Справочники / Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики

де μ > 0 – параметр. Середнє значення M(X) = μ, дисперсія D(X) = μ, твірна фу-

нкція G(z) = exp[μ(z – 1)].

р. рівномір́́ ний[розпо́ділпрямокут́- ний] (рос. распределениеравномерное, распределение прямоугольное; англ. uniform distribution, even distribution, equally probable distribution, equiprobability distribution, rectangular distribution) – спеціальний вид розподілу ймовірностей випадкової величини ξ, що набуває значеннь з інтервалу (a–h, a+h); характеризуєтьсягустиною імовірності:

Математичне сподівання: Mξ = a, дисперсія: Dξ = h2/3, характеристична функ-

ція: (t) sinhtht eait .

р.Фе́рмі(рос. распределениеФерми; англ. Fermi distribution) – див. стати́сти- каФе́рмі-Діра́ка.

р-ли Гіб́ бса(рос. распределения

Гиббса; англ. Gibbs distributions) – рівноважні розподіли ймовірностейперебування систем із великої кількості части-

541

нок у станах, які реалізуються у різноманітних фізичних умовах. Р. Г. – фундаментальні закони статистичної фізики

– встановлені Дж.В.Гіббсом [J.W. Gіbbs] у 1901 і узагальнені Дж.фон Нейманом (Дж.фон Нойманом) [J. von Neumann] у 1927 для квантової статистичної механіки. Р. Г. в класичній статистиці залежать від координатта імпульсів лише черезфункцію Га-мільтона і не залежатьвід часу, задовольняючи рівняння Ліувілля, що виражає збереження густини ймовірності у фазовому просторі. У квантовій статистиці р. Г. залежатьвід гамільтоніана системи, задовольняючи квантове рівняння Ліувілля, що виражає еволюцію в часі матриці густини.

р-ликутові́такореля́ціїкутові́(рос.

распределенияугловые и корреляции угловые; англ. angulardistributionsand angular correlations) – див. кореля́ції кутові́тарозподіли́ кутові́.

РОЗПОДІЛ́ЬНІСТЬ, -ості [дистрибутивність́ , закон́ розподільний́ ] (рос. распределительность, дистрибутивность, закон распределительный; англ. distributivity, distributive law) – властивість додавання і множення, яка виражається тотожністю c(a+b) = ca + cb, а в більш загальному значенні стосовно оператора F(x) – властивість, яка виража-

ється рівнянням F(x×y) = F(x)×F(y).

РОЗПОРО́ШЕННЯ твердих тіл (рос. распылениетвёрдых тел; англ. atomization [atomizing, sputtering, spraying,spray] of solіds) – те саме, що розпиленнятвердих т іл.

РОЗРИ́В, -у (рос. разрыв; англ. tear(ing),abruption,disruption,rupture, rip;(полам) break(up),breaking;(розлам) fracture,fraction; (із дзенькотом) clink;

(тріскання) crack; (розщеплення) split;

(перервність) discontinuity, jump (of discontinuity); (прогалина) gap; (роз'- єднання) uncoupling; (із зусиллям) pulling; (снаряда) burst; (від удару)

blowout;(ел.) break,breakup,breaking, breakage, disconnection, discontinuity, interruption, open, opening; (хім.) cleavage).

р-ви магнітодинаміч́ ні(рос. разрывы магнитодинамические; англ. magnetodynamicdiscontinuities) – тонкі перехідні області, в яких відбувається різка зміна (стрибок) магнітодинамічних параметрів (тиску, ентропії, густини, швидкості течії, магнітного поля) чи їх похідних. Виникають при зіткненні двох потоків, обтіканні тіл (наприклад, обтіканні планет сонячним вітром), вибухах (спалахах нових і наднових зірок), при стисненні газу поршнем, раптовому увімкненні електромагнітного поля, зміні (зникненні) початкових або межових умов.

коронний розрядна сталому струмі, який

542

застосовується в eлектрофільтрах і eлектросепараторах, вакуумний пробій та ін.

р.високочасто́тний(рос. разрядвысокочастотный; англ. high-frequency discharge) – електричний розряд у газах під дією електричного поля високої частоти; зазвичай розряд називають високочастотним, якщо основні його характеристики мало змінюються протягом періоду зміни поля. Р. в. може виникати при розташуванні електродів як усередині розрядної трубки, так і поза нею, а також при фокусуванні електромагнітного випромінюванняу вільному газі.Істотною особливістю більшості форм р. в. є мала роль процесів на поверхнях, що обмежують розрядний об'єм. Р. в. використовується віонних джерелахдля створенняплазми; як джерело світла в спектроскопії; в експериментахіз проблеми керованого термоядерного синтезу для первинного пробою газу.

