автоматизація та комп техн на ЗС / курсова робота / ПЗ
.docx
Вступ |
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк. |
|
|
|
|
|
||
4 |
||||||
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
4
1 Однонитковий план гірки
Система БГАЦ призначена для гіpoк, що мають не більше восьми пучків і восьми шляхів в кожному. Стрілки обладнали швидкодіючими електроприводами СПГ-3 і СПГБ-4. На усіх стрілках передбачають пневматичне обдування, а в електроприводах - електрообіrрів. В межах розподільної зони з централізованими стрілками колії обладнали стрілочними і міжстрілочними рейковими колами завдовжки в середньому 12,5 м кожна. Однонитковий план (додаток А) складений для першого пучка сортувального парку, що включає колії 11 - 18. На плані показані: гірковий світлофор Г; стрілочні електроприводи з вказівкою сторони установки і номерів стрілок; стрілочні і міжстрілочні рейкові кола, що утворюють зону стеження за рухом відчепів. Колії сортувального парку нумерують двозначними цифрами: перша цифра номер пучка, друга номер колії в пучку. Стрілки в розподільній зоні перед пучками нумерують від 1 до 7, в пучках (після другої гальмівної позиції) двозначними цифрами (перша номер пучка, друга враховує послідовне розташування cтрілок). Стрілки перед гірковим світлофором нумерують зростаючими номерами, наприклад 91, 92 і т. д. Стрілочні секції нумерують по номерах стрілок, а безстрілочні між стрілками по номеру попереду стрілки, що лежить, з додаванням букви П по плюсовому положенню або М по мінусовому. Окрім тогo, додають букви алфавіту (А, Б, В і т. д.) по ходу руху. Після першої стрілки стрілочні секції позначені 1ПА, 1МА; після третьої стрілки 3ПА, 3МА і т. д. На однонитковому плані також показують вершину гірки BГ і магістральну трасу кабелю. По однонитковому плану потім складають усі робочі креслення. |
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк. |
|
|
|
|
|
||
5 |
||||||
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
5
Також на однонитковому плані показано вагонні уповільнювачі з нумерацією, що встановлені в трьох гальмівних позиціях, забезпечують інтервальне і прицільне гальмування відчепів. |
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк. |
|
|
|
|
|
||
6 |
||||||
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
6
Нормально розімкнене ГРК змінного струму 25 Гц призначене для сортувальних гірок та маневрових районів станцій при будь-якому виді тяги. Даний тип ГРК проектують на всіх нових гірках та на автоматизованих гірках, що піддаються реконструкції. В цих ГРК застосовують колійні реле типу ИМВШ-110 або ИРВ-110. Живлення нормально розімкнутого ГРК 25 Гц проводиться від перетворювача частоти ПЧ 50/25-150, при цьому кожний перетворювач живить дві нитки (потужність кожної нитки 75 Вт). Кількість ГРК, що підключаються до однієї нитки, залежить від кількості одночасно зайнятих ділянок та потужності споживання ними у вільному та зайнятому стані. З метою збільшення кількості ГРК, що підключаються до однієї нитки, їх об’єднують поперек напряму скачування відчепів, що дозволяє підключати до одного перетворювача частоти до 25 ГРК. Схема нормально розімкненого ГРК змінного струму 25 Гц містить наступні елементи: – рейкове реле (ИС або И) типу ИМВШ-110 або ИРВ-110; – зворотний повторювач рейкового реле (П або СП) типу НМШ1-1800; – реле контролю напруги (3В, 4В) типу АСШ2-110, яке здійснює контроль напруги (110 В, 25 Гц) на виході кожної половини обмотки перетворювача ПЧ50/25-150. Реле 3В і 4В необхідно підключати після останнього рейкового кола. Якщо підключити контрольне реле до рейкових кіл, як показано для реле 4В на рис. 1.2, то обрив напряму 4 не приведе до виключення реле 4В і може привести до аварії; – перетворювач частоти 1ТПЧ типу ПЧ 50/25-150 з блоком конденсаторів 1БК; – обмежуючий резистор R0 – 360 Ом (ПЭ-25); – релейний резистор Rp – 180 Ом (ПЭ-25); – колійний трансформатор ПТ типу ПТМ-А (ПТМ), вимоги до підключення та розміщення ПТ аналогічні ГРК 50 Гц; – дві безконтактні магнітні педалі П1 та П2 типу ПБМ-56; – блок повільнодіючих повторювачів БМП-62; – колійний фільтр типу ФП-25, використовується в ГРК