5. Охорона праці і навколишнього середовища
5.1 Охорона праці
Управління охороною праці - це впровадження, прийняття і реалізація рішень щодо організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, охорони здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Завданням управління охороною праці є забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці працівників служби оперативної діяльності та структурних підрозділів робочих місць, виробничих дільниць, відділів і споруд в цілому.
Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці. Всі працівники, які працюють і пройшли навчання та інструктаж з питань гігієни та безпеки праці в компанії під час роботи, підпорядковуються правилам надання першої допомоги постраждалим від нещасних випадків, а також правилам розслідування поведінки у випадку, який є нещасним випадком.
Відповідальність за координацію навчання та перевірки знань всередині організації покладається на її керівника, а також у структурних підрозділах з керівниками цих підрозділів. Управління охорони праці контролює ці справи.
Охорона праці суворо визначена з урахуванням унікальності правил. Основні положення, що стосуються гігієни та безпеки праці, викладені в Кодексі законів про працю (КЗпП).
На території підприємства керівництво несе відповідальність за впровадження заходів захисту та безпеки працівників; у виробничому приміщенні - головний інженер (технічний керівник) або спеціально призначена особа з числа адміністративно-технічного персоналу; на лінії - завідувач відділу. Відповідальний за охорону праці планує всі заходи в цій сфері, контролює їх виконання та повне витрачання коштів, виділених у цей фонд. Контроль за правильним розподілом коштів, що відпускаються на охорону праці, і дотриманням інструкцій з охорони праці здійснюють профспілкові організації.
Одним із основних заходів охорони праці, техніки безпеки та протипожежної безпеки є проведення обов’язкових інструктажів при прийнятті на роботу та регулярних інструктажів усіх працівників. Акт складається головним інженером (технічним керівником).
При проведенні вступного інструктажу новачка необхідно ознайомити із загальними правилами та основними принципами організації охорони праці, промислової безпеки та гігієни, специфікою діяльності даного автомобільного підприємства та його виробничої зони.
Особливо велике значення має інструктаж на робочому місці з показом безпечних прийомів роботи. Усі працівники незалежно від стажу роботи та кваліфікації повинні один раз на шість місяців пройти повторний інструктаж, а особи, які виконують роботи з підвищеною небезпекою (зварювальники, вантажники, та ін.), один раз на три місяці. При повторному інструктажі потрібно особливу увагу приділяти допущеним порушенням з детальним аналізом того, що сталося. Про всі проведені інструктажі робляться записи в журналі.
Правила охорони праці (НПАОП 0.00-1.62-12)
Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затверджений Постановою КМУ від 06.01.2010 № 8;
Порядок проведення державного технічного огляду технологічних засобів (НПАОП 0.00-6.01-10);
Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений Постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107;
Правила пожежної безпеки для підприємств України (НАПБ В.01.054-98/510);
Порядок перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, наказ Мінтрансзв’язку від 05.08.2008 № 974, щодо контролю за технічним станом транспортних засобів при випуску їх на лінію;
Порядок проведення інструктажів та стажування працівників промислових підприємств, наказ Мінтрансзв’язку від 05.08.2008 № 975;
В першу чергу реалізуються наступні питання:
- організація утримання, експлуатації та обслуговування обладнання;
- технічний стан приміщень для зберігання, технічного обслуговування та ремонту, наявність, призначених власником з числа посадових осіб (інженерно-технічних працівників), особи або осіб, відповідальних за випуск на лінію в справному стані устаткування, за їх своєчасний ремонт, а також з нагляду за безпечною їх експлуатацією;
- наявність розроблених, затверджених та виданих працівникам посадових інструкцій, які регламентують їх обов’язки, права та відповідальність;
-наявність та правильність оформлення та видачі документів;
-облаштування контрольно-технічних пунктів;
-забезпечення порядку випуску та впуску матеріалів перед початком роботи та після її закінчення.
Організація роботи з охорони праці включає наступне:
- наявність та функціонування служби охорони праці, в штаті якої працюють кваліфіковані спеціалісти;
- підпорядкованість служби охорони праці першому керівникові на тих самих правах, як і основні виробничо-технічні служби підприємства;
- наявність Положення про службу охорони праці;
-наказ про затвердження інструкцій з охорони праці за професіями та видами робіт;
- функціонування системи управління охороною праці в навчальному закладі;
- організація періодичної перевірки знань з питань охорони праці відповідальних осіб;
- проведення попереднього та періодичних медоглядів працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними виробничими факторами;
- інформування працівників про причини аварій та нещасних випадків, наявність відповідних наказів за результатами розслідування;
В кожній організації, що здійснює роботи потрібно:
- розробити інструкції з охорони праці;
- проводити відповідно до вимог законодавства навчання та перевірку знань з питань охорони праці, пожежної безпеки.