р. же́врійний[же́врій, розря́дтлі́ю- чий] (рос. разрядтлеющий; англ. glow (discharge), subnormal discharge) – тип самостійного газового розряду, відмітний малою густиною струму на катоді, великим катодним падінням потенціалу, слабким світінням газу, певною видимою структурою світного стовпа. Характерною особливістю р. ж. є висилання електронів із катода переважно під дією ударів додатних іонів і швидких атомів. Електрони, які прискорюються в електричному полі, набувають енергії, достатньої для йонізації атомів газу. Якщо р. ж. відбувається при достатньо низькому тиску, то його зовнішній вигляд характеризується наявністю ряду візуально розрізнюваних областей, зокрема, темного прикатодного простору, в якому енергія електронів ще недостатня для йонізації.

р. дифузний́ (рос. разряд диффузный; англ. diffuseddischarge,diffusion discharge) – електричний розряд у газі у

вигляді широкого розмитого світного стовпа, що не має чіткої просторової структури. Дифузним може бути будь-

який із газових розрядів за відповідних

умов.

р. дугови́й(рос. разряд дуговой; англ. arc (discharge), electricarc, voltaic arc, arc-over; (ел.) flash) – численний клас стаціонарних електричних розрядів у газах, характерний великою густиною струму і малою різницею потенціалів між анодом і катодом порівняно з іншими видами розряду – жеврійним розрядом, коронним розрядом.

р. ім́ пульсний(рос. разряд импульсный; англ. impulsing discharge,

pulsed discharge, surge discharge) – електричний розряд у діелектричному середовищі (газі, вакуумі, рідинах і у твердих діелектриках) при дії імпульсу напруги, тривалість якого порівнянна або менша тривалості встановлення стаціонарної форми горіння розряду.

р. іс́ крови́й(рос. разрядискровой;

англ. spark (discharge), electric spark) – неусталений електричний розряд у газі, який виникає зазвичай при тисках порядку атмосферного в тому випадку, коли безпосередньо після пробою розрядного проміжку напруга на ньому падає протягом дуже короткого часу (від декількох часток мкс до сотні мкс) нижче величини напруги загасання розряду. У природних умовах р.і. спостерігається у вигляді блискавок.

р. кистьови́й(рос. разрядкистевой;

англ. brush(ing) (discharge), bunch

discharge, spray discharge) – те саме, що

розря́дки́тицевий.

р. ки́тицевий[розря́дкистьови́й] (рос. разрядкистевой; англ. brush(ing)

(discharge), bunch discharge, spray discharge) – форма коронного розряду, що за зовнішнім виглядом нагадує китицю (кисть). Р. к. спостерігаєтьсяв повітрі при тисках, близьких до атмосферного і вище, біля електродів із гострими виступами.

р. контраго́ваний (рос. разряд контрагированный; англ. contracted discharge; від лат. contraho – стягую, стискаю) – електричний розряд у газі,

543

діаметр стовпа якого істотно зменшений порівняно зтим же розрядом при менших величинах струму. При контракції (самостисненні) розряду в кілька разів зростає об'ємна густина енергії в плазмі стовпа і тому різко збільшується загальна яскравість світіння і змінюється його спектральний склад. Чим вище тиск газу, тим при менших струмах може відбутися перехід до р.к.

р. коро́нний(рос. разрядкоронный;

англ. corona (discharge)) – високовольтний самостійний електричний розряд у газі достатньої густини (~1 атм), що виникає в різко неоднорідному полі поблизу електродів із малим радіусом кривизни (вістря, тонкі дроти і т.п.).

р. неперервний́ оптичний́ (рос. разряднепрерывный оптический; англ.

continuous optical discharge) – підтримання в газі вже наявного йонізованого стану під дією світлового випромінюван-

ня. р. несамостій́ ний (рос. разряд несамостоятельный; англ. non-self- maintained discharge) – електричний струм у газах, що існує при заданій різниці потенціалів лише за наявності зовнішнього йонізатора(див. також розря́див га́захелектри́чні).