на електрифікованих ділянках для захисту колійного реле від тягового струму. Колійний фільтр установлюється на електрифікованих ділянках ГРК, а також на трьох найближчих до них. Якщо ГРК вільне, то по обмотках II та III колійного трансформатора протікає невеликий струм, значення якого визначається опором баласту. В первинній обмотці трансформатора буде малий струм і напруга на резисторі Rp буде недостатня для вмикання колійного реле 31ИС. Зайняття ГРК відчепом викличе шунтування вторинної обмотки колійного трансформатора і вмикання колійного реле 31ИС, що у свою чергу вимкне стрілочне колійне реле 31СП, контакти якого використовуються в системі ГАЦ. Підключення колійного реле до резистора Rp через фільтр ФП-25 приводить до втрати енергії й вимагає збільшення коефіцієнта трансформації трансформатора ПТ. Для ГРК з фільтром ФП-25 необхідно поставити перемичку між виводами 5-7 вторинної обмотки трансформатора ПТ, а для ГРК без фільтра – між виводами 4-7. ГРК із фільтром при вільному стані споживає потужність 4,1 ВА, без фільтра – 2,4 ВА. При зайнятому стані ГРК із фільтром споживає потужність 10ВА, без фільтра – 6,1 ВА. На електрифікованих ділянках для пропуску зворотного тягового струму використовують тільки однониткові рейкові кола. Для рівномірного розподілу тягові нитки сусідніх (паралельних) колій сполучають між собою та з відсмоктуючим фідером. На ділянках із автономною тягою рейкові кола можуть бути як однонитковими, коли одна з рейкових ниток є загальною для двох або більш суміжних рейкових кіл, так і двохнитковими, коли обидві рейкові нитки суміжних рейкових кіл розділені ізолюючими стиками. У залежності від призначення нормально розімкнені ГРЦ змінного струму 25 Гц розрізняються за чотирма типами: – тип 1 – на безстрілочних колійних ділянках та ізольованих стрілочних ділянках, що не включені у ГАЦ. Не містить педалей і блоків повільнодіючих повторювачів;
Пояснення щодо схеми керування електроприводом Скласти часову діаграму роботи схеми СГ-76 при виникненні несправності (несправність виникає під час переводу одразу після зникнення контролю положення). Для безпосереднього управління гірковими стрілочними приводами застосовуються блоки СГ-66 – для управління контактними електроприводами і СГ-76М – для управління безконтактними електроприводами. Причиною появи безконтактного блоку управління на тиристорах є швидкий знос контактів пускових реле в робочому колі для комутації струму електродвигуна. За допомогою блоків проводиться автоматичне переведення стрілок при включеній системі гірковогої автоматичної централізації (ГАЦ). Є можливість і ручного переведення стрілок з пульта оператора. Автоматичне управління переведенням стрілок передбачає автоматичне повернення стрілки у вихідне положення. Схема керування є семипровідною, причому три жили кабелю використані для робочого кола, а чотири – для контрольного. Відмінною особливістю є автоматичне вимикання схеми управління з витримкою часу 8-18 с при пошкодженні комутуючих елементів і включення миготливої індикації про несправності. Для цього введено реле технічної діагностики (ТД). Автоповернення стрілки з середнього положення в автоматичному режимі роботи виконується за допомогою реле автоповернення (АВ), час уповільнення на відпускання якого становить 1,2-1,4 с і налаштовується резисторами R2 і R4. Коло керування працює від постійного струму напругою 24 В, робоче – від постійного струму напругою 220 В, контрольне – від змінного струму напругою 24 В. До керуючого кола пускового блоку входять наступні реле та елементи:
