85 євшан зілля гв

Легенда про євшан-зілля є однією з давніх легенд в укр культурі. Степова трава, про яку йдеться у фольклорних варіантах сюжету, зветься в народі по-різному: чебрець, чабрець, чебчик, чебрик, тиміям тощо. Завдяки своєрідному сильному запаху й лікувальним властивостям, його використовували в багатьох обрядах та для ворожіння: «Вірили, що підкурювання чебрецем під час великих свят забезпечить сім’ї достаток. Певних магічних дій дотримувались іноді при зборі рослини. Особливо зірваним тільки до схід Сонця на Купала та посвяченим. Ним також обкурювали обійстя, лікували жовтяницю, брали з собою, коли від’їжджали на чужину, як символ рідного краю. Чебрець наз. ще «богородицькою травою». З нього виготовляли напій, який вживали на Зелені свята, коли поминали небіжчиків, а також від пристріту, відьомських сил, на Купала, у горобині ночі тощо. Цим напоєм дівчата причаровували хлопців, які охололи до них; а ті, що «на порі», змазували ним себе, аби злі сили не зашкодили майбутньому зачаттю”.

Легенду про євшан-зілля в ГВ літописі досліджували низка вітчизняних науковців, зокрема, І. Франко, М.Вороний , Л.Мосендз та інші .

В укр літрі легенда з літопису поширилася в текстах різних письменників. Закономірно, що інтерес до євшан-зілля зростав, коли широкий загал зацікавлювався власне самим ГВ літописом. У 19ст пожвавився інтерес до пам’яток давньої літри, тому зовсім невипадковим є численне використання алюзій романтиками, таке ж спостерігаємо і в модерністів, потім в укр письменників-емігрантів.

Франко відтворює легенду про євшан-зілля у поемі «Ор і Сирчан. Половецька історична сага» . Поетична інтерпретація літописного сюжету надає художності образам ханенка та Ора, який піснею і зіллям намагається пробудити пам'ять роду, любов до Батьківщини.

Леонід Мосендз скористався відомою легендою задля увиразнення власних поглядів на історію українського народу. На відміну від традиційного образу євшан-зілля як пам’яті роду, Леонід Мосендз у творі «Євшан-зілля» трансформує літописний сюжет. Вже на початку твору трава стає символом вільного життя

Патріотичне оповідання про "євшан-зілля" і його інтерпретація у

1 у статті І. Франка "Найстарша українська народна пісня",

2 у поемі М.Вороного "Євшан-зілля"

3 в оповіданні Мосендза "Євшан-зілля",

4 у прозовій думі М.Обачного "Отрок"

5 віршах Оксани Лятуринської.