р. Пе́ннінга(рос. разрядПеннинга; англ. Penning(ion-ga(u)ge) discharge) –

жеврійний розряд у поздовжньому магнітному полі (Ф. Пеннінг [F. Pennіng], 1937). Завдяки великій довжині шляху електронів, що рухаються спіральними траєкторіями навколо силових ліній Н магнітного поля, значно зростає ймовірність йонізації. Це забезпечує існування розряду при низьких тисках р, аж до 10-5 – 10-6 мм рт. ст. Значення рмін дуже залежитьвід конструкції розрядного пристрою. Часто застосовують коаксіальні системи, в яких р. П. може існувати аж до 10-13 мм рт. ст. Р. П. використовується в деяких типах вакуумметрів, а також в електромагнітних сорбційних насосах.

р. пла́змово-пучко́вий[розря́дпла́- змово-жмутко́вий] (рос. разряд пла- зменно-пучковый; англ. plasma-beam discharge) – один із видів електричного розряду в газі, в якому в міжелектродний простір вводитьсяприскорений електронний пучок, і плазма розряду розігрівається головним чином за рахунок пла- змово-пучкової нестійкості (див. також

нестій́ кістьпучко́ва).

р. самостя́жний(рос. разряд самостягивающийся; англ. pinch(-effect) discharge) – розряд, стиснений під дією достатньо великого струму, що по ньому протікає.

р. тлію́ чий(рос. разряд тлеющий; англ. glow (discharge), subnormal discharge) – те саме, що розря́дже́- врійний.

р. фа́кельний(рос. разряд факе-

льный; англ. flare discharge, torch discharge) – особливий вид високочастотного одноелектродного розряду, який при тисках, близьких до атмосферного, має форму полум'я свічки. Див. також

розря́двисокочасто́тний.

р-ди в га́зах(рос. разрядыв газах электрические; англ. discharges in gases)

– те саме, що розря́дига́зові.

р-див га́захелектри́чні(рос. разряды в газах электрические; англ.

electric(al) discharges in gases) – те саме, що розря́дига́зові.

р-ди га́зові [розря́ди в га́зах (електри́чні)] (рос. разряды газовые, разрядыв газах(электрические); англ. gas(eous) discharges, electric(al)

discharges in gases, discharges in gases) – різноманітні види електричних, оптичних і теплових явищ, які супроводжують протікання електричного струму в газах. Зовнішні прояви та характеристикир. г. дужевідмінніі залежатьвід умов проходження струму через розрядний проміжок. При малих густинах струму (низьких тисках газу) спостерігається жеврійний (тліючий) розряд, який при збільшенні густини струму на катоді перетворюється в електричну дугу.

544

Особливими формами розряду є коронний розряд (виникає за умови, якщо один або обидва електроди мають велику кривизну), іскровий розряд. Призмінному полі високої частоти виникає високочастотний розряд, окремою формою якого є факельний розряд.

РОЗРЯДНИК,́ -а (рос. разрядник; англ. discharger, charge eliminator, dischargearrester, arc-and-spark stand, discharge switch, protector, air gap, arrester; (для захисту від перенапруги) aerial fuse) – газорозрядний прилад для замикання та розмикання електричного кола; містить два або більше електродів. Електричний розряд, який замикає чи розмикає електричне коло, в яке увімкнений розрядник, запалюється або гаситься при зміні напругиU, прикладеної до електродів.

р. резона́нсний(рос. разрядник резонансный; англ. resonancedischarger) –

газовий розрядник, у якому під впливом електромагнітного поля НВЧ виникає високочастотнийрозряд.

РОЗСІЯ́ННЯ (рос. рассеяние; англ. scattering, dispersion, dissipation, diffusion, scatter, straying; (забруднень) dispersal; (магнітного чи світлового потоку) leakage,leaking;(розкидрезультатів) precision).

ее-розсі́яння(рос. ее-рассеяние; англ. ee-scattering) – те саме, що розсія́ ння міжелектро́нне.

р.багатокра́тне(рос. рассеяниемногократное; англ. multiple scattering) – те саме, що розсія́ ннябагатора́зове.

р. багатора́зове[розсія́ ннябагатокра́тне] заряджених частинок у речовині (рос. рассеяниемногократное заряженных частиц в веществе; англ. multiple scattering of charged partіcles іn medіum) – результатвеликої кількості пружних розсіювань частинки на кулонівському полі ядер.

р.бре́ггівське(рос. рассеяниебрэгговское; англ. Bragg scattering) – те саме, що розсія́ ннясвіт́ лакогере́нтне.

р.внутріпучко́ве прискорювачах заряджених частинок (рос.