Силові тиристори виконують бездуговое вмикання і вимикання електроприводу при переведенні стрілки. Контроль положення стрілки фіксується включенням контрольних реле ПК через діодні мости VD1-VD4, пару контрольних жил кабелю ПК та ОПК, плюсовий вихід безконтактного датчика приводу БАП і реле МК через діодні мости VD5-VD8, пару контрольних жил кабелю МК і ОМК, мінусовий вихід безконтактного датчика приводу БАМ. Схема керування гірковим СЕП розрахована на два режими: Ручний – за допомогою стрілочного комутатора і автоматичний – за допомогою сортувальних реле С1С, С2С. Стан кіл наведеної схеми відповідає плюсовому положенню стрілки і включеним станом реле ПК і АВ. Решта реле МК, НУС та НВС знеструмлені. Тиристори ПТ, МТ, ЗПТ та ЗМТ вимкнені. Конденсатори C1 і С2 розряджені. Фронтовим контактом реле ПК включена і горить контрольна лампочка ПЛ плюсового положення стрілки. Для переведення стрілки в мінусове положення, в режимі ручного управління оператор на пульті переводить стрілочну рукоятку (Стр. рук.) у мінусове положення. При автоматичному переведенні стрілки в мінусове положення спрацьовує сортувальне реле С2С, і через його фронтовий контакт замикаються кола обмотки 2-4 реле НУС та обмотки 1-2 реле НВС. Фронтовим контактом реле НУС замикається коло обмотки 1-3 реле ПУС. Реле ПУС перемикає поляризований якір в протилежне положення. Таким чином готується робоче коло:
Одночасно з перемиканням якоря реле ПУС вимикаються реле НУС і НВС, але за рахунок уповільнення на відпускання ці реле утримують якорі в притягнутому положенні. Після закінчення уповільнення реле НВС відпускає якір і через його тиловий контакт замикається керуюче коло (У-К) відкриття тиристора МТ, що проходить по колу заряду конденсатора С2. Після відкриття тиристора через його анодне коло замикається коло робочого струму через електродвигун і послідовно з'єднану з ним обмотку 1-3 реле НУС. Стрілка переводиться в мінусове положення, реле НУС утримує якір притягнутим за рахунок робочого струму, що протікає через утримуючу обмотку 1-3 (режим самоблокування). На весь час переводу стрілки датчики безконтактного автоперемикача БАМ і БАП закриті, реле ПК і МК вимкнені, контроль положення стрілки відсутній. Після закінчення переведення стрілки в мінусове положення відкривається датчик БАМ. На виході датчика з'являється напруга змінного струму, від чого після випрямлення мостом VD5-VD8 спрацьовує реле МК, включає лампу МЛ, контролюючу мінусове положення стрілки. Фронтовим контактом реле МК замикаються коло відкриття тиристора ЗМТ. Конденсатор С2 починає розряджатися по колу через відкриті тиристори МТ і ЗМТ, причому струм розряду спрямований назустріч робочому струму тиристора МТ, що призводить до його закриття і виключення робочого кола електродвигуна. Через відкритий тиристор ЗМТ і реле НУС протікає струм, обмежений резисторами R14 і R15. Цей струм за величиною менше струму утримання якоря реле НУС, що призводить до розриву робочого кола. У плюсове положення стрілка переводиться за допомогою тиристорів ПТ, ЗПТ так само, як і в мінусове. У схемі передбачений елемент технічної діагностики ТД, за допомогою якого проводиться перевірка справності тиристорних комутаторів ПТ і МТ, їх здатність вимикати робочий струм двигуна після закінчення переведення стрілки. У всіх випадках пробою тиристорів ПТ і ЗПТ, МТ і ЗМТ короткого замикання або обриву конденсатора і резисторів робочого кола не вимикається, і реле НУС продовжує утримувати якір притягнутим за рахунок протікання робочого струму. З моменту включення реле НУС його фронтовим контактом включається термоелемент ТЕ, який після нагрівання через 15-18с замикає коло обмотки 1-3 реле ТД. Спрацьовує від цієї обмотки, реле ТД перемикає поляризований якір в протилежне положення, контактами цього реле відключає робоче коло і вимикає реле НУС. При появі несправності лампочка ПЛ (МЛ) на пульті контактом реле ТД переключається з безперервного горіння на миготливе, що вказує на необхідність усунути пошкодження. Після усунення несправності натисканням кнопки груповий ТДК по обмотці 2-4 включається реле ТД, яке перемикає поляризований якір в нормальне положення, чим відновлюється робоче коло управління стрілкою. В схемі керування гірковими електроприводами передбачено автоповернення стрілки з допомогою реле АВ у випадках, коли переведення триває більше встановленої норми (більше 1 секунди). На початку переведення стрілки фронтовими контактами реле ПК і МК відключається коло живлення реле АВ і починається відлік часу автоповернення. Після закінчення витримки часу реле АВ відпускає якір і своїми контактами перемикає обмотки реле ПУС, яке перекидає контакти в початкове положення, перемикаючи кола живлення тиристорів ПТ і МТ.
