Діагностика:

• Неврологічне обстеження

• Дослідження очного дна, полів зору, гостроти зору

• Дослідження слуху, вестибулярної функції

• Краніографія – локальні стоншення кісток, розширення каналу зорового нерва, внутрішнього слухового проходу

• Ехоенцефалографія – зміщення серединних структур в протилежний бік або розширення шлуночків при півкульній локалізації пухлини

• Електроенцефалографія

• КТ та МРТ

• Ангіографія, пневмоенцефалографія, вентрикулографія необхідне лише для уточнення якихось деталей, що потрібні для оперативного втручання

Лікування може бути хірургічне, з наступною променевою терапією та медикаментозне. Радикальним способом є оперативне видалення. Пухлини стовбура і таламуса не піддаються оперативному втручанню, тут можливе лише часткове видалення.

При пухлинах з інфільтруючим ростом чи метастазуванням роблять лише декомпресійну трепанацію для зменшення внутрішньочерепного тиску.

Променева терапія проводиться тоді, коли за даними гістологічного дослідження виявляється, що пухлина чутлива до цієї терапії. Для цього застосовують радіотерапевтичний (дистанційна гаматерапія, рентгенотерапія, опромінення пучком протонів) або радіохургічний спосіб (в пухлину вводять радіофармпрепарат)

Медикаментозне лікування носить в основному симптоматичний характер і спрямоване на зменшення внутрішньочерепного тиску (дегідратуючі та сечогінні препарати: лазикс, манітол, гіпотіазид, сульфат магнію, альбумін), головного болю (анальгетики), ліквідацію судомного синдрому (протисудомні препарати)

14. Пухлини спинного мозку: внутрішньомозкові (інтрамедулярні) і позамозкові (екстрамедулярні): основні симптоми, лікування, догляд за пацієнтами.

Для інтрамедулярних пухлин характерні 3 стадії:

• сегментарна

• поперечного ураження спинного мозку

• корінцева

З'являються сегментарно-дисоційовані розлади чутливості, сегментарні рухові і вегетативні порушення, пізніше приєднуються спастичні паралічі, порушення функції тазових органів і трофічні розлади

Екстрамедулярні пухлини в своєму розвитку також проходять 3 стадії:

• Корінцева стадія

Виникає невралгічний або корінцевий синдром (болі та парестезії, що пов'язані з подразненням спинномозкових корінців)

• Броун-секарівський синдром

Виникає синдром ураження половини поперечника спинного мозку: на боці пухлини розвивається спастичний парез ноги, порушення глибокої чутливості, а на протилежному боці — розлади больової і температурної чутливості

• Стадія повного поперечного ураження спинного мозку

Якщо пухлина розташована в ділянці шийного потовщення, то розвивається в'ялий параліч рук, спастичний параліч ніг, порушення функцій тазових органів

Якщо пухлина розташована в грудному відділі, тоді з'являється нижній спастичний парапарез, розлади всіх видів чутливості, розлади функції тазових органів.

При пухлинах поперекового відділу з'являються в'ялий параліч ніг та чутливі розлади

Єдиним ефективним методом лікування є оперативне їх видалення. При злоякісних пухлинах після їх видалення проводять наступну рентгенотерапію або хіміотерапію.

15. Невідкладна допомога при травмах головного мозку. Догляд за пацієнтами. Ускладнення та їх лікування.

Ранні ускладнення переважно виникають при відкритих ушкодженнях головного мозку в зв'язку з інфікуванням рани. При цьому виникає гнійний менінгіт, менінгоенцефаліт або абсцес мозку.

Для профілактики нагноєння необхідно:

1. Терміново накласти асептичну пов'язку

2. Своєчасно (протягом перших трьох годин) здійснити хірургіч¬ну обробку рани

3. Одномоментно провести всі хірургічні втручання на черепі і мозку

4. Призначити антибактеріальну терапію

До ранніх ускладнень відкритих травм головного мозку відноситься витікання мозкової речовини із рани, для попередження якого необхідно обережно транспортувати хворого і дотримуватися правильного положення голови (рана повинна бути обернута догори)

До пізніх ускладнень відносяться церебральний арахноїдит з явищами оклюзивної гідроцефалії, травматична енцефалопатія, травматична епілепсія, післятравматичний паркінсонізм і пізні невротичні реакції з вираженим астенічним станом і вегетативно-судинною дистонією.