Забороняється допускати до роботи осіб, які:
- не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки;
-не пройшли попередній і періодичний медогляди працівників повинні проводитися в установлені законами терміни;
-виконувати вимоги законодавства України щодо праці жінок, неповнолітніх;
-проводити розслідування нещасних випадків та профзахворювань відповідно до встановленого порядку.
Рисунок 4.1-Інструктаж охорони праці підприємства
Електрична небезпека. Електропостачання проектується згідно ПУЕ. По ступені надійності електропостачання промислових споруд відносяться до ІІ категорії споживачів.
Види електрообладнання, які застосовуються в організаціях: система освітлення ( проектується згідно з ДБН В.2.5.-28), електроустановки, прилади та пристрої, електродвигуни, насоси.
Електропостачання, як правило, повинно здійснюватися від мереж 35 кВ, 20 кВ, 10 кВ, 6 кВ і навіть 0,4 кВ загального призначення згідно з технічними місцевими умовами. Електроустаткування має бути максимально наближено ДБН В.2.5.-75:2013 до відповідних технологічних установок, тобто повинне знаходитись у виробничих приміщеннях. При цьому ступінь захисту (оболонок) згідно з ГОСТ 14254 повинен відповідати середовищу, вказаному в технологічній частині проекту. Потрібно уникати розташування електроустановок в зонах можливого підтоплення.
Щодо небезпеки враження працівників електрострумом, то це може статися при несправній проводці або високих навантаженнях електромережі.
Основними засобами захисту від враження електричним струмом є ізолюючі пристрої та покриття, влаштування захисного заземлення.
Основними засобами захисту від статистичної електрики слугують заземлюючі, екрануючі, зволожувальні пристрої, нейтралізатори, антиелектростатистичні речовини.
В організації повинно бути обладнано блискавкозахистом. Ці споруди відносяться до 2 категорії блискавкозахисту. Тип блискавковідводу – блискавко приймачі на покрівлі будівель, залізобетонні підлоги.
Мікроклімат у виробничих приміщеннях. Робота персоналу в організації відноситься до ІІ категорії (середньої важкості). Оптимальними метеорологічними умовами для робочої зони приміщення в холодну пору року є: температура повітря – 19-21 , відносна вологість – 60-40%, швидкість руху повітря – 0,2 м/сек; в теплу пору року: температура повітря – 21-23 , відносна вологість – 60-40%, швидкість руху повітря – 0,2 м/сек.
Допустимими метеорологічними умовами для робочої зони приміщення в холодну пору року є: температура на постійних робочих місцях – 23-17, температура на непостійних робочих місцях – 24-15, відносна вологість – 75%, швидкість руху повітря – не більше 0,3 м/сек.; в теплу пору року: температура на постійних робочих місцях – 27-18, температура на непостійних робочих місцях – 29-17, відносна вологість – 65%, швидкість руху повітря – 0,4-0,2 м/сек.
Фактичні параметри відповідають нормативним.
В приміщеннях, де спостерігається надлишкова кількість тепла, потрібно використовувати природну вентиляцію. У випадках коли це неможливо або неефективно, потрібно встановити механічну загально обмінну вентиляцію. Також можливе оснащення локальних відсмоктувачів, витяжні зонти. В замкнених приміщеннях використовують кондиціонери.
Фактичні значення відповідають нормативним.
Для освітлення приміщень потрібно використовувати економні розрядні лампи, а також лампи розжарювання (галогенні). Використання ксенонових ламп не дозволяється.
Шум. Під час роботи повітродувок і насосів можливе підвищення рівня шуму та вібрації в організації, що може негативно впливати на самопочуття працівників. Нормативним рівнем шуму в даних приміщеннях є 80 дБА.
Дія іонізуючих випромінювань і електромагнітних полів: напруга зарядженої складової електромагнітного поля на відстані 50 см від поверхні відеомонітора становить 10 В/м; напруженість магнітної складової електромагнітного поля на відстані 50 см від поверхні відеомонітора - 0,3 А/м; напруженість електромагнітного поля не повинна перевищувати – 20 кВ/м.
Для зниження дії цих видів випромінювання рекомендується використовувати монітори з пониженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO92, TCO-99), встановлювати захисні екрани, а також дотримуватися регламентовані режими праці і відпочинку.
Пожежна небезпека. Згідно ОНТП 24-86 приміщення класифікують від вищої (А) до найнижчої (Д):
А – вибухопожежонебезпечна;
Б – вибухопожежонебезпечна;
В – пожежонебезпечна;
Г;
Д.