|
||||||
|
|
|
|
|
|
Арк. |
|
|
|
|
|
||
7 |
||||||
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
7
Пояснення до структурних схем гіркової автоматики: характеристика структурних схем БГАЦ, МП ГАЦ, КГМ-РС.
4.1Опис і структурна схема БГАЦ.
Блочна гіркова автоматична централізація (БГАЦ) дозволяє автоматизувати процес управління стрілками при розпуск складу з гірки. Система блокової гіркової автоматичної централізації (БГАЦ) може працювати в двох режимах - програмному П і маршрутному М. В першому випадку оператор відповідно до розташування номерів відчепів в сортувальному листку послідовним натисканням кнопок пучків і шляхів попередньо набирає і накопичує маршрути для цих відчепів. У процесі розпуску складу попередньо набрані маршрути встановлюються автоматично перед кожним скочується відчепом з гірки в послідовності їх набору без участі оператора. У маршрутному режимі М оператор натисканням кнопки пучка і шляхи встановлює маршрут для чергового отцепа перед підходом його до головного стрілкою, В разі виключення ГАЦ переходять на ручний режим (Р) управління стрілками за допомогою стрілочних рукояток, розташованих на апаратурі управління. На структурній схемі БГАЦ (рис. 1) показують наступні блоки: ФЗ, ф31 - формування завдання (тип II) для фіксації і запам'ятовування натискання маршрутних кнопок на пульті; Ф32 (тип IV) для індикації на пульті про формування завдань; БН - накопичувач завдань, складається з п'яти окремих блоків 1НМ - 5НМ для накопичення п'яти маршрутів; 1НМ1 - індикації на пульті номера завдання в першій ступені накопичувача (тип IV); РЗ, Р31 - реєстрації завдань (тип II); Р 32 (тип IV) для індикацій на пульті номера завдання; Т 3 - трансляції завдань ТЗ, пов'язані зі стрілочними і між стірлочними секціями та призначені для стеження за просуванням по цим секціях відчепів і передачі маршрутних завдань від стрілки до стрілки. Блоки ТЗ позначають номерами стрілочних і без стрілочних секцій. На стрілочну секцію головний стрілки встановлюють додатковий блок типу IV для управління стрілкою. На структурній схемі показують всі зв'язки БГАЦ з іншими пристроями автоматизації та гіркового пультом. При формуванні завдань враховуються два режими роботи БГАЦ: - Програмний, при якому оператор відповідно до розташування номерів відчепів в сортувальному листку послідовним натисканням маршрутних кнопок на пульті через блоки ФЗ і ф31 формує завдання і вводить їх в блоки накопичувача. У процесі розпуску складу сформовані завдання з блоків БН автоматично послідовно передаються в блоки РЗ і далі в блоки ТЗ для реалізації завдань (переведення стрілок); - Маршрутний, при якому оператор натисканням маршрутних кнопок на пульті за допомогою блоків ФЗ і ф31 формує завдання для чергового відчепа перед підходом його до головного стрілкою. З блоків формування завдання передається в блоки РЗ і р37, а потім в блоках 73 завдання реалізується.
