106 кониський

Інтермедії до драми М.Довгалевського мають тематичну спорідненість з інтермедіями до драм Г.Кониського. За кількістю їх теж налічується п’ять. Співзвучність змісту інтермедій та актів власне драми спостерігаються вже у першій інтермедії, в якій розповідається про спійману селянами у житі бабу, яка чаклувала на неврожай. Забобони, якими жило село, вказують на фольклорно-етнографічну традицію, що передавалася поколіннями, а в глядача викликали сміх. У першому акті драми аналогічно в центрі уваги постає колосисте поле. Селянин, радіючи з майбутнього щедрого урожаю, задумується над тим, як проростає зерно. Пояснення дає священник. Під час практичних занять необхідно здійснити зіставлення змісту інтермедій та відповідних актів драми.

У четвертій інтермедії, зміст якої співзвучний із четвертим актом драми Кониського розповідається про безпричинне вбивство дяка зухвалим шляхтичем, який за свою провину пропонує викуп. Обурені селяни виносять вирок смертної кари свавільному поневолювачу.

Розглядаючи зміст інтермедій, студентам необхідно з’ясувати провідні мотиви, наявні у них, поміркувати над проблемами протесту українців проти соціального гніту та національної самототожності, осмислити характерні риси народного світогляду.

З циклю мораліте з алегоричним змістом найкращою є «Воскресіння мертвих» Георгія Кониського, написана за усіма правилами тодішньої поетики (пролог, п’ять актів, епілог). В алегоричній формі Кониський у цій драмі засуджує сваволю та несправедливість судів і видні там теж риси сучасного суспільного життя.