
113 володимир прокоп образи
.docxТрагікомедія "Володимир" Феофана Прокоповича - перша історична драма на вітчизняному матеріал
1. Історія написання твору. (Драма написана в 1705 році. Головна тема - хрещення Русі князем Володимиром і боротьба з невігласами жерцями, неуцтвом, реакційним духовенством.)
2. Будова п'єси. (Написана силабічним 13-складовим віршем, складається з п'яти актів, прологу й епілогу.)
3. Політична спрямованість драми. (П'єса пройнята мотивом боротьби неуцтва та просвіти. Використовуючи релігійно-історичний сюжет, Прокопович наголошує на прогресивних ідеях, яку несла освіта. У п'єсі - спроба показати психологічний конфлікт у свідомості Володимира, його вагання й утвердження нової віри. В особі Володимира - окремі риси діяльності Петра І, його реформ.)
Значення п'єси - служила пропаганді реформ Петра І. Вона сповнена ідей суспільно-політичного протиборства часів Ф. Прокоповича.
Тема : зображення прийняття християнства Руссю, прославляючи діяння Володимира Святославовича та відтворення реформ Петра І, які мали значення для політичного та економічного розвитку Росії.
Ідея : висміювання, таврування ганебного протиставлення політики царя-реформатора, серед яких було багато церковнослужителів.
Основна думка: боротьба за прогрес, за передові реформи Петра І проти застою старого ладу.
Сюжет
У творі «Владимир» зображується видатна історична подія у житті Київської Русі — прийняття князем Володимиром християнства. Відомо, що навколо цього історичного акту точилася гостра боротьба. Це було сперечання нового, історично прогресивного (християнство) з консервативним старим (язичество). Сюжетно п’єса поділяється на три частини: підготовка до прийняття християнства, прийняття нової віри і перші наслідки цього нововведення. Згідно з таким розподілом розставлено й дійових осіб драми.
Перша група їх — жерці Жеривол, Курояд, Пияр, тінь Ярополка (брат Володимира, убитий останнім),
демони — захищають поганство. Володимир, його сини Борис і Гліб, Філософ, воєноначальники Мечислав і Храбрий — ревні прихильники нової віри — християнства. Найбільш рельєфно у драмі змальовано образ Володимира. Навколо нього, власне, й розгортається вся дія.
Представником нового ладу, речником нових ідей у драмі є князь Володимир Великий, що задумує велике діло: ввести християнство. У своїх змаганнях зустрічає він перешкоду з боку представників давнього ладу поганських жерців Пияра, Курояда й Жеривола. Автор із великим гумором характеризує ворогів з їх негативним світоглядом.
За жанровою формою у творі наявні елементи трагедії й комедії. Трагедійним є образ головного героя, котрий через внутрішні протиріччя, вагання вирішує хрестити Київ. Комедійним є сатиричне зображення жерців Жеривола, Куроїда та Піяра.
Як і в кожній шкільній драмі, в творі був хор, ми бачимо це в епізоді драми. Панегірик співають Андрій-апостол із янголами. Розповідається про подальшу долю Києва:
Трагедокомедію було присвячено покровителю Київської академії гетьману Іванові Мазепі.
У трагедокомедії виведені історичні особи: це великий київський князь Володимир Святославич (рік народж. невід. — 1015), за правління якого у 988 — 989 рр. на Русі було запроваджено християнство, його молодші сини Борис і Гліб, вбиті у 1015 р. за наказом їхнього старшого брата Святополка; Ярополк І Святославич (загинув у 980 р.) — великий київський князь, брат Володимира Святославича, з яким вів міжусобні війни за великокиївський князівський стіл.