Рисунок №1 - Структурна схема БГАЦ На великих гірках вводять горні програмно-задають пристрої ГПЗУ спільно з пристроями АЗСР, які дозволяють реалізувати програмний режим. Всіма об'єктами автоматизації гірки керують з гіркового пульта управління. Перша секція пульта відноситься до головної частини гірки. На цій секції встановлений перемикач важеля, який має шість положень для управління сповільнювачем гальмівної позиції 1ТП. Чотири позиції важеля перемикача гальмівні, одна гальмувати і одна для установки сповільнювач в отторможенном положення. Нульове положення перемикача, при якому сповільнювач перекладається на автоматичне управління, контролюється загорянням жовтої лампи Сповільнювач на автоуправління. Для гальмівних позицій 7777 і ПТП такі лампи встановлюють на кожну позицію, для 1ПТП - одну на все сповільнювачі пучка. На секції пульта є: комутатори для зміни завдання швидкості виходу з гальмівних позицій 1ТП і ПТП. Ці комутатори мають три положення: Б - швидко, М - повільно, Н - нормально; червона лампа «Контроль швидкостеміра» (загоряється в разі припинення роботи швидкостеміра); двопроменевий вимірювальний прилад «Покажчик швидкості» (УС) для контролю заданої і фактичної швидкості при русі відчеплення по сповільнювачу. Збіг положення променів показує на рівність швидкостей і необхідність припинення гальмування отцепа; покажчики включення ГАЦ і «Накопичувач зайнятий»; цифрові покажчики «Кількість вагонів в першому і другому відчепи» і «Покажчик маршрутів» для чергового і подальшого отцепов; рамка для натурного листа (характеристика вагонів в який прибув поїзді); покажчики (у вигляді двох комплектів цифрових ламп) числа вагонів в першому і другому відчепи при роботі АЗСР. У лівій секції пульта, що відноситься до гальмівних позиціях 77ГЯ і 77 / ГЯ, встановлені важільні перемикачі для управління сповільнювачами і стрілочні для роздільного управління стрілками.
Положення
кожного сповільнювач контролюють по
сигналізації світлових осередків,
розташованих по обидві сторони в
місці установки сповільнювач: зелений
колір - сповільнювач загальмований,
білий - расторможен. Для індивідуальног На сеціі пульта також розташовані кнопки: завдання маршрутів для набору номера пучка шляхів (3 шт.) або в пучку (8 шт.); включення БГАЦ і АЗСР (натискання фіксується загорянням зеленої лампи над кнопкою); завдання маршрутів в програмному Я і маршрутному М режимах; завдання та індикації ваговій категорії отцепа: Л - легка, С - середня і Т - важка (з лампами «Вагова категорія»); включення АРС по чотирьом пучках підгіркового парку (разом з лампами); завдання швидкості: БСК - швидко, МСК - повільно; управління гіркова світлофором для реалізації наступних режимів розпуску і загорання вогнів: «Повільно» - жовтий; «Нормально» - жовтий і зелений; «Швидко» - зелений; «Стоп» - червоний; «Назад» - червоний і буква Н на індикаторі; покажчики кількості вагонів у першому і другому відчепи при роботі АЗСР у вигляді двох комплектів цифрових ламп; включення дзвінка ВЗК при неправильній розчепленні вагонів на вершині гори; просування завдань БГАЦ «ПР» в разі неправильного розчепити, коли замість двох отцепов виходить один отцеп; затримки завдання БГАЦ «Зад.» в разі неправильного розчепити, коли замість одного утворюються два отцепа; перемикач Вказівки швидкості і КЗП для перемикання по кожному підгіркового шляху покажчика швидкості УС і для контролю заповнення шляхів КЗП (за шкалою приладу визначають вільну частину шляху в метрах або вільне число дорожніх секцій); лампи