Даний тип організації відноситься до категорії Г.
У випадку виникнення аварійної ситуації чи пожежі потрібно діяти наступним чином:
негайно повідомити про надзвичайну ситуацію викладача, чергових, наставника групи, адміністрацію;
після евакуації вишикуватися у визначеному місці, а при перекличці зазначити власну присутність для обліку евакуйованих;
після евакуації нікуди не йти без дозволу наставника групи, керівника;
якщо надзвичайна ситуація виходить з-під контролю відповідальних осіб, необхідно терміново викликати пожежних за телефоном 101, й повідомити про аварійну ситуацію чи пожежу, назвати своє ім’я та прізвище, адресу навчального закладу, свій номер телефону чи навчального закладу;
коротко описати ситуацію, що склалася: закритий або відкритий вогонь, кількість людей, наявність диму.
Правила поведінки при виникненні пожежі у навчальному закладі за відсутності поряд із студентами дорослої людини наступні:
у випадку коли можна вийти із аудиторії через двері – потрібно рятуватися самому та допомогти іншим особам;
якщо вихід перекрив вогонь, а студент перебуває на другому чи першому поверсі або поряд є пожежна драбина чи дерево, необхідно покинути аудиторію через вікно;
потрібно захистити органи дихання й закрити щілини під дверима вологими ганчірками;
при виникненні пожежі не можна ховатися у комори, шафи, глухі кути, під парту;
подавати сигнали рятувальникам.
Якщо пожежа сталася у коридорі навчального закладу, то потрібно зробити наступні дії:
перед тим як визирнути у коридор, потрібно торкнутися ручки вхідних дверей тильною стороною долоні. Якщо дверна ручка гаряча, то двері відчиняти не можна, оскільки це означає, що там пожежа;
якщо дверна ручка холодна, то необхідно визирнути у коридор. Якщо там багато диму або вогонь, то потрібно зачинити двері;
якщо у коридорі небагато диму, проте він піднімається знизу, це означає, що пожежа на нижніх поверхах. Це означає, що не можна спускатися вниз, потрібно зайти в аудиторію, зачинити двері та чекати коли рятувальники прийдуть на допомогу;
якщо неможливо лишити приміщення, потрібно подзвонити за номером 101, щоб повідомити про те, що ви знаходитись в будівлі. І зачинитися в кімнаті із виходом до вікна;
якщо пожежа трапилася на поверх вище, потрібно спускатися вниз сходами, попередньо захистивши органи дихання.
При виникненні загрози затоплення людям потрібно чітко дотримуватись вказівок і розпоряджень адміністрації, наставника, викладача: перебувати у вказаному місці і пильнувати за тим, щоб була відключена електроенергія та вода у приміщенні, в якому ви перебуваєте. У випадку виявлення порушень, необхідно одразу повідомити адміністрацію.
При виникненні різного року стихійних лих потрібно чітко виконувати вказівки та розпорядження наставника, адміністрації, а саме: перебувати у вказаному місці. При цьому категорично заборонено підходити до дверей та вікон, також відчиняти їх.
У випадку виникнення надзвичайних ситуацій епідемічного характеру потрібно:
- частіше перебувати на відкритому повітрі та дотримуватися заходів щодо попередження розвитку інфекційних захворювань;
- користуватися особистим посудом, ємкостями для пиття і питною водою;
- не давати засоби особистої гігієни у чуже користування;
- мати при собі ватномарлеву пов’язку.
При землетрусі чи обвалі будівлі, потрібно діяти за наступним чином:
- покликати на допомогу;
- якщо хтось відгукнеться, повідомити про те, що сталося та де;
- спокійно чекати, до тих пір поки розберуть завал;
- якщо ніхто вас не почув, то спробувати вивільнити ноги та руки;
- пильно роздивитися, якими саме предметами завалено;
- якщо ці предмети не надто важкі, можна спробувати обережно розібрати завал. При цьому намагатися не зачепити те, на чому усе тримається;
- якщо не видно, чим саме вас завалено, чи предмети, що на вас впали, занадто важкі, не потрібно намагатися й посуну, а лише кликати на допомогу кілька годин;
- якщо вас ніхто не почув, то спробувати ще раз розібрати завал;
- звільнившися, оглянути свій фізичний стан.
- якщо потрібно, надати собі першу допомогу:
- зафіксувати зламану кінцівку;
- зупинити кровотечу;
- якщо ви не змогли вибратися із будинку, потрібно сповістити про себе (коли є можливість, необхідно скористатися мобільним телефоном, голосно кликати на допомогу, стукати по трубах опалення);
- очікуючи на допомогу, потрібно намагатися уникнути переохолодження: коліна підтягнути до грудей, лягти на бік, підклавши під себе руку, постелити щось на підлогу.
