
- •Менінгеальний синдром
- •Епідемічний (летаргійний) енцефаліт, гостра і хронічна форми (паркінсонізм): етіологія, основні симптоми, лікування.
- •Клініка гострої форми:
- •Кліщовий(весняно-літній) енцефаліт: епідеміологія, основні симптоми, лікування, профілактика.
- •Клінічна картина:
- •Лікування:
- •Поліомієліт: етіологія, основні клінічні періоди, лікування, профілактика.
- •Основні причини порушень мозкового кровообігу: патогенез, класифікація.
- •Геморагічний інсульт: етіологія, патогенез, основні клінічні форми. Ознаки, невідкладна медична допомога.
- •Ішемічний інсульт: етіологія, патогенез, клінічні прояви, принципи диференційованого лікування, догляд за пацієнтами.
- •Лікування та догляд:
- •Пухлини головного мозку: загальномозкові і вогнищеві симптоми, додаткові методи діагностики, зміни в цереброспінальній рідині, лікування і догляд за пацієнтами.
- •Діагностика:
- •Пухлини спинного мозку: внутрішньомозкові (інтрамедулярні) і позамозкові (екстрамедулярні): основні симптоми, лікування, догляд за пацієнтами.
- •Хвороби автономної нервової системи: мігрень. Основні клінічні симптоми, лікування.
- •Лікування:
- •Невідкладні стани в неврології
Поліомієліт: етіологія, основні клінічні періоди, лікування, профілактика.
Збудником є вірус, який потрапляє через носоглотку або травний канал.
Препаралітичний період:
підвищення температура тіла, біль в животі та блювання
нерізко виражений менінгеальний синдром
Паралітичний період:
ураження дихальних, мімічних м'язів, м'язів язика
паралічі мають периферичний характер (тобто знижений тонус м'язів і зниження або відсутність рефлексів)
Через кілька днів паралітичний період змінюється відновним періодом, який триває місяці іноді роки і поволі переходить у резидуальний період (залишкових явищ). 3-4 періоди характеризуються наростаючою атрофією м'язів, відставанням кінцівки у рості й розвитком контрактур.
Для лікування використовують:
сироватку реконвалесцентів, кров батьків, у-глобулін та інтерферон.
Ці засоби ефективні лише у препаралітичному періоді згіхворювання,
У подальшому призначають патогенетичну (дегідратація, вітаміни, засоби, які покращують обмінні процеси) і симптоматичну терапію, спрямовану на покращення рухів (прозерин, масаж, ЛФК).
З перших днів розвитку паралічів слід вжити заходів щодо профілактики контрактур, розтягнення м'язів. У 3-4 періодах – санаторно-курортне лікування (грязі, мінеральні ванни).
Профілактика:
карантин для хворих дітей 6 тижнів, 3 тижні для контактних з 2-разовим введенням у-глобуліну
застосовують вакцину Себіна (у драже або краплях)
Основні причини порушень мозкового кровообігу: патогенез, класифікація.
Причинами є: атеросклероз, гіпертонічна хвороба або симптоматична артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ревматизм, інфекційний церебральний васкуліт, хвороби серця і крові, аномалії судин, остеохондроз шийного відділу хребтового стовпа, пізній токсикоз вагітних тощо.
В основі ішемічних процесів у мозку лежить невідповідність між потребами тканини мозку в кисні і його надходженням. Крововиливи стаються внаслідок розриву судин або внаслідок діапедезу (проходження крові крізь непошкоджену стінку судин)
Розрізняють такі види порушень мозкового кровообігу:
ранні прояви недостатності кровопостачання мозку;
гостре порушення мозкового кровообігу (минуще порушення мозкового кровообігу і мозковий інсульт);
повільно прогресуюче порушення кровопостачання мозку;
наслідки раніше перенесеного мозкового інсульту
Геморагічний інсульт: етіологія, патогенез, основні клінічні форми. Ознаки, невідкладна медична допомога.
Провідною причиною є високий кров'яний тиск, значно рідше вони пов'язані з розривом патологічних артерій чи вен, підвищеною ламкістю судин чи вживання засобів для розрідження крові.
Вихід крові у речовину мозку виникає в результаті порушення проникності або цілісності стінок судин у вигляді надриву або розриву.
Залежно від локалізації крововиливу щодо речовини й оболонок мозку розрізняють:
Паренхіматозний крововилив
Починається з розвитку коматозного стану
Виявляють геміплегію, тонус паралізованих м'язів знижений, паралізовані кінцівки падають як «батоги»
Очі й голова повернуті у протилежний паралічу бік, зіниці на світло не реагують
Дихання шумне, часто буває блювання
АТ підвищений – 200-300/100- 180 мм.рт.ст
Вентрикулярний крововилив
вегетативні розлади виражені більш різко
виявляють геміплегію, геміанестезію, геміанопсію
При ураженні лівої півкулі порушується мова, читання і письмо
Осередки крововиливу у правій півкулі можуть спричинювати апрактоагностичний синдром, порушення психіки і паракінези – автоматичні рухи в непаралізованих кінцівках
Субарахноїдальний крововилив
сильний головний біль, блювання
на нетривалий час порушується свідомість, можуть спостерігатись оглушення, сопор або різке збудження з маяченням, психічними порушеннями
з'являються менінгеальні симптоми
можуть спостерігатись припадки за типом джексоновської епілепсії, галюцинації
Хворого слід укладати в ліжко, надати голові підвищеного положення і прикласти до неї пузир з льодом, а до ніг – теплі грілки
Для підвищення зсідання крові застосовують:
кальцію глюконат – 10 мл 10 % р-ну (в/в, в/м),
кальцію хлорид по 10 мл 10 % р-ну в/в
вікасол 1 мл 1 % в/м
дицинон по 2 мл 12,5 % р-ну в/в
кислоту амінокапронову до 100 мл 5 % р-ну на ізотонічному розчині натрію хлориду в/в
кислоту аскорбінову по 2-3 мл 5 % р-ну в/м
При явищах набряку мозку, менінгеальних симптомах, а також з метою уточ¬нення діагнозу роблять спинномозкову пункцію.