контролю належного функціонування швидкостеміра і лампа «Маршрут на шлях» для контролю маршруту слідування відчепів по окремим пучків; кнопки (трипозиційні з лампами), розташовані у кожного підгіркового шляху. Натисканням кнопки встановлюють швидкість виходу отцепа з гальмівної позиції 1ПТП в кілометрах в годину. Для включення програмного режиму БГАЦ потрібно, щоб оператор перевів всі стрілочні комутатори в середнє положення, відключив ручне управління і потім натиснув кнопку П режимів БГАЦ. Про включення режиму П сигналізує осередок ГАЦ на пульті управління. Далі оператор приступає до формування завдань маршрутів, користуючись кнопками, розташованими на пульті. Оператор по сортувальному листку набирає маршрут натисканням кнопок номера пучка (перша) і шляхи в пучку (друга). Наприклад, натисканням кнопки першого пучка і кнопки четвертого шляху він набирає маршрут 14. Для формування завдань на пульті встановлюють вісім кнопок - по числу шляхів в пучку. Першою натискають кнопку номера пучка, другий - шляхи. Після натискання першої кнопки завдання формується в блоці пучка ФЗ /, після другої - в блоці шляху ФЗ. Потім завдання передаються в блоки накопичувача БН. До моменту відпускання кнопки номера колії завдання може бути скасовано натисканням кнопки скасування О. При повному заповненні накопичувача спалахує лампа «Накопичувач зайнятий», і оператор припиняє набір маршрутів. Правильність формування номера маршруту оператор визначає по цифровому покажчику на пульті при натисканні маршрутних кнопок. У разі наближення отцепа до Гловно стрілкою оператор має можливість скасувати і змінити маршрут його прямування натисканням кнопки скасування і натисненням маршрутних кнопок нового маршруту. Якщо отцеп вже вступив на стрілочний ділянку головного стрілки, його маршрут слідування оператор змінює індивідуальним переведенням стрілок для нового маршруту. З першого ступеня накопичувача маршрутне завдання надходить в блоки РЗ і РЗ /, а потім в блоки трансляції завдань до головного стрілкою. Через ці блоки завдання передається в блок керування головного стрілки для її перекладу за маршрутом першого отцепа. Після проходження першого отцепа по головній стрілці з БН видається маршрутне завдання для другого отцепа і т. Д. Для контролю передачі маршрутних завдань на пульті є цифровий покажчик маршрутів. Після проходження першим відчепом головний стрілки його номер маршруту в покажчику «Перший відчеп» гасне. У покажчику загоряється номер маршруту другого отцепа, що став першим. У покажчику «Другий відчеп» загоряється номер для третього отцепа і т. Д. За допомогою покажчика оператор на час розпуску контролює номери маршрутів двох чергових отцепов, що наближаються до головного стрілкою. Для включення маршрутного режиму оператор натискає кнопку М. Завдання маршруту для кожного отцепа окремо формується натисканням маршрутних кнопок, як і в режимі П. Завдання, сформований блоками ФЗ і ФЗ , минаючи блоки БН, надходить в блоки РЗ і РЗ /, далі в блоки трансляції завдання. З надходженням завдання в блоки РЗ, РЗ / і Р32 в покажчику маршруту загоряється номер маршруту «Перший отцеп». Після вступу отцепа на головний стрілку покажчик гасне, що дає можливість оператору набирати маршрут для наступного отцепа. У разі відмови автоматики і неможливості використання режимів П і М оператор перемикається на ручний режим. Для цього на пульті натискають кнопку Р, а потім, користуючись стрілочними комутаторами, виробляють роздільний переведення стрілок.
4.2Опис і структурна схема МП ГАЦ.
