- •1. Основні етапи вивчення давньої української літератури у хіх–хх столітті
- •Джерела та складові частини Біблії, зміст
- •Періодизація давньої української літератури. Різні підходи до періодизації
- •Паломницька література
- •Історія видання творів г.Сковороди і вивчення його творчості.
- •Образ Богдана Хмельницького у козацьких літописах.
ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ ДО КУРСУ «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Х-ХУІІІ століть
1. Основні етапи вивчення давньої української літератури у хіх–хх столітті
2. Біблія як Святе Письмо;
3. Творчість Климентія Зиновія.
4. Загальна характеристика історичної прози ІІ половини 17 ст.: “Синопсис”, “Густинський літопис”, “Хроніка” Ф.Софоновича.
Біблія як як пам’ятка світової культури;
“Слово о полку Ігоревім” і літописні повісті про похід Ігоря (спільне і відмінне).
Сатирично–гумористичні віршовані оповідання (“Пекельний Марко”, “Кирик”, “Отець Негребецький”).
Поезія І.Величковського як зразок українського бароко.
Біблія як історичний документ;
Композиція, проблема жанру, основна ідея твору “Слово о полку Ігоревім”
Загальна характеристика козацьких літописів ХVІІІ ст.
Тематика інтимної лірики (творчість С.Климовського).
Джерела та складові частини Біблії, зміст
Періодизація давньої української літератури. Різні підходи до періодизації
Творчість І.Некрашевича.
Мотиви та образи інтермедійної частини вертепу
Києво–Печерський патерик: історія тексту, час виникнення, основні редакції, композиційна основа
4-18 Загальна характеристика історичної прози ІІ половини 17 ст.: “Синопсис”, “Густинський літопис”, “Хроніка” Ф.Софоновича.
16-19 Мотиви та образи інтермедійної частини вертепу.
11-20 Загальна характеристика козацьких літописів ХVІІІ ст.
Особливості давньої української літератури. Відомості про мову і правопис творів літератури Х–ХУІІІ ст.
Галицько–Волинський літопис: жанрова специфіка, питання авторства, ідейно–тематичний зміст.
Загальна характеристика полемічної літератури, її генезис, жанрові різновиди, місце в історії української літератури
Лірика ХVІІІ ст.: тематика, мотиви.
“Велесова книга”: проблема автентичності, зміст.
“Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона: історія твору, зміст, вияв и творчої індивідуальності.
“Слово о полку Ігоревім” як найвидатніша пам’ятка Київської Русі. Час, місце написання твору, питання авторства.
Літопис Григорія Грабянки як маніфест козацького автономізму.
1 Основні етапи вивчення давньої літератури ХІХ–ХХ ст.
Біблія як пам'ятка світової культури і літератури: складові частини, зміст, українські переклади та переспіви.
Літопис “Повість минулих літ”: джерела, особливості композиції, ідейно–тематичний зміст.
Художня форма, джерела та зміст літопису Григорія Грабянки.
Література Київської Русі як початковий період української літератури, її специфіка
Київський літопис (ХІІ ст.): джерела, особливості композиції, зміст. Іван Франко про Київський літопис.
Книги “Ключ царства небесного” Герасима Смотрицького та “Тренос” Мелетія Смотрицького: історія написання, основні положення
Медитативно–елегійна лірика ХVІІІ ст.: “Піснь о світі” О.Падальського, “Піснь о бідном сироті” І.Пашковського, “Піснь світська сиротинська”.
14 Періодизація давньої української літератури. Різні спроби періодизації.
“Слова”–проповіді Кирила Туровського: жанрова специфіка, зміст, характеристика образів.
Творчість Івана Вишенського. Нові погляди на полемічну спадщину письменника. Образ Івана Вишенського у творчості Івана Франка.
Вакхічна тема у творчості мандрівних дяків.
Перекладна література, її жанри (апокрифи, житійні твори, патристика), принципи перекладу, художні особливості.
«Поученіє» Володимира Мономаха: жанрові особливості, композиція, зміст.
Творчість українських латиномовних поетів 16–17 ст.
Літопис Самовидця: питання авторства, історія публікації, джерела.
Загальна характеристика Біблії. Біблійні мотиви та образи в українській літературі.
“Житіє і ходіння Данила, Руської землі ігумена”: жанр, композиція, зміст.
Творчість Станіслава Оріховського.
Соціально–політичні обставини виникнення сатири ХVІІІ ст. як окремого жанру.
Історія вивчення української літератури Х–ХУІІІ ст.
Образи і сюжети Галицько–Волинського літопису. Їхня рецепція в українській літературі пізнішої доби.
Києво–Печерський патерик: генезис, редакції, зміст.
Образ Богдана Хмельницького у козацьких літописах.
Особливості перекладної літератури: жанри, принципи перекладу.
Київський літопис як зразок локального літописання. Літописний опис про похід князя Ігоря на половців і “Слово о полку Ігоревім”: спільне і відмінне.
Життя і творча спадщина Іпатія Потія. Іван Франко про письменника–полеміста.
Роль містифікації у літописі Самійла Величка. Образ Самійла Зорки у літописі.
Обсяг, періодизація та особливості давньої української літератури.
“Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона: генезис, жанрова специфіка, зміст.
Анонімний трактат “Пересторога”: питання авторства, зміст, своєрідність трактування історії українського народу.
Особливості композиції поетичної збірки Григорія Сковороди “Сад Божественних пісень”. Роль біблійних мотивів та образів у збірці.
Перекладна література Київської Русі: принципи перекладу, жанри, художні особливості.
37 “Поученіє” Володимира Мономаха: жанрові особливості, композиція, зміст.