Щодо безпеки дорожнього руху, люди зобов’язані:
- виконувати розпорядження органів державного контролю і нагляду щодо дотримання законодавства про дорожній рух;
- створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своєю бездіяльністю чи дією шкоди громадянам, підприємствам, установам, організаціям, навчальному закладу;
- вчити на заняттях виховних годинах, основ здоров’я правила дорожнього руху та суворо їх дотримуватися та інших нормативних актів щодо питань безпеки дорожнього руху.
Особа під час перебування за межами навчального закладу на вулиці зобов’язана:
- під час руху на автомобілі бути пристебнутим паском безпеки, а при їзді на мотоциклі - у застебнутому мотошоломі;
- не відволікати водія від керування транспортним засобом;
- здійснювати висадку та посадку тільки після припинення руху транспортного засобу;
- здійснювати посадку у транспортний засіб тільки із спеціального майданчика, а у випадку його відсутності – із узбіччя чи тротуару;
- виходити із-за нерухомого транспортного засобу чи іншої перешкоди, яка обмежує видимість, на проїзджу частину впевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;
- не переходити проїжджу частину при наближенні транспортного засобу із увімкненим спеціальним звуковим сигналом або проблисковим маячком;
- не переходити проїжджу частину безпосередньо перед транспортними засобами, які наближаються поза пішохідними переходами;
- не зупинятися та не затримуватися без потреби на залізничному переїзді, проїжджій частині автомобільної дороги, вулиці;
- керуватися сигналами світлофора (переходити тільки на зелене світло для пішохода) і регулювальника у місцях із регульованим дорожнім рухом;
- перетинати проїжджу частину по пішохідних переходах, а у випадку їх відсутності – на перехрестях по лінії тротуарів чи узбіч;
- рухатися по пішохідних чи велосипедних доріжках, тротуарах, узбіччях, у випадку їх відсутності – по краю проїжджої частини автомобільної дороги.
Під час користування велосипедом студент має право:
- їздити по спеціальній велосипедній доріжці;
- у випадку відсутності спеціальної велосипедної доріжки – по краю проїжджої частини, узбіччю або вулиці.
При цьому студенти зобов’язані:
- не перевозити пасажирів, за винятком дітей віком до семи років й тільки на спеціально обладнаному сидінні;
- не перевозити вантаж, який заважає керувати;
- використовувати лише технічно справний і відповідним чином обладнаний велосипед.
Нещасними випадками у побуті у процесі навчання розуміють не пов’язані із навчально-виховним процесом травми, включно із тим, що були отримані в результаті:
- заподіяних іншою особою тілесних ушкоджень;
- утоплення;
- обмороження;
- отруєння;
- самогубства;
- опіки;
- ураження електричним струмом або блискавкою;
- травми, одержанні в результаті контакту із тваринами;
-травми отримані в результаті стихійного лиша, що викликали ушкодження здоров’я студентів.
Факт ушкодження здоров’я у результаті нещасного випадку засвідчує та встановлює лікувально-профілактичний заклад.
Для попередження травматизму необхідно бути обережним щодо стану особистого здоров’я й стану здоров’я оточуючих людей, сумлінно виконувати правила безпеки життєдіяльності. Також, потрібно виконувати знання щодо попередження травматизму, які були отримані на заннятях із основ здоров’я, на предметних уроках під час навчально-виховного процесу. Та виховних годинах.
Усім студентам потрібно дотримуватися наступних правил із безпеки життєдіяльності:
1. Дії в разі нещасних випадків у побуті:
- заспокоїтися самому та заспокоїти інших;
- викликати пожежну допомогу за номером 101;
- викликату поліцію за номером 102;
- викликати швидку допомогу за номером 103;
- за можливості надати потерпілому першу допомогу:
- зафіксувати зламану кінцівку;
- зупинити кровотечу;
2. Правила безпечної поведінки у місцях великого скупчення людей:
- якщо ви йдете в місця скупчення людей, то необхідно відповідно вдягнутися;
- в натовпі необхідно рухатися разом із всіма, при цьому намагаючись бути якнайдалі від дверей та стін, до яких вас можуть притиснути;
- якщо ви впали, то спробуйте підвестись, а якщо у вас це не вийшло, то потрібно згрупуватися та захищати голову руками;
- на змагання, концерти, вистави краще приходити раніше;
- краще обирати місця поблизу виходу;
- після завершення заходу краще зачекати, поки люди розійдуться;
3. Правила поведінки під час грози:
- якщо під час грози ви знаходитися вдома, то потрібно зачинити вікна, не виходити із дому та вимкнути із розеток усі електроприлади;
- якщо під час грози ви опинилися надворі, то необхідно споробувати сховатися у найближчому приміщенні;
- якщо під час грози ви опинилися на відкритій місцевості, то потрібно пошукати якесь заглиблення чи сховатися в яру або ж під кущами;
- обов’язково потрібно пам’ятати, що не можна ховатися від грози в річці, під високим деревом, високовольтною лінією електропередач;
- якщо під час грози ви знаходитися в автомобілі, то необхідно лишатися у ньому;
- під час грози краще буде відкласти від себе усі металеві речі на 15-20 м.
