Історія питання 3.2
.docx“Руська трійця”(1833—1837рр.)
(громадсько-культурне об’єднання, за своїм характером — демократично-просвітницький гурток, що об’єднував 20 осіб)
Засновники гуртка — вихованці Львівської семінарії:
Маркіян Шашкевич (1811 — 1843),
Іван Вагилевич (1811—1866),
Яків Головацький (1814—1888).
Походили з родини сільських священиків. Вони були пов’язані особистою дружбою, спільними інтересами та ідейними переконаннями, за що їх однокурсники прозвали “Руською трійцею”. Цю назву вони дали і гуртку.
Завдання “Руської трійці”
за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою “підняти дух народний, просвітити народ”;
допомогти народові усвідомити “гідність свою і свою силу”;
пропагувати ідеї відродження української нації та культури;
поширювати українські народні традиції, фольклор, ідеї об’єднання українських земель;
популяризувати українську історію;
розвивати національну самосвідомість українського народу;
підтримувати й продовжити на галицькій землі справу, розпочату літературними діячами Наддніпрянської України, налагодити і підтримувати з ними зв’язки;
перетворити народну мову на літературну. Це, на їхню думку, відкрило б селянству доступ до знань і полегшило б його долю.
Діяльність “Руської трійці”
Проводили велику фольклористично-збиральницьку роботу (“ходили в народ”, записували народні пісні й перекази, слова і вирази, вживані простими людьми, тощо).
Підготували до друку збірку поезій народною мовою, в якій прозвучав заклик до єднання народних сил, до національного пробудження.
3.1836 p. І. Вагилевич переклав українською мовою “Слово о полку Ігоревім”. Це був перший в українській літературі переклад цієї історичної поеми. Утім надрукувати цей переклад він не зміг.
4.1836 p. М. Шашкевич підготував до друку “Читанку для діточок в народних училах руських”. Світ вона побачила лише 1850 p., вже після смерті М. Шашкевича.
5. Члени “Руської трійці” почали виголошувати в церквах промови українською мовою.
6. М. Шашкевич виголосив свою промову українською мовою перед вищим духовенством і гостями у музеї семінарії (промови виголошували тоді лише німецькою, польською або латинською мовами).
7. Члени гуртка налагодили тісні стосунки з відомими діячами української культури — М. Максимовичем, І. Срезневським та з борцями за свободу Чехії, Словаччини, Словенії.
8. У 1834 р. гуртківці підготували до друку історико - літературний збірник “Зоря”, в якому було вміщено біографію Б. Хмельницького, вірш М. Шашкевича про С. Наливайка, про рух опришків. Віденська цензура заборонила видавати “Зорю”.
9. У 1837 р. “Руська трійця” видала в Будапешті альманах “Русалка Дністрова”, написаний українською мовою.
Особливість діяльності “Руської трійці”
“Руська трійця”, будучи яскравим представником культурницького етапу українського національного руху, одночасно зберігала певні риси етапу фольклорно-етнографічного і робила перші спроби прориву у політичний етап.
Альманах “Русалка Дністрова” (львівська цензура заборонила альманах, було конфісковано близько тисячі примірників. До читачів дійшло лише 250)
У “Русалці Дністровій”:
друкували народні пісні, думи, перекази, історичні документи;
звеличували боротьбу українського народу за своє визволення,
проголошували необхідність возз’єднання всіх українських земель;
засуджували іноземних поневолювачів українців;
оспівували героїчну визвольну боротьбу народу.
Основні ідеї “Русалки Дністрової”
Необхідність єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав.
Прославлення народних борців за соціальне і національне визволення.
Пропаганда ідей власної незалежності і утворення своєї державності.
Значення альманаху “Русалка Дністрова”
Це була перша заява західних українців про своє існування, свою національну гідність.
Я. Головацький так визначив значення “Русалки Дністрової”: “Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити”.
Це була перша книга в Галичині, написана, народною українською мовою.
Видання альманаху довело, що народна мова може бути літературною.
Альманах залишив помітний слід у розвиткові національної свідомості в західноукраїнських землях.
“Русалка Дністрова” поряд із “Кобзарем” Т. Шевченка стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукраїнських земель на тривалу перспективу.
Видання “Русалки Дністрової” було вершиною діяльності “Руської трійці”
Членів “Руської трійці” переслідували власті і гурток розпався.
Її організаторів було покарано.
Маркіяна Шашкевича після висвячення на священика було переведено в одну з дрібних парафій, де він, виснажений тяжким життям, помер у 32-річному віці.
Якову Головацькому протягом тривалого часу не давали сану священика. Під час революції 1848—1849 pp. в Австрії Я. Головацький став професором української мови та літератури, а згодом — ректором Львівського університету, однак 1867 р. змушений був емігрувати до Росії, де й помер 13 травня 1888 р. на посаді голови Віденської археографічної комісії. Іванові Вагилевичу, щоб уникнути переслідувань, довелося прийняти католицьку віру.
Наслідки діяльності “Руської трійці”:
поширювали українську мову і літературу;
досліджували і популяризували історичне минуле;
видали український альманах “Русалка Дністрова”;
визначили головці програмні засади українського національного руху;
пробуджували національну самосвідомість народу.
Значення діяльності “Руської трійці”
Діяльність гуртка була кроком уперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях.
Учасники гуртка вперше в українському суспільному русі Західної України внесли до програмних документів ідею возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.
Патріотичні ідеї гуртка запалювали серця молодих галичан.
Члени “Руської трійці” започаткували новий етап у розвиткові національного руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму.
Вони виступали за впровадження української мови й культури в усі сфери громадського життя.
Своєю різнобічною діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурницького.
Започаткували нову демократичну культуру в Галичині.
Під впливом гуртка західноукраїнська інтелігенція почала переорієнтовуватися на народні маси.
Учасники “Руської трійці” сприяли піднесенню освітнього рівня та пробудженню національної свідомості народу Західної України.
Гуртківці перейшли від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань. Їхню діяльність І. Франко згодом назвав “явищем наскрізь революційним”.
Відомий український історик О. Єфименко назвала членів “Руської трійці” трьома ластівками, “що відкрили весну відродження галицько-руської народності”.
Саме діяльність трійчан спричинила те, що народна мова русинів поступово набула рис літературної української мови і стала впроваджуватись у повсякденний вжиток.