Мікропроцесорна гіркова автоматична централізація (МП ГАЦ) є системою нового типу і призначена для керування розпуском составів на гірках як на магістральному, так і на промисловому залізничному транспорті. Включає в себе функції релейних систем гіркової централізації на залізничному транспорті, а також нові функції на основі передових інформаційних технологій. Розроблена для спільної роботи з існуючими релейними і мікропроцесорними автоматичними системами гіркової централізації без внесення змін до їх алгоритмів роботи. МП ГАЦ використовується для:організації контролю та керування розпуском залізничних складів при організації, переносі або модернізації робочих місць диспетчерського апарату станції; організації контролю за станом пристроїв СЦБ гіркової автоматичної централізації, при організації систем диспетчерського керування; передачі інформації про стан пристроїв ГАЦ до систем вищого рівня і суміжних систем в реальному часі. Функції, виконувані МП ГАЦ Діалогова функція: відображення інформації про стан технологічного процесу; забезпечення взаємодії оперативного персоналу з МП ГАЦ; Взаємодія з іншими інформаційними керуючими системами: телемеханіки, енергопостачання, МП ДЦ, АСК ВП УЗ та ін. Контроль оперативної технологічної ситуації на гірці: ведення моделей стану технологічного процесу розформування/формування на сортувальній гірці;контроль руху відчепів; контроль заповнення гіркових колій; аналіз сформованих складів. Керування та контроль стану об'єктів СЗАТ: телесигналізація; телекерування; автоматичне керування пристроями ГАЦ. Протоколювання роботи: фіксація управляючих впливів оперативного персоналу; фіксація оперативної технологічної ситуації на сортувальній гірці; фіксація порушень функціонування пристроїв та апаратури МП ГАЦ; фіксація результатів регламентних перевірок і діагностування системи після первинного завантаження та при відновленні після збоїв. Контроль оперативної технологічної ситуації на гірці: підтримання параметрів надійності технічних засобів УСІ на заданому рівні і контроль систем ЗАТ; підтримання параметрів достовірності інформації на заданому рівні;контроль справності системи МП ГАЦ; оповіщення про несправності пристроїв МП ГАЦ. МП ГАЦ представляє собою багаторівневий програмно-технічний комплекс, побудований за модульним принципом, що складається з апаратних і програмних засобів, які забезпечують керування технологічним процесом розформування/формування составів з гірки. В якості компонентів МП ГАЦ використовуються функціональнозакінчені промислові мікропроцесорні та типові гіркові пристрої. На робочому місці чергового по гірці встановлені промислова електронно-обчислювальна машина (ПромЕОМ) АРМ ДСПГ і гірковий пульт-табло. Керування здійснюється черговим по гірці за допомогою кнопок та комутаторів пульта-табло, клавіатури та маніпулятора «миша». Алгоритм керування МП ГАЦ аналогічний алгоритму керування, прийнятому у релейній ГАЦ. Керування проводиться з АРМ ДСПГ або з гіркового пульт-табло. При керуванні з АРМ ДСПГ, гірковий пульттабло виконує функції апарату резервного керування. При роботі з АРМ ДСПГ можливий перевід гостряків стрілок з пульт-табло. Якщо органи керування стрілками на пульт-табло знаходяться в одному з крайніх положень, то керування стрілками з АРМ ДСПГ неможливе. У МП ГАЦ допускається програмне замикання стрілок при керуванні з АРМ ДСПГ. Керування вагонними сповільнювачами у МП ГАЦ проводиться з пульт-табло. Керування гірковими світлофорами, автоматичним очищенням стрілок, ручне введення маршрутних завдань, скасування набору маршрутного завдання, скасування введеного маршрутного завдання, затримка завдання, коректування завдання проводиться з пульт-табло або з АРМ ДСПГ. Дії ДСПГ з керування вагонними сповільнювачами, гірковими світлофорами і стрілками у ручному режимі, при роботі з гіркового пульт-табло впливають безпосередньо на електричні кола схем керування напільним обладнанням. Здійснення логічних залежностей, реалізація функцій, пов'язаних з обробкою та обміном інформацією, взаємодія з оператором здійснюються мікропроцесорними пристроями. Безпосереднє виконання команд з керування стрілочними приводами, сигналами та сповільнювачами здійснюється типовими релейними схемами. В якості