4. Правила безпеки життєдіяльності для тих, хто опинився у небезпечній ситуації:
- спочатку потрібно оцінити рівень небезпеки. Якщо ситуація загрожує вашому життю, а часу на роздуми немає, то потрібно діяти негайно;
- якщо загроза життю відсутня, тоді спочатку необхідно заспокоїтися;
- якщо вам необхідна допомога, то потрібно звернутися до рятувальних служб або випадкових перехожих;
- якщо допомоги не має, не втрачайте надії, наступної миті ситуація може змінитися;
- якщо ви не можете впоратися із ситуацією, потрібно скласти план дій та дотримуватися його.
У разі надзвичайних подій чи нещасних випадків, що відбулися під час навчально-виховного процесу, перша допомога надається в наступному порядку:
- в разу виникнення аварійної ситуації, в результаті якої постраждалий отримав деякі ушкодження, повідомити про це негайно педагогічних працівників – викладачів, наставників, адміністрацію;
- у випадку відсутності керівника потрібно самому викликати швидку медичну допомогу за телефоном 103, коротко описавши стан здоров’я і характер ушкоджень, що одержав постраждалий.
Також, потрібно обов’язково зазначити відомості про місце перебування постраждалого у навчальному закладі і його адресу, вказати номер свого телефону.
Таким чином, нами було визначено, що охорона праці є системою правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних й лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я й працездатності людини в процесі трудової та навчальної діяльності.
5.2 Охорона навколишнього середовища
Для того щоб уникнути пожеж на даній території слід дотримуватись таких правил:
– в жодному разі не можна розводити багаття в лісі, крім призначених для вогнищ місць;
– в жодному разі не можна засмічувати природні території;
– в жодному разі не можна розводьте відкритий вогонь поруч з сухою рослинністю;
– в жодному разі не можна розкидати недопалки й сірники на суху лісову підстилку;
– не утворюйте смітники на території підприємства, тим більше, не підпалюйте їх;
– в випадку, якщо ви помітили вогнище необхідно попередити про це працівників, якщо немає такої можливості то необхідно прибрити місце погашеного вогнища та переконатися, що горіння відсутнє.
Необхідно вирішити такі питання:
- провести облік наявних рекреаційних ресурсів на природних територіях й розглянути можливості їхнього застосування;
- оформити у нормативно-правовому й законодавчому плані юридичну власність на об’єкти і території підприємства;
- встановити надійні способи розрахунку допустимих навантажень на території, що належать до підприємства;
- визначити ряд різних й ефективних засобів пропаганди охорони природи, екологічної освіти рекреантів й контролю за їхньою поведінкою у навколишньому природному середовищі;
- вдосконалювати системи переробки і видалення ТПВ й ін.
ВИСНОВКИ
В якості промислового продуцента обрано штам Saccharomyces boulardii, здатний зброджувати висококонцентрований солод з виходом дріжджів 5 кг/дл спирту, високим осмотичним тиском, толерантністю до спирту та вмістом сухих речовин 24-26 %.
Запропоновано удосконалену технологію зброджування висококонцентрованої меляси, яка дозволяє зменшити кількість води, яка використовується для приготування сусла на 20%, знизити енерговитрати перегонки сусла та кількість виробничих стічних вод.
У роботі продемонстрована та представлена технічна схема виробництва за цією технологією та вказані основні параметри, які необхідно контролювати. Дотримання цих параметрів забезпечує належну якість готової продукції.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАУРИ
Компанія Ензим [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.enzym.lviv.ua/page/ua/company/.
Дріжджі [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.enzym.lviv.ua/page/ua/yeasts/.
Якість продукції ЗАТ «Ензим» [Електронний ресурс] – Режим доступу : http : //www.enzym.lviv.ua/page/ua/yakist/.
