МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Дослідження впливу міжнародної торгівлі на доходи власників ресурсів зайнятих в експортних та
імпортоконкуруючих галузях були здійснені у 40-х роках американськими економістами В.Столпером та П.Семюелсоном, які сформулювали теорему, справедливу за наступних припущень:
наявність досконалої конкуренції,
вільне міжгалузеве переміщення факторів виробництва,
незмінність загального пропонування факторів виробництва.
Теорема Столпера–Семюелсона: у довгостроковому
періоді розвиток зовнішньої торгівлі призводить до зростання
доходів власників того фактора виробництва, який інтенсивно використовується в експортних галузях, і до зменшення доходів власника фактора виробництва, який інтенсивно використовується в галузях, що конкурують з імпортом.
Різна забезпеченість країн факторами виробництва призводить до різниці у відносній пропозиції та відносних цінах на товари, що, у
свою чергу, веде до виникнення міжнародної торгівлі.
Кафедра економічної політики та безпеки
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
В 1955 р. англійський економіст Т. Рибчинський довів теорему співвідношення між зростанням пропонування факторів та нарощуванням обсягів виробництва.
Теорема Рибчинського: зростання пропонування одного з факторів виробництва призводить до збільшення обсягів виробництва й доходів у тій галузі, де цей фактор використовується відносно більш інтенсивно, і до скорочення виробництва й доходів галузі, де цей фактор використовується менш інтенсивно. Теорему Рибчинського ілюструє випадок так званої
«голландської хвороби»: коли в 70-х рр. Голландія почала розробку родовищ природного газу в Північному морі, то швидке нарощування обсягів видобування газу супроводжувалося переміщенням в цю галузь ресурсів з галузей обробної промисловості, що призводило до скорочення в них обсягів виробництва й експорту.
Кафедра економічної політики та безпеки
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Серед нових та новітніх теорій міжнародної торгівлі в економічній літературі виділяють підхід С. Робока та К. Сіммондса, теорію С. Ліндера, теорію
«циклу життя продукту» та теорію міжнародної конкурентоспроможності націй (теорію конкурентних переваг) М. Портера.
С. Робок і К. Сіммондс, спираючись на те, що в сучасних умовах внутрішньофірмовий обіг складає приблизно 70 % міжнародної торгівлі та 40 % експорту капіталу, об’єктом
аналізу обирають окрему фірму.
Кафедра економічної політики та безпеки
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
У1961 р. шведський економіст Пітер Ліндерт висунув гіпотезу, що на обсяг
іструктуру торгівлі товарами обробної промисловості (а саме вони є основним у внутрішньогалузевій торгівлі) впливають не витратні умови пропозиції, а умови і характер попиту, зумовлені однаковим або близьким рівнем ВНП на душу населення в країнах. У таких країнах споживачі мають порівнянні споживацькі переваги, які може задовольняти продукція будь–якої з даних країн.
Крім цієї основної умови, фахівцями визначені додаткові фактори, що впливають на розвиток двосторонньої внутрішньогалузевої торгівлі: близькість рівнів доходу на душу населення та ідентичність кривих попиту у двох країнах; близькість цін факторів і витрат виробництва диференційованих продуктів; близькість рівня тарифних і нетарифних бар’єрів; приблизно однаковий рівень диференціації конкуруючих товарів; номінальна величина транспортних витрат.
Кафедра економічної політики та безпеки
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Теорія міжнародної конкурентоспроможності націй М. Портера показує вплив певних параметрів на рівень конкурентоспроможності
країни на світовому ринку.
Серед цих параметрів М. Портер виділяє: факторні; умови попиту на внутрішньому ринку; рівень розвитку обслуговуючих галузей; стратегію фірм та конкуренцію; роль уряду; випадкові обставини тощо. Так, на відміну від неокласиків, М. Портер вважав, що фактори виробництва не передаються у спадщину, а створюються у процесі розширення виробництва.
Особливості конкуренції в галузі залежать від п’яти факторів (або сил, за М. Портером):
можливість появи нових конкурентів;
вірогідність появи або ступінь впливу товарів–замінників;
поведінка постачальників;
поведінка споживачів;
суперництво існуючих конкурентів між собою.
Кафедра економічної політики та безпеки
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Складовою теорії М. Портера виступають детермінанти конкурентних переваг країни, у межах яких відокремлено чотири
параметри країни, що формують конкурентне середовище для місцевих фірм і впливають на її успіх у міжнародній діяльності:
параметри факторів виробництва (наявність факторів, ієрархія факторів і механізми та динаміка їх створення);
рівень попиту на внутрішньому ринку країни базування фірми, високі параметри якого виступають як підтримуючий і страховий фактор у разі операцій на зовнішньому ринку;
наявність у країні базування галузей–постачальників або інших галузей, що конкурентоспроможні на світовому ринку;
близькість національних моделей стратегії та структури фірми до глобальних параметрів;
рівень внутрішньої конкуренції, яка впливає на діяльність фірми на зовнішньому ринку.
Кафедра економічної політики та безпеки
РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
Глобалізація міжнародної господарської діяльності та зростаюча взаємозалежність держав об'єктивно зумовлюють підвищення ролі багатосторонньої координації торговельно– економічних відносин і статусу відповідних міжнародних організацій у системі регулювання міжнародної торгівлі.
Багатостороннє регулювання сприяє повнішому використанню переваг сучасного міжнародного поділу праці, здійснює вплив на гармонізацію урядових рішень з питань міжнародних торговельно– економічних
відносин, не торкаючись національного суверенітету його учасників, але спрямовуючи їх дії на динамічний і
справедливий розвиток міжнародної торгівлі.
Торговельна політика і проблеми світової торгівлі є об'єктом діяльності багатьох глобальних, регіональних, галузевих організацій, як міжурядових, так і неурядових. Усі ці організації утворюють систему міжнародних організацій, пов'язаних з координацією і регулюванням процесів міжнародної торгівлі (рис. 2).
Кафедра економічної політики та безпеки
РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
Рис. 2. Система міжнародних організацій з регулювання міжнародної торгівлі
Кафедра економічної політики та безпеки
РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ
Основною в системі організацій з регулювання та сприяння розвитку міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі(система ГАТТ/СОТ), яка має тривалу історію. Перед початком Першої світової війни міжнародна торгівля досягла вже значних обсягів. Розвиток торговельних зв'язків полегшувався у той період стабільністю валют і свободою руху капіталів і робочої сили, тому нагальної необхідності в створенні міжнародної організації з торгівлі не було. Світова війна зруйнувала все це і призвела до появи режимів майже економічної автаркії. Заходи жорсткої регламентації міжнародної торгівлі, введені в
ході війни, продовжували зберігатися і після Її закінчення. Відродження свободи торгівлі за цих умов стало тим ідеалом, до якого прагнули країни. І справді, з 1919 по 1939 pp. було багато спроб створити механізм регулювання і розвитку міжнародної торгівлі.
Кафедра економічної політики та безпеки
РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ
Вже в 1920 р. в Брюсселі під егідою Ліги Націй відбулась фінансова конференція представників 30 країн. Прийняті цією конференцією резолюції стосувалися насамперед фінансових проблем. Відносно міжнародної торгівлі конференція висловила побажання, щоб кожна країна поступово переходила до принципів вільної торгівлі.
На конференції в Бреттон–Вудсі (липень 1944 р.) були створені дві організації – Міжнародний валютний фонд і Міжнародний банк реконструкції і розвитку, а заключний акт форуму вмістив рекомендації державам щодо створення світової торговельної організації з метою регулювання міжнародних торговельно–економічних відносин.
Кафедра економічної політики та безпеки