Лікування при наслідках травм головного мозку повинно бути спрямованим на розсмоктування рубцевих змін. З цією метою призначають біогенні і ферментні засоби (алое, плазмол, лідазу)

Для дегідратації використовують еуфілін, фуросемід, маніт.

Для по­кращення обмінних процесів в мозку — аміналон, церебролізин, пірацетам

При наявності епілептичних нападів – протисудомні засоби (фенобарбітал, антилепсин)

Широко застосовують також седативні середники і фізичні методи лікування.

Абсцеси головного мозку лікують хірургічним способом.

16. Травми спинного мозку: класифікація, патогенез, основні клінічні симптоми, ускладнення.

Розрізняють наступні клінічні форми травматичних уражень спинного мозку:

1. Струс

Проявляється парестезіями, слабістю в ногах. Можливі короткотривалі порушення функцій сфінктерів, послаблення або втрата колінних і ахілових рефлексів.

2. Забій

Розвивається синдром повного порушення провідності з пара(-тетра)плегією на фоні м'язової гіпотонії, арефлексії, порушення чутливості і функцій тазових органів

3. Стиснення

В основі клініки лежить патологічна рухомість травмуючого утворення

До ранніх ускладнень відносяться:

1. Загальний і спінальний шок

2. Бульбарні порушення при травмах верхніх шийних сегментів

3. Захворювання внутрішніх органів, як наслідок ушкодження вегетативних центрів (пневмонія, паралітична непрохідність кишечника, гостре розтягнення шлунка, гематурія)

Пізні ускладнення:

1. Застійна пневмонія

2. Цистит

3. Пієлонефрит

4. Пролежні

4. Сепсис

17. Правила транспортування. Лікування і догляд за пацієнтами з травмами спинного мозку.

При наданні першої допомоги необхідно обережно покласти потерпілого на щит або щільні ноші

При транспортуванні і перекладанні потерпілого виключають згинальні і ротаційні рухи в хребті

На рану (при її наявності) слід накласти асептичну пов'язку

При пошкодженні шийного відділу хребта потрібна фіксація хворого в рамі Стрікера.

При травмах хребта і спинного мозку – боротьба з шоком, розладами серцево-судинної діяльності і дихання

Патогенетична терапія:

• Призначають дегідратуючі засоби для боротьби з набряком спинного мозку (фуросемід, еуфілін, маніт, гліцерин, дексаметазон)

• Препарати, що знижують проникність судинної стінки -аскорбінова кислота, етамзилат натрію

• Гемостатичні препарати і засоби, які покращують мікроциркуляцію (реополіглюкін, пентоксифілін)

• Для покращення спінальних функцій – метилпреднізолон по 30 мг/кг на годину

• Знеболювальні препарати (новокаїн, ненаркотичні анальгетики)

Хворого укладають на спеціальні повітряні матраци, протирають шкіру камфорним спиртом

2-3 рази на добу.

При наростанні симптомів компресії спинного мозку показане якомога раннє хірургічне втручання

В комплекс реабілітаційних заходів включають лікувальну гімнастику, масаж. Широко використовують фізіотерапевтичні методи лікування: електрофорез йодиду калію, лідази, парафіно-ві, озокеритові аплікації.

18. Хвороби автономної нервової системи: вібраційна хвороба. Основні клінічні симптоми, лікування.

Це професійне захворювання, що розвивається під впливом дії на організм вібрації і зустрічається у бурильників, обрубувачів, клепальників, шліфувальників, заточувальників.

Суб'єктивні ознаки проявляються:

• парестезіями і болем в кистях, онімінням кінцівок,

• зблідненням пальців при стисканні їх в кулак або на холоді

• в подальшому знижується температура на кистях, з'являється мозолястість шкіри з тріщинами, які погано заживають

• ламкість нігтів, атрофія дрібних м'язів кистей.

• грубі розлади больової і вібраційної чутливості, знижується пульсація на периферійних артеріях

Внаслідок тривалого впливу загальної вібрації на організм виявляється астено-вегетативний синдром (головний біль, запаморочення, роздратування, емоційна нестійкість, порушення сну).

Призначають курс фізіотерапії:

• діатермія ділянки шийних симпатичних вузлів

• ультрафіолетове опромінення зони коміра

• діатермогальванізація верхніх кінцівок

• двокамерні гідрогальванічні ванни, масаж

Медикаментозні засоби — гангліоблокатори, вітаміни (групи В, аскорбінова кислота)

Рекомендується санаторно-курортне лікування.