Семенар
1. Слід закцентувати увагу на тому, що психі́чна саморегуля́ція(від лат.regulare — приводити до порядку, налагоджувати) — це функціонування живих систем різних рівнів організації та складності. Психічна саморегуляція є одним з рівнів регуляції активності живихсистем, який виражає специфіку психічних ресурсів відображення та моделювання дійсності, що її реалізують в тому числі і рефлексії суб'єкта. Психічна саморегуляція здійснюється в єдності її енергетичних, динамічних та змістовно-сенсових аспектів. Психі́чна саморегуля́ція(від лат. regulare — приводити до порядку, налагоджувати) — це функціонування живих систем різних рівнів організації та складності. Психічна саморегуляція є одним з рівнів регуляції активності живих систем, який виражає специфіку психічних ресурсів відображення та моделювання дійсності, що її реалізують в тому числі і рефлексії суб'єкта. Психічна саморегуляція здійснюється в єдності її енергетичних, динамічних та змістовно-сенсових аспектів. При всій різноманітності видів проявів саморегуляція має таку структуру: прийнята суб'єктом мета його довільної діяльності, модель значимих умов діяльності, програма виконавчих дій, система критеріїв успішності діяльності, інформація про реально досягнуті результати, оцінка відповідності реальних результатів критеріям успіху, рішення про необхідність і характер корекції діяльності. Саморегуляція являє собою замкнений контур регулювання і є інформаційним процесом, носіями якого виступають різноманітні психічні форми відображення дійсності. В залежності від виду діяльності й умов її здійснення саморегуляція може реалізовуватися різними психічними засобами (конкретні чуттєві образи, уявлення, поняття та ін.). Прийнята суб'єктом мета однозначно не визначає умов, необхідних при побудові програми виконавчих дій; при подібних моделях значущих умов діяльності можливі різноманітні способи досягнення одного й того ж результату і т. д. Загальні закономірності саморегуляції реалізуються в індивідуальній формі, яка залежить від конкретних умов, а також від характеристик нервової діяльності, від особистісних якостей суб'єкта та його звичок у організації своїх дій, що формується в процесі виховання. Також психічна саморегуляція розуміється як здатність зрілої особистості визначати мету своєї діяльності та знаходити шляхи для її досягнення (Напреенко А. К., Петров К. А., 1995). Саморегуляція поведінки і діяльності є однією з важливих функцій психіки людини. Діяльність складається з ряду дій відносно завершених елементів діяльності, спрямованих на досягнення проміжної усвідомлюваної мети. Дії можуть бути як зовнішніми, що виконуються за допомогою рухового апарату і органів чуття, так і внутрішніми, що виконуються в розумі. Під метою розуміють образ кінцевого результату діяльності. Багато дій людини з часом стають автоматичними, вони звуться звичками. Звички бувають корисними (акуратність, організованість) і шкідливими (куріння, вживання алкоголю, наркотиків). Якщо людина вміє керувати звичками, вона може керувати своєю поведінкою. Позбавлення від шкідливих звичок вимагає від людини певних вольових зусиль та виконання ряду правил: 1. Сформулювати для себе тверде і безповоротне рішення — діяти у накреслених напрямах. Прийняте рішення сформулює в головному мозку необхідний енергетичний центр, який буде забезпечувати наступну діяльність по реалізації рішення. 2. Уникати умов, у яких проявляються старі звички. Створити сприятливі умови для формування нових, позитивних, звичок. 3. Не відступати від дотримання нових звичок, доки вони не закріпляться. Постійне тренування є найголовнішою умовою для формування нових звичок. Кожна практична діяльність людини має свої мотиви. Механізм управління мотивацією створюється тоді, коли формується сама особистість з її змістом життя. Без цього мотиви матимуть нестійкий, ситуаційний, характер і поведінка людини характеризуватиметься імпульсивністю, непередбаченістю і непослідовністю.
