно ввів до нього рея з Аравії, який також мав свій лабіринт, проте безпечний і простий для навігації. Рей з Аравії показав свою перевагу, покаравши рея з Бабилонії і залишивши його в пустелі до загибелі.

У цьому фрагменті автор використовує іронію, щоб показати несправедливість і підступність одного рея по відношенню до іншого. Він також грає з поняттями лабіринту, представляючи їх як символичні структури, де один лабіринт є складним та небезпечним, а інший - простим і безпечним.

Тема цього фрагмента стосується влади, підступності та моральної справедливості. Проблематика полягає в тому, як сила та хитрість можуть бути використані для перемоги над іншими, але водночас спричиняють справедливу кару. Автор використовує казковий стиль, багатий образами та символами, щоб передати свої думки та ідеї читачеві.

Наративний дискурс у цьому фрагменті організований у формі розповіді-алегорії. Він має лінійну послідовність, де автор поетапно розкриває події і діалоги між реями. Розповідь є відступом від основного сюжету, щоб привернути увагу до символічного значення лабіринту та показати наслідки підступності й жорстокості.

У цій розповіді Борхес використовує іронію, щоб підкреслити своїх моральні принципи та критикувати несправедливість. Через протиставлення двох лабіринтів і реїв, він створює конфлікт, який відображає моральний вибір та наслідки недоброчесної поведінки. Цей прийом іронії використовується з метою наголосити на цінності справедливості та порядності.

https://sebastiannowenstein.org/los-dos-reyes-y-los-dos-laberintos/