Голубев В.И. Рендентификация штаммов дрожжей // Биотехнология,
1999. – №6. – C.3-6.
Тулякова Т.Т. Пасхин В.Ю. Стабилизация биотехнологических характеристик сред, при производстве сухих дрожжей // Пищевая промышленность, 2005. – №9. – C.80-82.
Бакланов А.А. Формирование «Пирамиды вкуса» с использование дрожжевых экстрактов // Пищевая промышленность, 2006. – №3. – C.52.
Харчова промисловість у 2008 році (панорама). Новини Департаменту харчової промисловості. Міністерство аграрної промисловості України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www. Miangro.gov.ua.
Красінько В.О., Тетеріна С.М., Скокун Т.М. Хляхи інтенсифікації очищення стічних вод харчових виробництв від азотовмісних сполук та сапонінів.
Ковальчук В.А. Очистка сточных вод пищевих предприятий // Материали І междунар. симпозиума «Водное и коммунальное хозяйство Украины – пути решения проблем». – Ровно : НУВХП, 2005. – С. 10-28.
Ковальчук В.А. Очистка сточных вод предприятий
пищевой промышленности // Метериали IV междунар. конф. «Сутрудничество для решения проблемы отходов». – Харьков, 2007. – С. 248-252.
С. Нечиталюк, Н. Левітіна, О. Мірошников, А. Шевченко. Очищення концентрованих стічних вод. – Український державний університет харчової технології.
Очищення стічних вод дріжджових заводів / Ю. Каранов, М. Кошель, Б. Добриловський, С. Башмакова // Харчова і переробна промисловість. – 2000. - № 7. – С. 22-23.
Компанія Ензим запустила в роботу анаеробну станцію очистки стічних вод [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.biowatt.com.ua/novosti/kompaniya-enzim-zapustila-v-robotu-anaerob nustantsiyu-ochistki-stichnih-vod/.
Продукція ЗАТ «Ензим» [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.enzym.lviv.ua/page/ua/products5/.
Очищення стічних вод дріжджових заводів / Ю. Каранов, М. Кошель, Б. Добриловський, С. Башмакова [Текст] // Харчова і переробна промисловість. – 2000. - № 7. – С. 22-23.
Запольський А.К., Баран А.А. Коагулинты и флокулянты в процессах очистки воды. – Л. : Химия, 1989.-340 c.
Быков А.В., Касперович В.Л., Зинюхин Г.Б. Разработка ефективного способа очистки сточных вод дрожжевых и хлебопкарных предприятий 2004. – № 1. – С. 116-119.
Швед О.В., Миколів О.Б., Комаровська-Порохнявець О.З., Новіков В.П.
Екологічна біотехнологія : Навч. посібник: у 2 кн. – Львів : "Львівська політехніка", 2010. –267 с.
Чуйко Л.С. Основи екологічної біотехнології : Конспект лекцій. – Львів, 1998. –178 с. промышленность, 1981. – 272 с.
Perle M., Kimchie S., Shelef G. Dinamic modeling of the pH influence of the anaerobic degradation of dairy waste-water // Water Research. – 1995. – V.29, №6. – P. 1549-1554.
S.Judd, C.Judd. The MBR book: principles and applications of membrane bioreactors in water and wastewater treatment. – 2006. – 325 р.
Біотехнологія в екології : навч. посібник / А.І. Горова, С.М. Лисицький, А.В. Павличенко, Т.В. Скворцова. – Д. : Національний гірничий університет, 2012. – 184с.
Інструктивні вказівки до виконання курсових і дипломних проектів з напряму підготовки «Системна інженерія» і спеціальності «Комп’ютеризовані системи управління і автоматика", – Суми.: СумДУ, 2013. – 69с.
Біотехнологія в екології : навч. посібник / А.І. Горова, С.М. Лисецька,
А.В. Павличенко, Т.В. Скворцова. – Д. : Національний гірничий університет,2012.– 184 с.
В. Дубровін, М. Корчемний, І. Масло і ін. Біопалива (технології, машини і обладнання) К.: ЦТІ „Енергетика і електрифікація”, 2006. – 256 с.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з "Біотехнологі'і" для студентів із спеціальності 7.130201 - зооінженерія / В.Г. Герасименко, М.О. Герасименко, О.М. Мельниченко, С.В. Мерзлов, В.М. Харчишин, Т.М. Писарук - Біла Церква, 2003. - 18 с.
В. Баадер, Е. Донс, М. Брендерфер Биогаз. Теория и практика. Перевод с немецкого М.И. Серебряного, М., 2006.
Экологическая биотехнология: Пер. с англ./ Под редакцией К.Ф. Форстера, Д.А. Дж. Вейза.-Л.: Химия, 2010.-383 с.
