- •База задач для підготовки до іспиту з біологічної хімії для студентів стоматологічного факультету 2023/2024 н.Р.
- •Завдання 1: Тригліцериліпаза
- •Токсичність метанолу та його лікування етанолом
- •Дія поліпептидів трасилолу (контрикал) та гордоксу при панкреатиті
- •Токсичність хлорофосу та його вплив на фермент ацетилхолінестеразу
- •Механізм дії метотрексату в протипухлинній терапії:
- •1. Інгібування ферменту:
- •2. Вплив на пухлинні клітини:
- •3. Відновлення активності ферменту:
- •1. Збільшення діастази (альфа-амілази) сечі:
- •2. Гострий панкреатит:
- •3. Чому лікар проігнорував результати аналізу?
- •4. Рекомендації щодо лікування:
- •Ферменти, що використовуються для лікування вірусних кон'юнктивітів:
- •Причини активації цитратного циклу під час інтенсивної фізичної роботи:
- •1. Збільшення потреби в атф:
- •2. Підвищення рівня субстратів:
- •4. Регуляторні ферменти:
- •Вплив гіпоксії на цикл Кребса:
- •1. Відсутність кисню як акцептора електронів:
- •2. Накопичення пірувату:
- •4. Енергетична недостатність:
- •Зниження активності окисного декарбоксилювання пірувату при дефіциті вітамінів групи b:
- •2. Адаптація цнс до Амобарбіталу:
- •3. Механізм побічних ефектів:
- •1. Отруєння чадним газом (карбоксигемоглобінемія):
- •Заходи для порятунку потерпілого:
- •1. Дефект фосфорилази м'язів:
- •2. Дефект фосфорилази печінки:
- •1. Цикл Корі:
- •2. Глюконеогенез:
- •Відчуття голоду (поліфагія) у пацієнтів з цукровим діабетом:
- •1. Дефіцит інсуліну:
- •2. Підвищення рівня глюкагону:
- •3. Порушення роботи лептину:
- •1. Кращий контроль рівня цукру в крові:
- •2. Підвищення відчуття ситості:
- •3. Збереження м'язової маси:
- •1. Літній пацієнт з ожирінням:
- •2. Молодий пацієнт з дефіцитом ваги:
- •2. Хворий, який залишився без свідомості:
- •1. Анамнез:
- •2. Фізикальний огляд:
- •3. Лабораторні дослідження:
- •1. Перетворення триптофану на нікотинову кислоту:
- •2. Вплив триптофану на потребу в нікотиновій кислоті:
- •1. Роль тіаміну:
- •2. Накопичення пірувату:
- •3. Вплив м'яса та чорного хліба:
- •5. Група вітамінів b:
- •2. Наслідки дефіциту вітаміну b6:
- •3. Особливості у грудних дітей:
- •1. **Регуляція рівня кальцію в крові:**
- •2. Регуляція фосфору:
- •1. **Дефіцит кальцію і вітаміну d:**
- •2. **Дефіцит паратгормону (гіпопаратиреоз):**
- •3. **Хронічні захворювання:**
- •29. У пацієнта із стрептококовою інфекцією після екстракції зуба розвинулася кровотеча. Наслідком активації якого процесу це стало? Ваші рекомендації
- •36. У пацієнта, що страждає на хронічну ниркову недостатність, розвинувся остеопороз. Порушення синтезу в нирках якого регулятора мінерального обміну є основною причиною остеопорозу?
- •37. У пацієнта, який звернувся до лікаря-стоматолога, діагностовано ерозію емалі. Який вітамін у складі терапевтичних заходів необхідно призначити пацієнту, поясніть чому?
- •38. У пацієнта діагностовано гінгівіт. Що таке гінгівіт? Які біохімічні процеси порушуються в дентині зубів? Надмірна активація яких ензимів характерна для даного захворювання? Опишіть.
- •42. До складу слини входять білки, що володіють антимікробною функцією і беруть участь у мінеральному обміні. Назвіть їх. Опишіть механізм їх біологічної дії.
- •43. У пацієнта діагностовано пародонтит. Який процес відіграє провідну роль у розвитку метаболічних змін при цій патології? Ваші рекомендації стосовно лікування.
- •44. При пародонтиті порушується мінералізуюча функція слини. Поясніть, чому. Вкажіть основні чинники, які ініціюють мінералізацію кісткової тканини пародонта.
- •45. Відомо, що слинні залози виконують ендокринну функцію. Назвіть гормони, що синтезуються слинними залозами. Який із них сприяє мінералізації зубів? Опишіть механізм його дії.
- •48. Емаль характеризується високою стійкістю до дії різних механічних і хімічних факторів. Синтез яких біохімічних компонентів забезпечує таку резистентність?
- •50. Поряд із кальцієм, фосфатами та вітамінами, у мінералізації тканини зуба велику роль відіграє цитрат. Яка роль цитрату у мінералізації тканин зуба? в якій тканині зуба його найбільше і чому?
- •53. Для повноцінного метаболізму в тканинах пародонта необхідна енергія. Вкажіть основний шлях утворення атф у цих тканинах.
- •54. Мінералізація, демінералізація і ремінералізація - основа мінерального обміну зуба, охарактеризуйте кожен з цих процесів та його значення для мінерального обміну зуба.