рассеяниевнутрипучковоев ускорителях заряженных частиц; англ. interbeam scattering іn charged partіcle accelerators) – розсіяння частинок пучка одна на одній. У накопичувачах заряджених частинок при тривалій циркуляції інтенсивних пучків в умовах високого вакууму важливу роль можуть відігравати кулонівські зіткнення частинок пучка. У результаті р. в. частинки можуть виходити за межі фазового об'єму накопичувача (ефект Тушека) або виникає самонагріванняпучка.

р.га́ма-ква́нтіврезона́нсне(рос. рас- сеяниегамма-квантоврезонансное; англ. resonant scattering of gamma(-ray) quantums, resonant scattering of gamma-

ray photons). При взаємодії γ-квантів з атомними ядрами може спостерігатися процес резонансного збудження ядер, якщо енергія надхідних квантів ізвисокою точністю відповідає енергії одного зі збуджених станів ядра. Наступний розпад збудженого стану супроводжується виси-

ланням γ-квантів, енергія яких (із точністю до ширини збудженого рівня) дорівнює енергії поглинутих квантів. Таке

явище й називається р. γ-к. р. Воно в принципі аналогічне резонансному розсі-

янню світла атомами, однак у випадкуγ- квантів спостереження резонансного розсіяння істотно ускладнюється ефектами віддачі.

р. гли́боконепру́жне(рос. рассеяние глубоконеупругое; англ. deeply inelastic scattering) – те саме, що проце́сигли́- боконепру́жні.

р. дифракційне́ (рос. рассеяниедифракционное; англ. diffraction scattering) – специфічне пружне (без

зміни енергії і внутрішнього стану) розсіяння частинок адронами та атомними ядрами, здатними поглинати частинки,

545

що на них налітають. Зумовлене тим, що область поглинання спотворює хвильовий фронт хвилі, яка падає на систему, і призводить до поширення його в область геометричної тіні. При малих довжинах хвиль де Бройля частинки (значно менших радіуса поглинання системи) р. д. аналогічне дифракції світла

на непрозорому екрані.

р. зву́ку(рос. рассеяниезвука; англ. acousticscattering) – розсіяння звукових хвиль на просторово-часових флуктуаціях густини та пружності різноманітних середовищ (наприклад, на поверхні океану, на нерівному й неоднорідному його дні, на пересіченій (перетятій) місцевості, на штучних періодичних структурах і неоднорідних поглинальних поверхнях, які застосовуються для поліпшення акустичних властивостей великих приміщень, на дискретних неоднорідностях – повітряних бульбашкаху рідині, твердих завислих частинках у рідині чи газі, на рибах і макропланктоні в океані, краплях дощу в повітрі,точкових дефектаху кристалахта ін.).

р. квазіпру́жне (рос. рассеяние квазиупругое; англ. quasi-elastic scattering) – процес переходу двох початкових частинок у дві кінцеві, коли хоча б одна з кінцевих частинок відрізняється

від первинних (напр., π+ + N → ρ+ + N).

р. комбінацій́ негіга́нтськесвітла (рос. рассеяниекомбинационное гигантское света; англ. giant combination(al) scattering, surfaceenhancedRamanscattering) – ефект, що виявляється у збільшенні (до 106) інтенсивності ліній при комбінаційному розсіянні (КР) світла на адсорбованих молекулах. При р.к. г. часто трапляється, що лінії, зазвичай заборонені для КР, мають інтенсивність, яка досягає того ж порядку величини, що й інтенсивність дозволених ліній. Для такого розсіяння спостерігається, як правило, широкий максимум у видимій червоній області світла. У закордонній літературі р. к. г., як правило, називають поверхневопідсиленим

раманівським розсіянням. Молекули для спостереженнятакого розсіяння адсорбують на спеціально приготовлених шорстких поверхнях металів (як правило, Ag, Au, Cu) або на малих (100–1000 A) частинкахшляхетних металів.

р. комптонівське́ (рос. рассеяние комптоновское; англ. Compton scattering) – те саме, що ефект́ Ко́-

мптона.

р. малокутове́(рос. рассеяниемалоугловое; англ. small angle scattering) – пружне розсіяння електромагнітного випромінювання чи пучка частинок (електронів, нейтронів) на неоднорідностях речовини, розміри яких істотно перевищують довжину хвилі випромінювання (або дебройлівську довжину хвилі частинок); напрямки розсіяних променів при цьому відхиляються від напрямку надхідного променя лише на малі кути. Розподіл інтенсивності розсіяного випромінювання залежить від будови розсіювача, що використовується для вивчення структури речовини.

