Практична робота №3
У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?
Характер інформації:
Чуттєве пізнання: Базується на конкретних, конкретних враженнях, які можна отримати за допомогою органів чуття. Включає в себе безпосереднє сприйняття конкретних об'єктів і подій.
Абстрактне пізнання: Використовує абстрактні концепції, ідеї, теорії, які можуть бути відокремлені від конкретних вражень. Це пізнання більше орієнтоване на розуміння загальних закономірностей, тенденцій та концепцій, які перетинають багато конкретних ситуацій.
Спосіб обробки інформації:
Чуттєве пізнання: Здебільшого є конкретним і специфічним. Особистий досвід і враження грають ключову роль у формуванні розуміння дійсності.
Абстрактне пізнання: Використовує абстрактний спосіб мислення, який може включати в себе логічні операції, аналіз, узагальнення та формулювання концепцій.
Рівень узагальнення:
Чуттєве пізнання: Зазвичай більше обмежене в часі та просторі, зосереджене на конкретних ситуаціях.
Абстрактне пізнання: Схильне до узагальнень, може враховувати більше широкий контекст та взаємозв'язки між різними явищами.
Залучення розумових процесів:
Чуттєве пізнання: Зазвичай прямо пов'язане з відчуттями та конкретними сприйняттями, не вимагає високого рівня абстракції.
Абстрактне пізнання: Залучає більш високий рівень розумових процесів, таких як аналітичне мислення, логіка, раціональність.
Як ви розумієте, у чому різниця між наочно-дійовим, наочно-образним, абстрактним різновидами мислення
Наочно-дійове мислення: Це форма мислення, де ідеї та концепції виникають через конкретні дії або процеси. Людина розуміє або вирішує проблему шляхом використання фізичних дій чи маніпуляцій з об'єктами.
Наочно-образне мислення: Використовує створення ментальних образів або візуальних представлень для розуміння інформації. Людина уявляє образи в своїй уяві для розв'язання проблем або розуміння понять.
Абстрактне мислення: Основане на розумінні абстрактних концепцій, ідей і принципів, які не є безпосередньо пов'язаними з конкретними об'єктами або діями. Людина здатна оперувати абстрактними поняттями, безпосередньо не пов'язаними із сенсорним досвідом.
Поміркуйте, як побудова асоціацій впливає на зміцнення пам’яті.
Формування зв'язків: Побудова асоціацій включає у себе створення зв'язків або зв'язків між інформацією, що вже зберігається в пам'яті, та новою інформацією, яку людина сприймає. Зв'язки можуть бути створені на основі подібностей, контрастів, схожостей або логічних зв'язків.
Створення контексту: Асоціації допомагають створювати контексти або рамки для інформації, що зберігається. Коли інформація пов'язана асоціативно, вона може бути легше відновлена або згадана, коли виникає потреба, оскільки асоціації створюють логічні структури в пам'яті.
Фасилітація відтворення: Зміцнення пам'яті відбувається через полегшення процесу відтворення інформації. Коли ми встановлюємо асоціації між різними елементами інформації, один елемент може служити як вихідна точка для відтворення іншого. Асоціативні зв'язки створюють шляхи для передачі сигналів у пам'яті, що полегшує відновлення інформації.
Запам'ятовування за допомогою асоціаційних мереж: Пам'ять можна уявити як мережу асоціацій, де кожен елемент пов'язаний з іншим. Якщо інформація пов'язана в мережі асоціацій, активація одного вузла може призвести до активації пов'язаних вузлів, що сприяє ретенції та відновленню інформації.
Структурування інформації: Асоціації можуть сприяти структуруванню інформації в пам'яті. Структурована інформація зазвичай легше запам'ятовується, оскільки асоціації визначають логічні зв'язки між елементами та створюють організовану схему.
Поясніть сутність процесу зберігання-забування, чому із збереженням інформації тісно пов’язане забування?
Зберігання інформації: Це етап пам'яті, коли інформація сприймається та зберігається у пам'яті. Це може включати короткочасне зберігання в інтервалі часу або довготривале зберігання, коли інформація залишається в пам'яті протягом тривалого періоду.
Забування інформації: Забування - це процес втрати чи непридатності для відновлення інформації в пам'яті. Інформація може забуватися через час, конфлікт з іншими інформаційними враженнями, або через відсутність активного використання цієї інформації.
Пов'язаність збереження і забування інформації:
Обмежені ресурси пам'яті: Пам'ять людини обмежена, і вона не може нескінченно зберігати всю інформацію, яку вона сприймає. Таким чином, забування є необхідним процесом для звільнення місця для нової, більш актуальної інформації.
Адаптація до середовища: Здатність забувати стару інформацію та наводження акценту на нову є важливою для адаптації до змін в середовищі. Це дозволяє пам'яті бути більш ефективною, вибираючи та зберігаючи важливу інформацію.
Активність у відновленні інформації: Забування може також відбуватися через неактивне використання інформації. Інформація, яка не використовується або не відтворюється протягом тривалого часу, може забуватися, оскільки мозок здійснює оптимізацію ресурсів.
Поясніть, що таке відтворення як процес пам’яті. Опишіть форми відтворення.
Відтворення (або відновлення) - це процес витягування збереженої інформації з пам'яті та представлення її на світло свідомості. Це активний етап пам'яті, під час якого людина використовує збережені знання чи досвід для розв'язання завдань, вирішення проблем, або просто для пригадування подій чи фактів.
Форми відтворення:
Свідоме відтворення: Це відтворення, яке відбувається, коли людина свідомо намагається відновити інформацію з пам'яті.
Несвідоме відтворення: Відтворення, яке відбувається без свідомого намагання чи наміру особи. Інформація з'являється в свідомості, не спеціально запитана.
Засвоєне відтворення: Відтворення, яке відбувається, коли знання або вміння автоматично виникають без активного намагання. Виникає через повторення та тренування.
Реконструктивне відтворення: Відтворення, яке може бути неповним чи спотвореним, оскільки людина конструює або реконструює інформацію на основі наявних знань та досвіду.