Про організацію харчування в закладах загальної середньої освіти Острозької ОТГ
Виконала студентка ГЗ-11 кафедри "Громадське здоров"я та фізичне виховання" НУ "Острозька академія Алла Бережна Керівник- кандидат медичних наук, старший викладач Інна ХОРОНЖЕВСЬКА
Харчові звички наших дітей
Харчові звички закладаються нами з дитинства, і зазвичай малюки, яких батьки привчали харчуватись правильно, обмежували вживання фаст-фуду та шкідливої їжі, у дорослому віці підтримують цю модель поведінки.
Достатня кількість поживних речовин міститься в м’ясних продуктах, фруктах та овочах, також не варто уникати в раціоні дитини продукти, які містять багато кальцію, до прикладу молочні продукти, сири.
Збалансований раціон та правильна культура споживання їжі не лише вбережуть дитину від численних хвороб, а й зроблять її бадьорою і уважною.
Достатнє та безпечне харчування –
Сьогоднінайголовнішев Україні в процесіправо комплексноїдитинимодернізації системи освіти відповідно до «Концепції Нової української
школи» важливе місце відводять удосконаленню організації системи шкільного харчування, оскільки саме правильне харчування має сприяти не тільки збереженню здоров’я, а й забезпеченню реалізації освітніх потреб дітей.
Початок реформи шкільного харчування
На виправлення ситуації щодо стану організації шкільного харчування спрямовано Указ Президента «Про невідкладні заходи щодо покращення здоров’я дітей» №894 /2019 (від 07.12.2019 р.), де чітко вказано на необхідність «створення в навчальних закладах організації здорового, раціонального і безпечного харчування».
Реформа шкільного харчування розпочалась у 2020 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Того ж року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження плану заходів з реформування системи шкільного харчування».
В 2023 р. Уряд затвердив стратегію реформування системи шкільного харчування. Відповідне розпорядження № 990-р від 27 жовтня 2023 року було опубліковано на сайті КМУ»
Показники досягнення мети реформи шкільного харчування
1.зменшення відсотка ожиріння серед дітей до 18 років;
2.рівень задоволеності учнів харчуванням у закладах освіти;
3.зміна харчових уподобань дітей шкільного віку;
4.збільшення кількості учнів, які харчуються в закладах освіти;
5.кількість комплексно модернізованих або відновлених харчоблоків.
Реалізація Стратегії реформи шкільного харчування має стати основою для формування здорового суспільства та значного зниження рівня неінфекційних захворювань в Україні.
Стратегія визначає план дій на 2023–2024 роки, пріоритетні напрями роботи до 2027 року та операційні задачі.
Зокрема, ідеться про чотири стратегічні цілі
реформи:• Достатність фінансового ресурсу в замовників для закупівель харчових продуктів чи послуг з організації харчування та здійснення закупівель просто та ефективно.
•Забезпечення органів місцевого самоврядування і закладів освіти достатнім штатом кваліфікованих працівників, які якісно та безпечно організовують харчування і сприяють формуванню в учнів здорових харчових звичок.
•Свідоме обрання українцями здорового харчування.
•Впровадження системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). За складною назвою – прості й зрозумілі
правила, дотримання яких є запорукою того, що
діти споживатимуть безпечну їжу.
Програма передумов системи НАССР охоплює такі
процеси:
1. Належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення.
2. Вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок.
3. Вимоги до планування та стану комунікацій – вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо.
4. Безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами.
5. Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь).
6. Здоров’я та гігієна персоналу.
7. Поводження з відходами виробництва та сміттям, їхній збір і видалення з потужності.
8. Контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їхній появі, засоби профілактики 9. Зберігання та використання токсичних сполук і речовин.
10. Специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками.
11. Зберігання та транспортування.
12. Контроль за технологічними процесами.
13. Маркування харчових продуктів та інформування споживачів.
Контрольні точки та контрольно-критичні точки
Діяльність підприємства або закладу можна уявити у вигляді взаємозв’язаних технологічних процесів, таких як: приймання сировини, зберігання продуктів, приготування страв. На деяких етапах цих процесів можуть відбуватися події, які загрожують безпечності харчового продукту, наприклад, порушення строків зберігання, невірна температура або недостатній час приготування страви і т.п. Щоб контролювати ці небезпечні фактори розробляються заходи контролю: контрольні точки (КТ) та контрольно-критичні точки (ККТ). Контрольно критичні точки ще називають критичними точками контролю, по суті, це одне і те саме.