р. Мандельшта́ма–Бріллюе́на(рос. рассеяние Мандельштама–Бриллюэна;

англ. Brillouin scattering) – розсіяння світла на адіабатичних флуктуаціях густини конденсованих середовищ, що супроводжується зміною частоти. Л.І. Мандельштам, 1918-26; L.N. Brіllouіn, 1922; Е.Ф. Гросс (експеримент), 1930. Р. М.-Б. дозволяє досліджувати властивості розсіювального середовища та керувати параметрами лазерного випромінювання (обертанняхвильового фронту).

р. ме́ллерівське(рос. рассеяниемёллеровское; англ. Moeller scattering) – процес пружного розсіяння електрона на електроні, що описується нижчим порядком теорії збурення у квантовій електромеханіці. Зазначений процес зображується двомадіаграмамиФейнмана.

р. міжелектро́нне [ее-розсія́ ння] (рос. рассеяниемежэлектронное,ее-рас-

сеяние; англ. electron-electron scattering, ee-scattering) – процес, при якому два електрони провідності в металі та напів-

провіднику переходять зі станів з імпу-

546

льсами (в одиницях h) k1 і k2 у стан з імпульсами k'1 і k'2 у результаті кулонівської взаємодії. При р. м. енергія й імпульс передаються від одного електронадо іншого, але повні енергія та імпульс зберігаються (винятки – р. м. з перекиданням).

р. мо́ттівське(рос. рассеяние моттовское; англ. Mottscattering) – розсіяння, зумовлене взаємодією спіну зарядженої частинки з її орбітальним моментом, що виникає при русі в електричному полі розсіювального центра. Назване на честь Н.Ф. Мотта [N.F. Mott], який розробив релятивістську теорію розсіяння електронів. Р. м. асиметричне щодо площини, яка містить спін та імпульс електрона і використовується для вимірюванняполяризації електронів.

р. нейтро́нів (рос. рассеяние нейтронов; англ. neutron scattering) – взаємодія нейтронів із речовиною; може бути потенціальною, коли сумарна кінетична енергія нейтрона та ядра речовини зберігається (пружне розсіяння), або резонансним, якщо ядро захоплює нейтрон і утворюється складове ядро.

Див. також дифра́кція нейтро́нів.

р. нейтро́нівмагніт́ не(рос. рассеяние нейтронов магнитное; англ.

magnetic neutron scattering) – див.

нейтроногра́фіямагніт́ на.

р. нейтро́нівнепру́жне(рос. рассеяниенейтроновнеупругое; англ. inelastic neutron scattering) – метод дослідження атомної динаміки речовини (переважноу твердих тілах і рідинах). Зміна енергії нейтрона Е при непружному розсіянні і залежність Е від переданого імпульсу містить інформацію про спектр збуджень речовини.

р. непру́жне (рос. рассеяние неупругое; англ. inelastic scattering) – те саме, що проце́синепру́жні.

р. носіїв́заря́дув кристалічних твердих тілах (рос. рассеяниеносителей заряда в кристаллических твёрдых телах; англ. chargecarrier scattering іn crystallіne solіds) –

процес взаємодіїелектронапровідності (дірки) з порушеннями ідеальної періодичності кристала,що супроводжуєтьсяпереходом електрона зі стану з імпульсом p у стан з імпульсом pр. Розсіяння називається пружним, якщо енергії електрона в початковому і кінцевому станах однакові, ε(p) =

ε(pр), або непружним, якщо ε(p) ¹ ε(pр).

р. потенціа́льнечастинок (рос. рассеяние потенциальное частиц; англ. potentialscatteringof partіcles)

– розсіяння частинок, у процесі якого не виникає проміжної стадії утворення компаунд-системи (розсіювальний центр + частинка) з наступним її розпадом. На відміну від резонансного розсіяння, характеризується плавною залежністю його перерізу від енергії.

р. пру́жне(рос. рассеяниеупругое; англ. elasticscattering) – взаємодія, при якій не змінюються внутрішні стани та число частинок, які стикаються одна з одною. Р. п. – один із основних методів вивчення властивостей мікрочастинок (див. також тео́ріярозсія́ ння).

р. радіохви́ль (рос. рассеяние радиоволн; англ. radio scattering) – утворення вторинного випромінювання, джерелами якого є неоднорідності речовини, що збуджуються полем вторинної хвилі.

р. резона́нсне(рос. рассеяние резонансное; англ. resonant scattering) – пружне розсіяння частинки силовим полем (зазвичай атомним ядром), при якому фаза розсіяння досягає значення,

близького до p/2. Воно має місце, коли енергія всієї системи (розсіювальний центр плюс розсіюваначастинка) близька до енергії дискретного рівня цієї системи, реального чи віртуального – зокрема, при малих енергіях розсіюваної частинки, якщо в системи є рівень, близький до нуля.