- •55. У пацієнта виявлено слинокам’яну хворобу . Що є причиною даного захворювання? Як змінюються процеси мінералізації твердих тканин зуба у хворого ? Опишіть біохімічний механізм розвитку цих процесів
48. Емаль характеризується високою стійкістю до дії різних механічних і хімічних факторів. Синтез яких біохімічних компонентів забезпечує таку резистентність?
Емаль зубів є найбільш твердою і мінералізованою тканиною в організмі людини, що забезпечує її високу стійкість до механічних і хімічних впливів. Резистентність емалі забезпечується синтезом і структурою кількох ключових біохімічних компонентів:
Основні біохімічні компоненти емалі:
1.Гідроксиапатит:
•Хімічна формула: Ca₁₀(PO₄)₆(OH)₂
•Роль: Гідроксиапатит є основним мінералом, що становить до 96% від маси емалі. Його кристали утворюють щільну, структуровану матрицю, що забезпечує твердість і стійкість до стирання.
2.Фторапатит:
•Хімічна формула: Ca₁₀(PO₄)₆F₂
•Роль: Фторапатит утворюється внаслідок заміщення гідроксильних груп гідроксиапатиту іонами фтору. Він підвищує стійкість емалі до кислотної ерозії та карієсу, зміцнюючи її структуру.
3.Органічний матрикс:
•Протеїни (амелогеніни, амелобласти, туфтелін):
•Роль: Протеїни утворюють органічний матрикс, який регулює процес мінералізації і організацію кристалів гідроксиапатиту. Вони забезпечують правильну орієнтацію кристалів і зв’язування мінералів з органічними компонентами.
4.Протеоглікани:
•Роль: Вони зв’язують воду і підтримують структурну цілісність органічного матриксу, сприяючи рівномірній мінералізації і запобігаючи мікропошкодженням.
Біохімічні процеси, що забезпечують синтез і резистентність емалі:
1.Біомінералізація:
•Процес: Амелобласти, спеціалізовані клітини, секретують органічний матрикс, який потім мінералізується кристалами гідроксиапатиту. Кристали ростуть і організуються у високо структуровану і компактну матрицю, що забезпечує високу міцність емалі.
2.Фторизація:
•Процес: Інкорпорація іонів фтору в структуру гідроксиапатиту, що утворює фторапатит. Цей процес підвищує стійкість емалі до кислотного розчинення, що знижує ризик карієсу.
3.Ремінералізація:
•Процес: Після демінералізації під дією кислот слина забезпечує іони кальцію і фосфату, які можуть реінкорпоруватися в структуру емалі, сприяючи її відновленню.
49. Мінеральну основу тканин зуба складають кристали різних апатитів. Охарактеризуйте їх. Який вид апатиту становить найбільшу частку мінерального компонента зубів людини (наведіть схему кристалу, хімічну формулу)? Як впливає склад харчування на утворення цих сполук? Які зміни спостерігаються у складі апатитів під час розвитку карієсу?
Характеристика апатитів у тканинах зуба
Мінеральну основу тканин зуба складають кристали різних апатитів, які є формами кальцій-фосфатних мінералів. Головні типи апатитів, які присутні в зубній емалі та дентині, включають гідроксиапатит і фторапатит.
Гідроксиапатит
•Хімічна формула: Ca₁₀(PO₄)₆(OH)₂
•Кристалічна структура: Гексагональна (шестикутна)
•Роль: Є основним мінералом, що складає приблизно 96% емалі і значну частину дентину. Гідроксиапатит забезпечує високу твердість і механічну стійкість емалі.
•Схема кристалу:
Фторапатит
•Хімічна формула: Ca₁₀(PO₄)₆F₂
•Кристалічна структура: Гексагональна (шестикутна)
•Роль: Утворюється в результаті заміщення гідроксильних груп (OH⁻) іонами фтору (F⁻). Фторапатит підвищує стійкість емалі до кислотного розчинення, зменшуючи ризик карієсу.
•Схема кристалу:
Вплив складу харчування на утворення апатитів
•Кальцій і фосфор: Для утворення гідроксиапатиту необхідний достатній рівень кальцію і фосфору в раціоні. Ці мінерали є основними будівельними блоками для кристалів гідроксиапатиту.
•Фтор: Споживання фтору з питною водою чи їжею сприяє заміщенню гідроксильних груп в гідроксиапатиті іонами фтору, утворюючи фторапатит, який більш стійкий до кислотної ерозії.
•Вітамін D: Вітамін D сприяє всмоктуванню кальцію в кишківнику, що є важливим для нормального мінералізаційного процесу.
•Кислотність харчових продуктів: Вживання кислих продуктів може спричинити демінералізацію емалі, збільшуючи ризик утворення карієсу. Харчові кислоти знижують рН слини, що сприяє розчиненню апатитів.
Зміни у складі апатитів під час розвитку карієсу
•Демінералізація: Кислоти, продукти метаболізму бактерій зубного нальоту, знижують рН у ротовій порожнині, що призводить до демінералізації гідроксиапатиту і фторапатиту. При зниженні рН нижче 5,5 починається розчинення кристалів гідроксиапатиту.
•Втрати мінералів: Демінералізація призводить до втрати іонів кальцію і фосфору з емалі, що послаблює її структуру і збільшує ризик утворення карієсу.
•Зниження стійкості: Відбувається зменшення кількості фторапатиту, що знижує загальну стійкість емалі до кислотного розчинення і підвищує ризик розвитку карієсу.