Технология использования биомассы в биогазовых установках // Т. Амон, Б. Амон, В. Дубровин и др. // Зб.наук. праць НАУ. – 2003. - №60. – С.18.
Мірус О. Л. основи охорони праці і підрозділах МНС України: навч.
посібник / О . Л. Мірус, В. А. Батлук, Б . О. Білінський, В. В. Ковалишин. – Львів: Афіша, 2011. – 510 с.
ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою Київ, 2016.
Aguilera J., Andreu P., Randez-Gil F., Prieto J. A. (2010). Adaptive evolution of baker’s yeast in a dough−like environment enhances freeze and salinity tolerance. Microb. Biotechnol. 3 210–221.
Albertyn J., Hohmann S., Thevelein J. M., Prior B. A. (1994). GPD1, which encodes glycerol-3-phosphate dehydrogenase, is essential for growth under osmotic stress in Saccharomyces cerevisiae, and its expression is regulated by the high-osmolarity glycerol response pathway. Mol. Cell. Biol. 14 4135–4144.
Alizadeh P., Klionsky D. J. (1996). Purification and biochemical characterization of the ATH1 gene product, vacuolar acid trehalase, from Saccharomyces cerevisiae. FEBS Lett.
Arranz-Otaegui A., Carretero L. G., Ramsey M. N., Fuller D. Q., Richter T. (2018). Archaeobotanical evidence reveals the origins of bread 14,400 years ago in northeastern Jordan. Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. 115 7925–7930.
Aslankoohi E., Herrera-Malaver B., Rezaei M. N., Steensels J., Courtin C. M., Verstrepen K. J. (2016). Non-Conventional Yeast Strains Increase the Aroma Complexity of Bread. PLoS One.
Aslankoohi E., Rezaei M. N., Vervoort Y., Courtin C. M., Verstrepen K. J. (2015). Glycerol Production by Fermenting Yeast Cells Is Essential for Optimal Bread Dough Fermentation. PLoS One.
Ball. Baking Ancient Egyption Bread (2018). At the Mummies’ Ball. Baking Ancient Egyption Bread. Available online
Attfield P. V. (1997). Stress tolerance: The key to effective strains of industrial baker’s yeast. 15 1351–1357.
Attfield P. V., Kletsas S. (2000). Hyperosmotic stress response by strains of bakers’ yeasts in high sugar concentration medium. Lett. Appl. Microbiol. 31 323–327.
Barnett J. A. (2000). A history of research on yeasts 2: Louis Pasteur and his contemporaries, 1850–1880. Yeast 16 755–771.
Barnhart R. (1995). “Yeast,” in The Barnhart Concise Dictionary of Etymology: The Origins of American English Words, ed. Barnhart R. (New York, NY: W.H. Wilson Company; ) 894.
Barrett A. H., Cardello A. V., Mair L., Maguire P., Lesher L. L., Richardson M., et al. (2000). Textural Optimization of Shelf-Stable Bread: Effects of Glycerol Content and Dough-Forming Technique. Cereal Chem. 77 69–176.
Becher P. G., Flick G., Rozpêdowska E., Schmidt A., Hagman A., Lebreton S., et al. (2012). Yeast, not fruit volatiles mediate Drosophila melanogaster attraction, oviposition and development. Funct. Ecol. 26 822–828.
Becker J. V. W., Armstrong G. O., van der Merwe M., Lambrechts M. G., Vivier M. A., Pretorius I. S. (2003). FEMS Yeast Res. 4 79–85.
Bekatorou A., Psarianos C., Koutinas A. A. (2006). Production of Food Grade Yeasts. Food Technol. Biotech. 44 407–415
Bell P. J. L., Higgins V. J., Attfield P. V. (2001). Comparison of fermentative capacities of industrial baking and wild-type yeasts of the species Saccharomyces cerevisiae in different sugar media. Lett. Appl. Microbiol. 32 224–229.
Bell W., Klaassen P., Ohnacker M., Boller T., Herweijer M., Schoppink P., et al. (1992). Characterization of the 56-kDa subunit of yeast trehalose-6-phosphate synthase and cloning of its gene reveal its identity with the product of CIF1, a regulator of carbon catabolite inactivation. Eur. J. Biochem. 209 951–959.
Bell W., Sun W., Hohmann S., Wera S., Reinders A., De Virgilio C., et al. (1998). Composition and Functional Analysis of the Saccharomyces cerevisiae Trehalose Synthase Complex. J. Biol. Chem.