р. реле́ївське(рос. рассеяниерэлеевское; англ. Rayleighscattering) – когерентне розсіяння світла на оптичних неоднорідностях, розміри яких значно

менші за довжину хвилі l збуджувального

547

світла. На відміну від флуоресценції, що відбуваєтьсяз частотамивласних коливань електронів, збуджених світловою хвилею, р. р. відбувається з частотами коливань збуджувального світла. Інтенсивність світла, що розсіюється середовищем,

пропорційнаl-4.

р. рентгенівського́ проміння́ дифу́- зне (рос. рассеяниерентгеновских лучей диффузное; англ. diffraction X-ray scattering,nonspecularX-rayscattering) –

розсіяння рентгенівського проміння речовиною в напрямках, для яких не виконується дифракційна умова БреггаВульфа. Може бути зумовлене спотвореннями в кристалі (пружне розсіяння), і непружними процесами збуждення електронної підсистеми кристала (див. також ефект́ Комптона́ ), збуждення плазмових коливань. В аморфних речовинах, де відсутній далекий порядок,

розсіяння тільки дифузне.

р. світ́ ла(рос. рассеяниесвета; англ. optical dispersion) – розсіяння хвиль оптичного діапазону, що полягає в зміні просторового розподілу, частоти, поляризації оптичного випромінювання при його взаємодіїз речовиною. Часто розсіянням світла називають лише перетворення кутового розподілу світлового потоку, зумовлене просторовими неоднорідностями показника заламу середовища, яке сприймається як її невласне світіння

– наприклад, при візуалізації променів світла в пилі, відбивання та заламу світла на поверхні тіл і т.і.

р. світ́ лабагатокра́тне(рос. рассеяние светамногократное; англ. multiple optical dispersion) – те саме, що розсія́-н нясвіт́ лабагатора́зове.

р. світ́ лабагатора́зове[розсія́ ння світ́ лабагатокра́тне] (рос. рассеяние света многократное; англ. multiple optical dispersion) – багаторазове повторення акту розсіяння світла в розсіювальному середовищі, що веде до його самоосвітлення. Відіграє основну роль у поширенні світла в каламутнихсередовищах.

р.світ́ лави́мушене(рос. рассеяние света вынужденное; англ. stimulated optical dispersion) – розсіяння світла на індукованих самою розсіюваною хвилею елементарних збудженнях середовища (оптичних і акустичних фононах, магнонах, електронах, температурних хвилях і т.д.). Причина р. с. в. – зворотний вплив світлових хвиль на розсіювальне середовище, зумовлений його оптичною нелінійністю. При спонтанному розсіянні цей вплив є мізерним.

Г.Плачек [G. Placzek], 1934; експеримент

– 1962. Найхарактерніші ознаки р. с. в. – це різке зростання інтенсивності та звуження діаграм напрямленостістоксових і антистоксових компонент. Комбінаційне р. с. в. – розсіяння, зумовленеквантовими мікросистемами (молекулами, атомами, електронами); молекулярнер.с. в.– розсіяння, зумовлене макроскопічними флуктуаціями середовища (густини, температурита ін.).

р.світ́ лакогере́нтне[розсія́ ннябре́г- гівське] (рос. рассеяниесветакогерентное, рассеяние брэгговское; англ. coherent scattering, Bragg scattering) – зміна частоти і (або) напрямку монохроматичної просторово когерентної світлової хвилі (зазвичай випромінювання лазера) в оптичному середовищі, у якому досліджувані оптичні моди попередньо селективно збуджено і сфазовано за допомогою когерентних світлових пучків, що додатково вводяться в середовище, зі спеціально підібраними частотами та напрямками поширення. На відміну від спонтанного розсіяння світла (див. також розсія́ ннясвіт́ ла), елементарні акти р. с. к. відбуваються узгоджено, тобто когерентно.

р.світ́ лакомбінацій́ не[ефект́ Ра́- мана] (рос. рассеяниесветакомбинационное, эффект Рамана; англ. Raman effect, combination(al) scattering,Raman scattering) – розсіяння світла в речовині (газі, рідині чикристалі), що супроводжується зміною його частоти і пов'язане з коливаннями й обертаннями молекул

548

даної речовини. На відміну від релеївського розсіяння світла, при р. с. к. у спектрі розсіяного випромінювання спостерігаються спектральні лінії, відсутні у лінійчастому спектрі первинного (збуджувального) світла. Число та розташування ліній, що з'являються (вони називаються комбінаційними лініями, або супутниками), визначається молекулярною будовою речовини.