колійних датчиків використовуються типові схемні рішення, включаючи педалі, фотодатчики та інші пристрої. Дії керування чергового по гірці при роботі з АРМ ДСПГ, обробляються програмним забезпеченням (ПЗ) АРМ ДСПГ і передаються через порти зв'язку у програмований логічний контролер – ПЛК. Дії керування чергового по гірці при роботі з гіркового пульт-табло і дані контролю об'єктів, формуються контактами реле, кнопок, комутаторів і вводяться у ПЛК через його вхідні кола. Контролер виконує обробку даних і видає сигнали керування. З виходів ПЛК сигнали керування подаються в схеми керування напільним обладнанням. Необхідна інформація для роботи ДСПГ та обслуговування системи формується на ПромЕОМ комунікаційного пункту (КП). Передача даних від КП до АРМ ДСПГ і АРМ СЦБ проводиться автоматично при наявності зв'язку з КП. Необхідна для роботи ДСПГ інформація відображається на АРМ ДСПГ. Коригування сортувального листа проводиться з АРМ ДСПГ. Мікропроцесорна гіркова автоматична централізація забезпечує інформаційну взаємодію з іншими АСУ або їх підсистемами на базі стандартних протоколів обміну даними. Повна структура МП ГАЦ (рисунок 1) включає в себе наступні підсистеми: підсистема діалогу з ДСПГ; підсистема діалогу з електромеханіком СЦБ; підсистема логіки гіркової централізації; підсистема керування виконавчими пристроями. Підсистема діалогу з черговим по гірці включає в себе два функціональних вузла – АРМ ДСПГ і пульт-табло. Автоматизоване робоче місце ДСПГ забезпечує формування команд керування, сприйняття, перевірку правильності формування команд керування, відображення, видачу, документування поточної і необхідної інформації для роботи ДСПГ. Пульт-табло забезпечує формування команд керування і введення їх у систему, відображення поточної інформації. У повнофункціональної структурі МП ГАЦ пульт-табло забезпечує керування гіркою при пошкодженні АРМ ДСПГ. Автоматизоване робоче місце СЦБ забезпечує контроль станів пристроїв і компонентів системи, видачу обслуговуючому персоналу необхідної інформації про технічний стан МП ГАЦ, аналіз станів контрольованих пристроїв і компонентів системи, організацію зв'язку з підсистемою логіки гіркової централізації, візуалізацію і діалог з оператором АРМ СЦБ. -АРМ СЦБ АРМ ДСПГ Пульт-табло -ПромЕОМ КП -ПЛК -Схеми датчиків та виконавчих пристроїв -Напільні пристрої -Кабельна мережа -Підсистема діалогу з електромеханіком -Підсистема діалогу з черговим по гірці -Підсистема логіки гіркової централізації -Підсистема логіки гіркової централізації -До інших систем
Рисунок 1 – Узагальнена структурна схема МП ГАЦ
Пристрій виведення на друк призначене для документування даних про роботу контрольованих пристроїв, дій персоналу, інших даних необхідних для обслуговування МП ГАЦ.
4.3Опис і структурна схема КГМ-РС
Розрахунок кількості елементів введення-виведення Приклад: Для побудови гіркової системи автоматики необхідно визначити перелік необхідного обладнання. Таблиця 1 – Перелік елементів та обладнання |
|||||||||||
|
№ п/п |
Тип елементу |
Призначення |
Кількість елементів |
Кількість блоків |
||||||
|
1 |
Блок типу I |
використовують для ізольованих ділянок, по яких відчепи рухаються на колії не більше трьох пучків |
0 |
0 |
||||||
|
2 |
Блок типу II |
призначений для ділянок, по яких відчепи рухаються на колії одного пучка |
42 |
50 |
||||||
|
3 |
Блок типу III |
використовують для двох сусідніх ізольованих ділянок, по яких відчепи рухаються тільки на дві колії (ділянка перед останньою стрілкою маршруту та її ділянка) |
32 |
32 |
||||||
|
4 |
Блок типу ІV |
розшифрування завдання і передача команд в блок управління стрілкою, а також індикація на пульті БГАЦ |
36 |
36 |
||||||
|
|
Блок типу ФЗ |
формування завдання |
2 |
2 |
||||||
|
|
Блок НМ |
накопичення завдань у |
5 |
5 |
||||||
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
Арк. |
|||||
|
|
|
|
|
|||||||
8 |
|||||||||||
Зм. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
|||||||
о
управління стрілками встановлюють
стрілочні комутатори за планом шляхів
гірки. Нормально все комутатори
знаходяться в середньому положенні,
і стрілки при цьому включені в БГАЦ.
Роздільний переклад кожної стрілки
виробляють поворотом рукоятки
комутатора в одне з крайніх положень.