Справочники / Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики

р. Ра́уса(рос. уравненияРауса; англ.

Routhequations) – диференціальні рівняння руху механічної системи у змінних Рауса.

р. телегра́фні(рос. уравнениятелеграфные; англ. telegraph equations) – си-

стема двох лінійних диференціальних рівнянь у частинних похідних першого порядку, які описують процес поширення

f (x) (x) K(x; s) (s)dx, a x, s b

a

(р. Ф. 2-го роду), де K(x;s) – дананеперервна функція від x і s, яку називають ядром рівняння, f(x) – задана функція, j(x) – шуканафункція, l – параметр.

РІД́БЕРГ, -а (рос. Ридберг; англ.

Ridberg), Ry – позасистемна одиниця енергії, яка застосовується в атомній фізиці й оптиці. 1 Рідберг дорівнює 13,60 еВ, тобто енергії зв'язку електронав атомі водню в основному стані (див. також

а́том).

1 Рідберг = 2,1796×10-11 ерг = Ѕ одиниці енергіївсистемі одиницьХартрі.

РІДИНА́(рос. жидкость; англ. fluid, liquid, liquor) – речовина в конденсованому стані, проміжному між твердим і газоподібним. Р. притаманні деякі риси твердого тіла (зберігає свій об'єм, утворює поверхню, має певну міцність на розрив) і газу (набуває форми посудини, у якійміститься, може неперервно переходити у газ); рівночасно вона має ряд тільки їй притаманних властивостей, із яких найхарактерніша – плинність. Область існування р. обмежена з боку низьких температур фазовим переходом у твердий стан (кристалізацією), а з боку високих температур – у газоподі-

531

бний (випаровування). Для кожної речовини характернакритична температура (при визначеному тиску), вище якої р. не може співіснувати зі своєю насиченою парою.

р. анізотропна́ (рос. жидкостьанизо-

тропная; англ. anisotropic melts) – те ж саме, що рідкокристалічний стан, див. також криста́лирідкі́.

Бозе́рідина- ́ (рос. Бозе-жидкость; англ. Bosefluid, Boseliquid) – квантова рідина, у якій елементарні збудження (квазічастинки) мають нульовий або цілий спін; підкоряється статистиці БозеЕйнштейна. До Б.-р. належать, наприклад, рідкий 4Не, що при низькій температурі може перейти в стан надплинності, а також сукупність куперівських пар електронів, утворення яких призводитьдо надпровідності.

р. ідеа́льна (рос. жидкость идеальная; англ. idealfluid,idealliquid)

– уявна рідина, яка позбавлена в'язкості та теплопровідності, є неперервною і не має структури.

р. ква́нтова (рос. жидкость квантовая; англ. quantumfluid,quantum liquid) – рідина, на властивості якої істотний вплив справляють квантові ефекти. Квантові ефекти стають істотними при дуже низьких температурах, коли хвиля де Бройля частинок, що відповідає їх тепловому рухові, стає порівнянною з відстанню між ними, і відбувається квантове виродженнярідини.

р. неньюто́нівська(рос. жидкость неньютоновская; англ. non-newtonian fluid, non-newtonianliquid) – в'язка рідина, коефіцієнт в'язкості якої залежить від прикладеного напруження. Течія р. н. відбувається за будь-яких, у т. ч. доволі малих напружень.Поведінкар.н. у даний момент часу не залежитьвід попередньої історії напружено-деформованого стану. Властивості р. н. мають структуровані дисперсні системи (суспензії, емульсії), розчини та розплави деяких полімерів, потік бруду, шламів та ін.

р. ньюто́нівська(рос. жидкость ньютоновская; англ. newtonian fluid,

newtonianliquid) – в'язка рідина, що при течії підкоряється закону в'язкого тертя Ньютона. У загальному випадку просторовогоплину для р. н. має місце лінійна залежність між тензорами напружень і швидкостей деформації. Властивості р. н. мають більшість рідин (вода, мастилота ін.)і всігази.

р-ни магніт́ ні[ріди́ниферомагніт́ ні] (рос. жидкости магнитные, жидкости ферромагнитные; англ. ferrofluids) – ультрадисперсні стійкі колоїди фероабо феримагнітних однодоменних частинок, які дисперговані у різних рідинах і здійснюють інтенсивний броунівський рух. Магнітна проникністьμ таких колоїдів досягає ~ 10, тоді як у звичайних рідин

μ << 1. Намагніченість насичення концентрованих р. м. може досягати ~ 100 кА/м, у магнітних полях ~ 80 кА/м, при цьому їхня в'язкість може бути порівнянною зв'язкістю води.