р. світ́ лапараметри́чне[люмінесце́- нція параметри́чна] (рос. рассеяние

света параметрическое, люминесценция параметрическая; англ. parametricopticaldispersion,parametric luminescence) – непружне розсіяння світла в однорідному нелінійному середовищі,параметриякого (діелектричнапроникність) модулюються світловою хвилею. Р. с. п. характеризується широким неперевним спектром розсіяного випромінювання, який не залежить від власних частот атомів і молекул; залежністю частоти розсіяного світла від кута розсіяння (напрямку спостереження); розсіяне світло складається з корельованих попарно фотонів ("біфотонів") і є "стисненим" (див. також стан світ́ ласти́снений). Р. с. п. називають також параметричною люмінесценцією, параметричним перетворенням частоти світла і т.п. Р. с. п. пояснюється спонтанним розпадом фотонів надхідного світла на пари фотонів з меншими енергіями в результаті взаємодії електромагнітного поля з речовиною (стан речовини при цьому не змінюється). Р. с. п. можна також трактувати як розсіяння надхідного світла нагніту на квантових флуктуаціях нечинного (холостого) поля середовища– наприклад,на поляритонах.

р. світ́ ларезона́нсне[розсія́ ннясві́- тла селекти́вне] (рос. рассеяниесвета

резонансное,рассеяниесвета селективное; англ. resonance optical dispersion, selectiveoptical dispersion) – розсіяння світла з частотою, близькою до лінії поглинання даної речовини. Розсіяння збільшується у міру наближення до

централінії поглинання. Р. с. р. за своєю природою не відрізняється від резонансної люмінесценції.

р. світ́ ласелекти́вне(рос. рассеяние светаселективное; англ. selectiveoptical dispersion) – те саме, що розсія́ ннясві́- тларезона́нсне.

р. хвиль (рос. рассеяниеволн; англ. wave scattering) – збурення хвильових полів, викликані неоднорідностями середовищай поміщеними в це середовище розсіювальнимиоб'єктами.

р. хвиль на випадко́війпове́рхні (рос. рассеяние волн на случайной поверхности; англ. wavescatteringon random surface) – розсіяння хвиль на статистично нерівній межі розділу двох середовищ.

р. хмар і тума́нівшту́чне(рос.

рассеяние облаков и туманов искусственное; англ. artificial cloudand fog dissipation) – штучний вплив на хмари з метою їхнього розсіяння чи регулюванняпроцесів, що відбуваються в них; базується на зміні їхнього фазового стану та мікроструктури. Для розсіяння переохолоджених хмар у них вносяться холодореагенти (частинки твердогоCO2) або ядра льодоутворювальних речовин (AgJ, PbJ2 та ін.).

РОЗТЯЃ , -у (рос. растяжение; англ. tension, strain, stretch, stretching, extension, pull, pulling; (всебічний) tension,expansion,splay).

р. однові́сний (рос. растяжение одноосное; англ. uniaxial tension) – найпростіша деформація, що виникає в призматичному брусі, який піддається рівномірному розтягуванню.

р. рівномі́рний всебі́чний (рос. растяжениеравномерноевсестороннее; англ. uniform tension) – напруженодеформованийстан, що виникає в тілі під усебічним рівномірним тиском P.

РОЗУПОРЯДКУВАННЯ́ сплавів

(рос. разупорядочение сплавов; англ. positional disorder(ing) of alloys) – процес, зворотний до упорядкування;

549

полягає в зменшенні ступеня далекого або ближнього порядку в розташуванні атомів сплавів.

РОЗЧИН́ , -у (рос. раствор; англ. solution, liquor; (хім.) temper; (для очистки, травлення, нанесення покриття тощо) bath) – система, що складаєтьсязмолекул, атомів і (або) йонів кількох різних типів, при цьому кількості різних частинок не перебувають у якихнебудь стехіометричних співвідношеннях одне з одним (що відрізняє розчини від хімічних сполук).

р.наси́чений(рос. растворнасыщен-

ный; англ. pregnant solution, fat solution) – розчин, який за даних умов (температура, тиск) перебуває в рівновазі з фазою-розчинником. Концентрація розчиненої в р. н. речовини називається розчинністю останньої в даному розчиннику за даних умов. Якщо концентрація розчину нижча, ніж концентрація р.н. при тійже температурі, розчин називають ненасиченим. При охолодженні р. н. за відсутності центрів кристалізації розчин можестати пересиченим.

