- •Лабораторна робота 4 Властивості ліпідів: емульгування жирів, якісне визначення жирів.
- •1. Розчинність жирів у різноманітних розчинниках.
- •2. Визначення ступеня ненасиченості жирів.
- •3. Окиснення рослинних олій
- •4. Акролеїнова проба на жири
- •Контрольні питання
- •Незамінні жирні кислоти
- •Гідрогенізовані жири
- •Визначення та класифікація ліпідів
- •Фізіологічна роль жирів, жирних кислот, наслідки надлишку та нестачі їх у харчовому раціоні
- •Будова жирів
- •Властивості ліпідів
- •Харчова та біологічна цінність олій та жирів
- •Методи виділення ліпідів з сировини
Лабораторна робота 4 Властивості ліпідів: емульгування жирів, якісне визначення жирів.
1. Розчинність жирів у різноманітних розчинниках.
Матеріали: рослинна олія, етиловий спирт, бензин, CCI4 , бензол, вода.
Помістити у 5 пробірок по 2 краплі соняшникової олії і додати у них по 1 мл таких розчинників: етиловий спирт, бензин, CCI4 , бензол, вода.
Вміст пробірок перемішати. Зазначте, які речовини є гарним розчинником жиру?
№ пробірки |
Розчинник |
Розчинність |
1 |
етиловий спирт |
Нерозчинні |
2 |
бензин |
Нерозчинні |
3 |
CCI4 |
Розчинні |
4 |
бензол |
Розчинні |
5 |
вода |
Нерозчинні |
Спостереження:
Жири не розчиняються у воді, етиловому спирті та бензині. Вони добре розчиняються у хлороформі, бензолі та інших органічних розчинниках.
2. Визначення ступеня ненасиченості жирів.
Матеріали: рослинна олія, розплавлений жир, хлороформ, бромна вода.
Беруть 2 пробірки. У одну з них вносять одну краплю рослинної олії, у іншу 1 краплю розплавленого жиру. У обидві пробірки додати декілька крапель (3-5) хлороформу до розчинення жиру. Потім додають із бюретки бромну воду, старанно збовтують вміст пробірок. Бромну воду доливають доти, поки не з’явиться стійке жовте забарвлення. По кількості витраченої бромної води роблять висновок про ступінь не насиченості жиру. Хімізм процесу.
Хімізм процесу:
Ненасичені жири мають у своєму складі подвійні зв'язки, які можуть вступати в реакцію з бромом. При цьому бромна вода знебарвлюється.
Спостереження:
Бромна вода знебарвлюється швидше у пробірці з рослинною олією, ніж у пробірці з розплавленим жиром. Це означає, що рослинна олія містить більше ненасичених жирних кислот, ніж розплавлений жир.
3. Окиснення рослинних олій
Матеріали: рослинна олія, розчин Na2CO3, KMnO4.
Поміщають у пробірку по 2 краплі рослинної олії, 2 краплі розчину вуглекислого натрію, 2 краплі водного розчину KMnO4. Перемішують вміст пробірки. Спостереження. Що доводить реакція? Рівняння реакції.
Спостереження:
У пробірці з рослинною олією утворюється червоно-фіолетовий розчин. Це означає, що жири окислюються.
Рівняння реакції:
C17H33COOH + 2KMnO4 + 4H2O → C17H33COOK + 2MnO2 + 2KOH
4. Акролеїнова проба на жири
Матеріали: кристалічний бісульфіт калію, рослинна олія.
У пробірці перемішати щіпку бісульфіту калію з 2 краплями рослинної олії, прогріти суміш до появи парів. Обережно понюхати. Спостереження. Хімізм процесу.
Спостереження:
При нагріванні суміші бісульфіту калію та рослинної олії виділяються різкі пахучі пари.
Хімізм процесу:
При нагріванні жири окислюються, утворюючи акролеїн. Акролеїн має різкий кислий запах.
Висновки:
Жири мають ряд характерних властивостей, які дозволяють їх легко ідентифікувати. До таких властивостей відносяться:
Нерозчинність у воді та полярних розчинниках.
Розчинність у неполярних розчинниках.
Реакція з бромною водою.
Окиснення за участю перманганату калію.
Розпад з утворенням акролеїну при нагріванні з бісульфітом калію.