1. Автор: Роса Монтеро

Назва: "La Historia del Rey transparente"

Роман "La Historia del Rey transparente" написаний Росою Монтеро. Історико-культурний контекст твору пов'язаний з постдиктаторським періодом у Іспанії та процесом демократизації після Франко. Цей період, відомий як "La Transición", був часом змін у суспільстві, політиці та культурі, що сприяло розквіту літератури, включаючи постмодерністські тенденції.

Естетика Роси Монтеро характеризується комбінацією фантастики, магічного реалізму та соціального коментаря. Вона експериментує з жанрами та наративними прийомами, створюючи неочікувані сюжетні повороти та персонажів з магічними або надприродними здібностями. Її творчість також відображає інтерес до психологічної глибини персонажів та розгляду сучасних соціальних проблем.

Фрагмент у своїй основі містить діалог, де обговорюються теми правди, спрощення та самоідентифікації. Він відображає зіткнення між стереотипами та реальністю, ставленням до магічних сил та переконань. Проблематика фрагмента стосується поняття істини, складності її сприйняття та бажання розуміння міжособистісних взаємин.

Текстові аспекти, які підкреслюють постмодерністську естетику, включають елементи фантастики та магічного реалізму, варіювання поглядів на характеристики персонажів (чарівниці, феї), та спотворення стереотипів, які створюються навколо цих фігур. Використання діалогу сприяє динаміці сюжету та розкриттю персонажів.

2. Автор: Federico García Lorca.

Назва: "La casa de Bernarda Alba".

Історико-культурний контекст: П'єса була написана у 1936 році, у період, коли в Іспанії мав місце Другий Іспанський республіканський режим. Лорка був відомим поетом і драматургом, активістом і публічним діячем. Він використовував свої твори для критики соціальних нерівностей, табу та патріархальної системи в суспільстві.

Специфіка естетики автора: Лорка відноситься до літературної течії "Ренасименто" (Відродження) в іспанській літературі. Його твори відзначаються використанням виразної мови, емоційного заряду та сильного образного мислення. В "La casa de Bernarda Alba" він створює напружену атмосферу та використовує символіку, щоб висловити критику патріархального суспільства.

Жанр: Драма.

Тема: П'єса розкриває життя в середовищі жіночого господарства, де головна героїня, Бернарда Альба, утримує своїх дочок від свободи та самовираження, накладаючи на них суворі правила і обмеження.

Проблема: П'єса ставить під сумнів традиційні ролі та очікування, що накладаються на жінок у суспільстві. Вона показує протиставлення між бажаннями та потребами жінок і соціальними нормами, що призводить до конфліктів і піднесення непокори.

Поетичні засоби: У фрагменті можна виділити паралелізм, який підкреслює протиставлення поглядів різних героїнь. Анафора вик

ористовується в репліці "Hilo y aguja para las hembras. Látigo y mula para el varón", щоб підкреслити соціальні розбіжності та нерівність між чоловіками та жінками. Також можна зазначити використання метафори (наприклад, "la gente que nace con posibles" - "люди, які народжуються з можливостями"), що посилює соціальний контраст та безпорадність жінок у визначеному соціальному статусі. Засоби ритму та музичності також присутні у діалозі між персонажами, створюючи особливу напружену атмосферу.

Цей фрагмент ілюструє конфлікт між головною героїнею, Бернардою, і її дочками, які бажають волі та самовираження, але їх обмежують соціальні норми та традиції. Таким чином, Лорка використовує драматургію для висловлення своєї критики соціальних обмежень та нерівності в іспанському суспільстві.

Варіант №22

1. Проблематика свободи і відсутності свободи є важливою темою, яка пронизує багато творів, прочитаних протягом курсу з іспанської літератури. Ця тема відображається через різні аспекти, включаючи політичну, соціальну та особисту вільність.

Один з прикладів можна знайти у творі "Cien años de soledad" (Сто років самотності) Габріеля Гарсіа Маркеса. У цьому романі показано, як родина Буендія переживає безліч політичних репресій і диктатури, що призводить до обмеження їхніх свобод. Вони стикаються з циклічністю історії, яка позбавляє їх відчуття власної волі і спонукає до постійного повторення помилок минулого.

Ще один приклад можна знайти у романі "La sombra del viento" (Тінь вітру) Карлоса Руіса Сафона. У цьому творі показано, як головний герой, Даніель, відчуває себе обмеженим в суворому режимі диктатури Франко в Іспанії. Він мріє про свободу і втечу від суспільних обмежень, а книжний магазин "Цвинтар забутих книг" стає для нього символом свободи та унікальної можливості зануритися у світ літератури.

Ще одним прикладом може бути роман "El laberinto de las aceitunas" (Лабіринт оливкових дерев) Едуардо Мендоси. У цьому творі автор, через пригоди головного героя Маноло, висміює авторитарні режими, що панували в Іспанії та Латинській Америці. Він критикує обмеження свободи слова та висміює безглузду бюрократію, ставлячи їх у контекст комедії.

У всіх цих прикладах тема свободи та відсутності свободи стає центральною, наголошуючи на обмеженнях, які люди зазнають через політичні режими, соціальні умови або особисті обставини. Ці твори пробуджують свідомість про значення свободи і можуть виступати як критика неправди та обтяжливих обмежень, так і як заклик до боротьби за свободу та самовираження.