- •Учебно-методическое пособие
- •1. Кровь как внутренняя среда организма
- •1.1 Гистогематические барьеры
- •1.2. Основные функции крови:
- •2. Физико-химические свойства крови и плазмы
- •2.1. Нейрогипофизарный механизм регуляции осмотического давления
- •2.2. Ренин-ангиотензин-альдостероновая система
- •2.3. Концентрация водородных ионов - рН
- •2.4. Физико-химические механизмы регуляции рН.
- •2.5. Физиологические гомеостатические механизмы.
- •2.6. Нарушения кислотно-щелочного равновесия.
- •3.1. Функции эритроцитов:
- •3.2. Плазмолемма эритроцитов.
- •3.3. Гемоглобин.
- •3.3.1 Основные соединения гемоглобина:
- •Виды гемолиза
- •4. Группы крови
- •4.1. Система резус (Rh-hr)
- •4.2.Агглютиногены системы mn(Ss)
- •4.3. Система Келл-Челлано
- •4.4. Система Даффи (Fy)
- •4.5. Донорство и его виды
- •Побочные реакции гемотрансфузий.
- •4.6. Кровезамещающие жидкости
- •4.7. Создание искусственных кровозаменителей
- •5.1. Сосудисто-тромбоцитарный гемостаз
- •5.2. Гемокоагуляция
- •5.2. Антисвертывающее звено системы гемостаза
- •5.3. Регуляция гемостаза
- •6. Лейкоциты
- •6.1. Общая характеристика и классификация.
- •Лейкоцитарная формула человека
- •6.2. Нейтрофилы.
- •6.3. Эозинофилы
- •6.4. Базофилы.
- •6.5. Агранулоциты (незернистые лейкоциты)
- •6.6. Лимфоциты (lyrnphocytus)
- •Классификация лимфоцитов по функциональному признаку
- •6.6.3. Нулевые лимфоциты
- •6.6.4. Моноциты (monocytus).
- •7. Внутренняя среда и механизмы защиты клеточного гомеостазиса
- •7.1. Мононуклеарная фагоцитарная система
- •7.2. Плазматические клетки
- •8. Кроветворение в постнатальном периоде
- •8. 1. Общие закономерности развития форменных элементов крови
- •8.1.1. Стволовые клетки крови
- •8.1.2. Коммитирование, детерминация и дифференцировка кроветворных клеток
- •8.1.3. Классификация кроветворных клеток
- •8.2. Эритропоэз
- •Развитие nk-клеток
- •9. Апуд - система
- •Общепатологические аспекты изучения структурно-функциональной организации апуд-системы
- •Апудоциты и продуцируемые ими вещества
- •Список литературы
- •Приложение Еталони відповідей до тестових питань ліцензійного іспиту „крок 1" з розділу „Фізіологія крові"
- •Тема 1 Фізико-хімічні властивості крові
- •Тема 2 Фізіологія еритроцитів
- •Тема 3 Групи крові
- •Тема 4 Захисні властивості крові
- •Тема 5. Гемостаз
- •Тема 1. Фізіко-химічні властивості крові.
- •Тема 2. Фізіологія єрітроцитів.
- •Тема 3 Групи крові
- •Тема 4. Захисні функції крові. Лейкоцити
- •Тема 5. Гемостаз
Тема 1 Фізико-хімічні властивості крові
№1 Кількість крові у людини становить 6-8% від маси тіла (в середньому 7%).
У досліджуваного кількість крові становить 4,2 л:
60 -100% х = (60 х 7): 100 = 4,2.
х - 7%
Гематокрит ( кількість формених елементів) дорівнює 40%
У досліджуваного кількість формених елементів становить 2,24:
5,6 л - 100% х = (5,6 х 40) : 100 = 2,24 л.
х - 40%
Кількість плазми : 4,2 л - 2,24 л = 1,96 л.
Отримані величини в межах норми.
№2 Рф = (Ргк+ Рот) – (Ргт+Рок) Рот = 15 мм рт.ст.
Онкотичний тиск становить :
25 - 100% х = (25 х 60): 100 = 15 мм рт.ст.
х - 60%
Рф= (ЗО + 15) - (8 + 25) = 45 - 33 = 12 мм рт.ст.
Рф > 0, буде відбуватися фільтрація (речовина буде рухатись із капіляра в iнтерстицій ).
№ 3 Щоб нє порушити Росм розчин глюкози, що вводиться, має бути ізоосмічним щодо плазми (Росм плазми 300 мосм = 0,3 осм).
Молекулярна маса глюкози становить 180 г. Глюкоза не є електролітом, тому при розчиненні у воді утворюється лише 1 активний іон. Розчин є одноосмолярним. Тобто при розчиненні в 1 л води 180 г глюкози отримуємо одноосмолярний розчин.
180 г – 1 осм розчин х = 54 г/л.
х г - 0,3 осм розчин
Таким чином, для отримання 0,3 осм розчину глюкози в 1 л води треба розчинити 54 г глюкози. Це є 5,4% розчин.
№ 4 Молекулярна маса NaСІ становить 58,5 г. У розчині NaCI дає два іони : Na+, СI-. При розчиненні в 1 л води 58,8 г NaCI утворюється двоосмолярний розчин.
58,5 г N301 - 2 осм розчин х = 8,8 г/л.
х г - 0,3 осм розчин
Таким чином для, отримання 0,3 осм розчину N801 в "і п води треба розчинити 8,8 г МаСІ. Це є 0,88% розчин.
№ 5 Для зсуву рН до води треба додати щонайменше кислоти (вона не містить буферних систем), до плазми треба додати більше кислоти, а до крові треба додати найбільшу кількість кислоти (її буферні властивості найпотужніші).
Тема 2 Фізіологія еритроцитів
№1 КЕК = Нв х число Хюфнера. КЕК = 140 х 1,34 = 187,6 мл (або 18,76 об. %). Це норма. Киснева ємність артеріальної крові становить 180-200 мл/л, венозної близько 120 мл/л.
№2 Щоденна втрата крові сприяла посиленню утворення еритропоетинів, які й стимулювали в організмі щура еритропоез.
№3 Киснева ємність крові - це кількість О2, яка
транспортується 1 л крові.
КЕК = Нв х число Хюфнера.
Отже, Нв = КЕК: число Хюфнера.
Не = 174,2/1,34=130 г/л. Отримана величина у межах норми.
№4 Селезінка є "цвинтарем" еритроцитів. У цьому органі відбувається руйнування еритроцитів. При її видаленні цей процес зменшується, і кількість еритроцитів у крові зростає
№5 Кількість крові у нормі (7-8% від маси тіла при масі 70 кг становить 4,9 л); гематокрит зменшений, кількість еритроцитів зменшена, гемоглобін зменшений, кольоровий показник у нормі; мінімальна осмотична резистентність знижена, максимальна - в нормі. Такий аналіз свідчить перш за все про осмотичний гемоліз еритроцитів.