- •1. Основні етапи вивчення давньої української літератури у хіх–хх столітті
- •Джерела та складові частини Біблії, зміст
- •Періодизація давньої української літератури. Різні підходи до періодизації
- •Паломницька література
- •Історія видання творів г.Сковороди і вивчення його творчості.
- •Образ Богдана Хмельницького у козацьких літописах.
Письменники–полемісти православного табору. Жанрова специфіка творів та основні положення.
Образ Івана Мазепи в українській та європейських літературах.
Різні варіанти періодизації давньої української літератури.
“Повість минулих літ”: редакції, списки, авторство, зміст.
Передісторія виникнення полемічної літератури.
Вірші–травестії на релігійні відправи.
Образи князів Романа і Данила; образ співака Митуси в Галицько–Волинському літописі та їх інтерпретація в українській літературі
Паломницька література
Антиклерикальна сатира ХVІІІ ст.: “Сатирична коляда”, “Плач київських монахів”.
Поетична та епістолярна творчість Івана Мазепи.
Біблійні притчі (старозавітні й новозавітні)
Лірика ХVІІІ ст.: тематика, мотиви.
Дискусії про автентичність «Слова о полку Ігоревім» (Г.Грабович, О.Мишанич)
Соціально–політичні обставини виникнення сатири ХVІІІ ст. як окремого жанру.
Ідеологія літописів Київської Русі
Основні ідеологічні концепції походження східних слов’ян у “Велесовій книзі”
Особливості композиції поетичної збірки Григорія Сковороди “Сад Божественних пісень”. Роль біблійних мотивів та образів у збірці.
Загальна характеристика шкільної драми.
Життя і творчість Мелетія Смотрицького
Особливості композиції та зміст “Києво–Печерського патерика”
38 “Слова”–проповіді Кирила Туровського: жанрова специфіка, зміст, х–ка образів
Головні аспекти філософської прози Г.Сковороди (“Наркіс”, “Розмова, звана Алфавіт чи Буквар світу”). Їхня трансформація у художній творчості.
Оповідання про”Євшан–зілля” (Галицько–Волинський літопис) і його інтерпретація українськими письменниками
Загальна характеристика шкільної драми.
Повість врем’яних літ: генезис, редакції, списки
Метафізична (духовна) лірика ХVІІІ ст.: “Почаївський Богогласник”.
“Велесова книга”: проблема автентичності, зміст
І.Франко як дослідник давньої української літератури.
Галицько–Волинський літопис: жанрова специфіка, питання авторства та зміст
“Басни Харьковскія” Г,Сковороди: генеза, джерела, тематика.
“Житіє і ходіння Данила, руської землі ігумена”: особливості жанру, зміст
Тема шкільної науки у творчості мандрівних дяків.
Образ державного діяча, воїна, патріота, людини і письменника в “Поученії” Володимира Мономаха
Мотиви та образи релігійної частини вертепу.
Образний світ “Слова о полку Ігоревім” (образи Боян; князів Ігоря і Всеволода; київського князя Святослава; Ярославни; образ Руської Землі)
“Житіє і страданіє” Іллі Турчиновського як один із ранніх зразків автобіографічної прози. Трансформація образу Турчиновського у романі–триптиху Валерія Шевчука “Три листки за вікном”.
“Слово о законі і благодаті” митрополита Іларіона: історія тексту, композиція, зміст
Основні аспекти українсько–московських культурних взаємин ХVI–XVIII ст.
Герасим Смотрицький: життя і творчість
Погляди Г.Сковороди на навчання і виховання у притчах “Благородний Еродій”, “Убогий жайворонок”.
Історико–мемуарна проза другої половини ХVІІІ ст.: загальний огляд.
Життя і творчість Івана Вишенського
“Історія Русів” — найвизначніший історико–політичний трактат ХVIII ст.: проблема авторства, час написання.
Інтермедії до драми Г.Кониського “Воскресніє мертих”: тематика, характеристика образів.
Паломницьке письменство у Київській Русі
Традиційна та академічна періодизація давньої української літератури
Історія видання творів Г.Сковороди і вивчення його творчості.
Панегірична поезія XVII–XVIII ст.: спільне і відмінне
Питання біблійного канону і апокрифічна література
Роль містифікації у літописі Самійла Величка. Образ Самійла Зорки у літописі.
Характеристика образів трагікомедії Ф.Прокоповича “Володимир”.
Тема шкільної науки у творчості мандрівних дяків.
Особливості композиції, історико–політична концепція ”Розмови Великоросії з Малоросією” Семена Дівовича.
Зразки дружинної творчості у “Повісті врем’яних літ”
Бароковий характер драми “Милість Божія...”. Роль і місце алегоричних персонажів у драмі.
Віршована байка Г.Сковороди “Баснь Езопова” і питання освіти.
Мотиви «Повісті врем’яних літ» в українській літературі
“Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона: історія твору, зміст, вияв и творчої індивідуальності
Інтермедії до драми М.Довгалевського “Коміческоє действіє” та “Властотворний образ”: ідейно–тематична характеристика, особливості творення образів.
Характеристика Б.Хмельницького та Івана Мазепи в “Історії Русів”.
Поняття “давня українська література”. Історія етноніму “Україна–український”
“Слово о полку Ігоревім” як найвидатніша пам’ятка Київської Русі. Час, місце написання твору, питання авторства.
98 “Історія Русів” — найвизначніший історико–політичний трактат ХVIII ст.: проблема авторства, час написання.