2. аутотренінг — це концентроване саморозслаблення і самонавіювання. Це система навчання прийомів саморозслаблення м'язів (м'язова релаксація), психічного заспокоєння, погруження в дрімотний стан, які супроводжуються самонавіюванням. Аутогенне тренування широко застосовують у медицині, спорті, на виробництві, в самовихованні. Воно є одним із механізмів саморегуляції особистості. Аутотренінг дозволяє вирішити широке коло завдань, які входять до програми саморегуляції особистості. До них належать регуляція функціонального стану організму, регуляція різних психічних станів, мобілізація фізіологічних і психічних резервів особи, емоційно-вольова підготовка людини до відповідної діяльності, зняття нервово-емоційного напруження, розвиток пізнавальних процесів — уваги, пам'яті, мислення, зміна мотивації і самооцінки особи тощо. Аутотренінг можна застосовувати в групах та індивідуально. Групове аутогенне тренування ефективніше за рахунок механізмів взаємоіндукції, міжособистісного впливу. Гіпноз - це найвища ступінь аутотренінгу, тому вселити собі подібні речі починаючому собі буде дуже і дуже нелегко, практично неможливо. До того ж далеко не всі люди легко сугестивності і, щоб примусити себе відчути щось, чого насправді немає, доводиться неабияк потрудитися. Але і навіщо починати з важкого? Ніхто не буде сперечатися, що у повсякденному житті сила слова дуже велика. Всього одне лише слово співрозмовника, іноді вимовлене їм зовсім випадково, може образити і поранити, залишивши незгладимий слід у душі. Те ж саме можна сказати і про компліменти. Усілякі похвали у вашу адресу налаштовують на робочий лад, надихають і додають швидкості на шляху до нових досягнень. А хто заважає вам самим робити собі компліменти? Тим більше, що основні формули вже давно розроблені. Це і є формули аутотренінгу, уявні накази самому собі. Треба тільки запам'ятати, що вони повинні виконуватися беззаперечно. Адже не дарма казали древні: "Перш ніж панувати над іншими, навчися панувати над собою". Жити! Цей наказ собі означає готовність до дій, життєрадісність, здатність відчувати щастя і т.п. Дуже допомагає в депресивних та стресових станах. Працювати! Тут все ясно - формула є уявним наказом, давши собі який, ви повинні відразу приступити до активної та цілеспрямованої робочої діяльності. Застосовується при зайвих проявах сонливості і втоми в робочий час. Розчинити! Дуже допомагає стримувати емоції в розмові з людиною, яка вас дратує, змушує нервувати, тобто в ті моменти, коли здається, що ще трохи і ви з криками (або навіть кулаками) накинетеся на свого співрозмовника. Відбій! Може здатися, що це типова команда , що дозволяє людині краще підготуватися до сну. Насправді цей наказ означає своєчасне відступ у гарячих ділових суперечках і інших конфліктних ситуаціях, коли необхідно просто промовчати і дати співрозмовникові висловитися. Це далеко не всі формули аутотренінгу. Взагалі кажучи, неможливо скласти формули на всі випадки життя. Крім того, ніхто не забороняє вам складати їх самим. Варто лише пам'ятати, що формули повинні складатися з одного слова і носити позитивний характер. Вимовляти слова можна, як уголос, так і про себе. Доведено, що при тривалому застосуванні формули аутотренінгу не тільки підвищують ефективність управління собою, але ще й розвивають силу волі. За допомогою подібних формул можна, наприклад, позбутися від паління. Хоча застосування формул без самонавіювання - це всього лише початкова, підготовча ступінь аутотренінгу. Більш важливою його складовою є аутогенне тренування. Метод аутогенного розслаблення був розроблений німецьким лікарем Іоганном Шульцом у 1932р., Який до цих пір успішно застосовується в усьому світі. Його суть полягає в тому, що спочатку людина досягає стану нервово-м'язового розслаблення, яке характеризується посиленням психофізичних реакцій на словесне і образне вплив, тобто так званим ефектом програмувальні, а потім "вводить" у свою свідомість певні, заздалегідь придумані ним формули. Як вже було сказано вище, в результаті подібних вправ можна змінити риси характеру, позбутися шкідливих та непотрібних звичок, страху смерті, стати сильніше, сміливіше, товариські і т.п. Однак це не означає, що варто один раз провести подібну процедуру - і боязкий людина відразу стає героєм-одинаком. Для повноцінного позбавлення від негативних рис необхідно займатися з особливою ретельністю від 1 до 3 місяців. Така розтяжність в термінах пояснюється різним ступенем сугестивності у різних людей.