Bellon J. R., Eglinton J. M., Siebert T. E., Pollnitz A. P., Rose L., de Barros Lopes M., et al. (2011). Newly generated interspecific wine yeast hybrids introduce flavour and aroma diversity to wines. Appl. Microbiol. Biotechnol. 91 603–612.
Bellon J. R., Ford C. M., Borneman A. R., Chambers P. J. (2018). A Novel Approach to Isolating Improved Industrial Interspecific Wine Yeasts Using Chromosomal Mutations as Potential Markers for Increased Fitness. Front. Microbiol.
Christiaens J. F., Franco L. M., Cools T. L., De Meester L., Michiels J., Wenseleers T., et al. (2014). The Fungal Aroma Gene ATF1 Promotes Dispersal of Yeast Cells through Insect Vectors. Cell Rep.
Csonka L. N., Hanson A. D. (1991). Prokaryotic Osmoregulation: Genetics and Physiology. Annu. Rev. Microbiol. 45 569–606.
Cubillos F. A. (2016). Exploiting budding yeast natural variation for industrial processes. Curr. Genet. 62 745–751.
Davis T. S., Crippen T. L., Hofstetter R. W., Tomberlin J. K. (2013). Microbial Volatile Emissions as Insect Semiochemicals. J. Chem. Ecol. 39 840–859.
Day R. E., Higgins V. J., Rogers P. J., Dawes I. W. (2002a). Characterization of the putative maltose transporters encoded by YDL247w and YJR160c. Yeast. 19 1015–1027.
Day R. E., Rogers P. J., Dawes I. W., Higgins V. J. (2002b). Molecular analysis of maltotriose transport and utilization by Saccharomyces cerevisiae. Appl. Environ. Microbiol.
De Vuyst L., Neysens P. (2005). The sourdough microflora: biodiversity and metabolic interactions. Trends Food Sci. Technol. 16 43–56.
De Vuyst L., Henning H., Van Kerrebroeck S., Leroy F. (2016). Yeast diversity of sourdoughs and associated metabolic properties and functionalities. Int. J. Food Microbiol.
De Vuyst L., Van Kerrebroeck S., Harth H., Huys G., Daniel H.-M., Weckx S. (2014). Microbial ecology of sourdough fermentations: Diverse or uniform? Food Microbiol. 37 11–29.
Delauney A. J., Verma D. P. S. (1993). Proline biosynthesis and osmoregulation in plants. Plant J. 4 215–223.
Dong J., Chen D., Wang G., Zhang C., Du L., Liu S., et al. (2016). Improving freeze-tolerance of baker’s yeast through seamless gene deletion of NTH1 and PUT1. J. Ind. Microbiol. Biotechnol. 43 817–828.
Duan S.-F., Han P.-J., Wang Q.-M., Liu W.-Q., Shi J.-Y., Li K., et al. (2018). The origin and adaptive evolution of domesticated populations of yeast from Far East Asia. Nat. Commun.
Dunham M. J., Badrane H., Ferea T., Adams J., Brown P. O., Rosenzweig F., et al. (2002). Characteristic genome rearrangements in experimental evolution of Saccharomyces cerevisiae. Proc. Natl. Acad. Sci. U S A 99
Dunn R. R., Amato K. R., Archie E. A., Arandjelovic M., Crittenden A. N., Nichols L. M. (2020). The Internal, External and Extended Microbiomes of Hominins. Front. Ecol. Evol. 8:2020
Duskova M., Borovikova D., Herynkova P., Rapoport A., Sychrova H. (2015). The role of glycerol transporters in yeast cells in various physiological and stress conditions. FEMS Microbiol. Lett.
Duval E. H., Alves S. L., Dunn B., Sherlock G., Stambuk B. U. (2010). Microarray karyotyping of maltose-fermenting Saccharomyces yeasts with differing maltotriose utilization profiles reveals copy number variation in genes involved in maltose and maltotriose utilization. J. Appl. Microbiol.
Dzialo M. C., Park R., Steensels J., Lievens B., Verstrepen K. J. (2017). Physiology, ecology and industrial applications of aroma formation in yeast. FEMS Microbiol. Rev. 41 95–128.
Ehrenreich I. M., Gerke J. P., Kruglyak L. (2009). Genetic Dissection of Complex Traits in Yeast: Insights from Studies of Gene Expression and Other Phenotypes in the BY×RM Cross. Cold Spring Harb. Symp. Quant. Biol. 74 145–153.
Ercolini D., Pontonio E., De Filippis F., Minervini F., La Storia A., Gobbetti M., et al. (2013). Microbial Ecology Dynamics during Rye and Wheat Sourdough Preparation. Appl. Environ. Microbiol. 79 7827–7836.