50. Поряд із кальцієм, фосфатами та вітамінами, у мінералізації тканини зуба велику роль відіграє цитрат. Яка роль цитрату у мінералізації тканин зуба? в якій тканині зуба його найбільше і чому?

Роль цитрату у мінералізації тканин зуба

Цитрат відіграє важливу роль у процесах мінералізації зубних тканин завдяки своїм властивостям впливати на структуру і стабільність апатитних кристалів.

Функції цитрату в мінералізації зуба:

​1.​Інгібітор розчинення кристалів:

​•​Цитрат зв’язується з поверхнею кристалів гідроксиапатиту, інгібуючи їх розчинення. Це допомагає підтримувати стабільність мінералів у кислому середовищі ротової порожнини.

​2.​Регулятор кристалічного росту:

​•​Цитрат модулює ріст кристалів гідроксиапатиту, запобігаючи надмірному збільшенню кристалів. Це забезпечує правильну структуру та розмір кристалів, що є важливим для міцності емалі.

​3.​Стабілізатор аморфного кальцій-фосфату:

​•​Цитрат здатний стабілізувати аморфний кальцій-фосфат (ACP), який є попередником кристалічного гідроксиапатиту. Це допомагає у контрольованій мінералізації та формуванні структури емалі.

Локалізація цитрату у тканинах зуба

Цитрат у зубах присутній в обох основних тканинах - емалі і дентині, проте його концентрація значно вища в дентині.

Причини високої концентрації цитрату в дентині:

​1.​Структурна потреба:

​•​Дентин має більш органічну матрицю порівняно з емаллю. Цитрат у дентині відіграє роль у стабілізації мінеральної фази та регуляції мінералізації в умовах, де органічні компоненти більш присутні.

​2.​Біохімічні процеси:

​•​Дентин має більшу потребу у регуляції мінералізаційних процесів через його складнішу структуру і велику кількість колагенових волокон. Цитрат допомагає запобігти надмірній кристалізації, що забезпечує гнучкість і міцність дентину.

​3.​Роль в регуляції ремінералізації:

​•​Дентин знаходиться ближче до пульпи і потребує активної регуляції процесів ремінералізації через постійний вплив ротової рідини та метаболітів. Цитрат стабілізує ці процеси, запобігаючи демінералізації та підтримуючи цілісність структури.

51. У жінки 45 років запалення слизової оболонки роту. До комплексу ліків, що призначені пацієнтці, входить сульфаніламідний препарат. Який біохімічний механізм забезпечує лікувальний ефект цього препарату?

Біохімічний механізм дії сульфаніламідних препаратів

Сульфаніламідні препарати, відомі також як сульфаніламіди, є антимікробними засобами, які використовуються для лікування бактеріальних інфекцій. Їх лікувальний ефект забезпечується інгібуванням синтезу фолієвої кислоти у бактеріях.

Механізм дії:

​1.​Інгібування синтезу фолієвої кислоти:

​•​Сульфаніламідні препарати структурно схожі на параамінобензойну кислоту (PABA), яка є необхідним компонентом у синтезі фолієвої кислоти у бактеріях.

​•​Бактерії використовують PABA для синтезу фолієвої кислоти, яка, в свою чергу, необхідна для виробництва пуринів і піримідинів — основних компонентів ДНК і РНК.

​•​Сульфаніламіди конкурентно інгібують фермент дигідроптероатсинтазу, який каталізує конденсацію PABA з дигідроптероатдифосфатом, перешкоджаючи утворенню дигідрофолієвої кислоти.

​2.​Пригнічення росту та розмноження бактерій:

​•​Без фолієвої кислоти бактерії не можуть синтезувати необхідні нуклеотиди для ДНК і РНК, що пригнічує їх ріст і розмноження.

​•​Внаслідок цього відбувається зупинка розмноження бактерій (бактеріостатичний ефект), що дає можливість імунній системі організму ефективніше боротися з інфекцією.

Лікувальний ефект при запаленні слизової оболонки роту

При запаленні слизової оболонки роту, часто викликаному бактеріальною інфекцією, сульфаніламідні препарати допомагають шляхом:

​1.​Зменшення бактеріального навантаження:

​•​Інгібуючи ріст бактерій, ці препарати знижують бактеріальне навантаження, що допомагає зменшити запалення і сприяє загоєнню уражених тканин.

​2.​Запобігання поширенню інфекції:

​•​Зупинка розмноження бактерій також допомагає запобігти поширенню інфекції на інші ділянки слизової оболонки роту та інших тканин.

Використання сульфаніламідів у комплексній терапії

Сульфаніламідні препарати часто використовуються у поєднанні з іншими медикаментами, такими як протизапальні засоби, анальгетики, імуностимулятори та вітаміни, щоб забезпечити комплексний підхід до лікування запалення слизової оболонки роту. Такий підхід допомагає не лише контролювати бактеріальну інфекцію, але й підтримувати загальний стан здоров’я пацієнта, зменшуючи симптоми і прискорюючи процес одужання.

52. Неналежне дотримання правил догляду за порожниною рота призводить до збільшення нальоту на зубах. Активність якого класу ензимів при цьому буде підвищуватися? Які негативні наслідки це матиме? Опишіть біохімічний механізм розвитку цих процесів.

Неналежне дотримання правил догляду за порожниною рота сприяє збільшенню нальоту на зубах, що може призвести до підвищення активності мікробів, особливо бактерій, які розкладають вуглеводи. Це може призвести до збільшення активності класу ензимів, відомих як глікозидази, які розкладають вуглеводи. Негативними наслідками можуть бути карієс, парадонтоз (хвороба ясен), і запалення ясен (гінгівіт). Біохімічний механізм полягає у тому, що ці бактерії виділяють кислоти та інші речовини, що сприяють демінералізації емалі зубів, та подразнюють ясна, що може викликати запалення.