р-ни га́зові(рос. растворыгазовые;

англ. gas solutions) – розчини газів, рідин і твердих тіл у газах. Розчини газів у газах часто називають газовими сумішами.

р-ни тверді́(рос. растворытвёрдые;

англ. solid solutions) – тверді фази сплавів, у яких співвідношення між концентраціями компонентів можна змінювати без зміни однорідності. Існують три типи р. т. У р. т. заміщення атоми розчиненого компонента заміщують атоми розчинника, в р. т. упровадження атоми розчиненого компонента розташовуються в міжвузлових проміжках решітки розчинника. Р. т. відіймання утворюються на основі хімічних сполук, причому утворення відбувається так, що при розчиненні одного з компонентів частина вузлів гратки, що належать іншому компонентові, стає вакантною.

РОЗЧИННИЌ , -а 1 (рос.

растворитель; англ. solvent, dissolvent, resolvent, vehicle, menstruum, reducer, diluent;(органічний) spirit) – рідина, що розчиняє газоподібні, рідкі та тверді речовини (можливо також розчинення речовин у газах, див. також розчини́ га́зові).

РОЗЧИННИЌ , -а 2 (рос.

растворитель; англ. dissolver) – апарат для розчинення.

РОЗЧИННІСТЬ́ , -ості

[спромо́жність розчиня́льна] (рос.

растворимость, способность растворяющая; англ. solubility,solvency)

– спроможність речовини утворювати з іншими речовинами розчини. Кількісно характеризується концентрацією речовини внасиченому розчині.

РОЗШАРУВАННЯ́ [про́стір розшаро́ваний] у топології (рос. расслоение[пространство расслоённое] в топологии; англ. foliation,fibration, fibering, foliated space, bundle space, fiber space, bundle (with fiber), fiber bundle) – одна з фундаментальних структур, досліджуваних у топології. У сучасній фізиці, головним чином у теорії елементарних частинок, концепція розшарування й асоційованих із ним математичних структур (зв'язність і т. і.) є найбільш адекватною мовою для дослідження нетривіальної топології, що виникає при спробах опису взаємодії між просторовими та внутрішніми ступенями вільності фізичної системи.

РОЗШИРЕННЯ́ (рос. расширение; англ. dilatation, expansion, widening, broadening, spread(ing), extension, splay; (пучка) blowup; (розтруб) flare, flaring;

(гірн. видобутку) slipping; (збільшення) enlargement, enlarging; (можливостей) enhancement; (свердловини) reaming).

550

р. теплове́ (рос. расширение тепловое; англ. heat expansion, thermal

expansion) – зміна розмірів тіла при його нагріванні в умовах сталого тиску. Кількісно р. т. характеризується об'ємним

коефіцієнтом теплового розширення α =

(1/V)(δV/δT)p, де V – об'єм, Т – температура, р – тиск. Більшість тіл при

нагріванні розширюється (α>0), але існують і винятки: наприклад, вода при нагріванні від 0°С до 4°С в умовах сталого тиску стискається (α<0).

РОЗЩЕПЛЕННЯ́ (рос. расщепление; англ. split(ting), cleavage, degradation; (розклад) decomposition, disintegration; (про потік символів) breaking-up; (яд.) fission, scission,

spallation; (доменів) replication).

р.енергети́чнихрів́ нівмоле́кул(рос.

расщепление энергетических уровней молекул; англ. energy-level splitting) – те саме, що лямбда-подвоєння енергети́- чнихрів́ нівмоле́кул.

р. давидовське́ (рос. расщепление давыдовское; англ. Davydovsplitting) –

явище, яке полягає в тому, що спектри молекулярних кристалів містять мультиплети смуг екситонного поглинання (див. також екситони́ молекулярні́ ), які відповідають невиродженим збужденим станам молекул. Спостерігається в молекулярних кристалах, які містять в елементарній комірці більше однієї молекули, і зумовлене взаємодією цих молекул

між собою.

р. мультипле́тне(рос. расщепление мультиплетное; англ. multipletsplitting)

– те саме, що структу́ратонка́.

р. надтонке́(рос. расщепление сверхтонкое; англ. hyperfinesplitting) – розділення енергетичних рівнів електронів в атомі, молекулі або кристалі на кілька рівнів, викликане взаємодією магнітного моменту ядра зі створюваним електронами магнітним полем і квадрупольного моменту ядра з електричним полем електронів.