р-ни феромагніт́ ні(рос. жидкости ферромагнитные; англ. ferrofluids) – те саме, що ріди́нимагніт́ ні.

Фе́рмірідина- ́ (рос. Ферми-жид- кость; англ. Fermifluid,Fermiliquid) –

квантова рідина, яка має спектр елементарних збуджень ферміївського типу. Квантові властивості Ф.-р. проявляються, які у випадку Фермі-газу, при достатньонизьких температурах.

РІЗ́КІСТЬ, -ості зображення (рос.

резкость изображения; англ. definition).

р. фотографіч́ ногозобра́ження(рос.

резкость фотографического изображения; англ. photographicimagedefinition, still imagedefinition) – характеризується так званою примежовою кривою, що описує просторовий розподіл оптичної густини почорніння в напрямку, перпендикулярному до межі обраного для оцінки елементазображення.

532

РІЗНИ́ЦЯ (рос. 1 разность;2 разница; англ. difference, differential, remainder;2difference).

р. потенціа́лів конта́ктна (рос. разность потенциалов контактная;

англ. contact potential (difference), contact voltage drop, volta effect, contact electromotive force, built-in voltage, built-in potential, junction (contact)

potential, contact voltage) – різниця потенціалів, що виникає між провідниками, які перебувають в електричному контакті, в умовах термодинамічної рівноваги. Усталена р. п. к. дорівнює різниці робіт виходу провідників, віднесеній до заряду електрона.

р. хо́дупро́менівв оптиці (рос. разностьходалучей в оптике; англ. path difference of rays [propagation differenceof rays] іn optіcs) – різниця оптичних довжин шляхів двох світлових променів, що мають спільні початкову й кінцеву точки. Дане поняття відіграє роль в описі інтерференції світла та дифракції світла.

РІК, род. ро́ку(рос. год; англ. year) – проміжок часу, близький за тривалістю до періоду обертання Землі навколо Сонця.3оряний рік – період, протягом якого Сонце здійснює свійвидимий шлях по небесній сфері відносно зірок: дорівнює 365.2564 доби (тут і нижче – середня сонячна доба). Тропічний рік

– проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення(365.2422 діб).Драконічний рік – проміжок часу між двома проходженнями Сонця через той самий вузол місячної орбіти – має значення в теорії затемнення (346.6201 діб). Календарний рік: юліанський – у середньому дорівнює 365.2500діб, григоріанський – 365.2425 діб (прийнятий у нашому календарі). Місячний рік (застосовується в місячних календарях) дорівнює тривалості 12 місячних (синодичних) місяців, у середньому – 354.367 діб.

р.світлови́й(рос. годсветовой; англ. light year) – одиниця відстаней, що застосовується в астрономії; дорівнює шляху, який світло проходить за один тропічний рік.

РІСТ, род. ро́сту(рос. рост; англ. growth).

р. криста́лів(рос. рост кристаллов; англ. crystalgrowth) – див. кристаліза́- ція.

РОБО́ТА (рос. работа; англ. work(ing), action; (діяльність) activity;

(вид роботи) job;(праця) labo(u)r; (щодо конструкції, матеріалу) behavio(u)r; (режим роботи) duty; (функціонування) operation, performance, run(ning), service;(місце роботи) office).

р. ви́ходу(рос. работавыхода; англ. work function) – енергія, яка витрачається твердим або рідким тілом при тепловому збудженні електрона цього тіла у вакуум (у стані з кінетичною енергією, що дорівнює нулеві). Є різницею двох енергій: 1) енергії електрона у стані спокою, що перебуває в якій-небудь точці поза тілом, яка, з одного боку, віддалена від поверхні тіла на відстань, що набагатоперевищує міжатомні відстані, а з іншого боку, значно ближча до цієї поверхні тіла, ніж до інших тіл і до краю цієї поверхні; 2) електрохімічного потенціалу електронів у розглядуваному тілі, який у стані термодинамічної рівноваги однаковий у всіх точках тіла. Якщо електростатичний потенціал у

вакуумі в указаній точці дорівнює ϕвак, в об'ємі тіла – ϕоб, εF – Фермі-енергія

електронів, εF – ϕоб – електрохімічний потенціал електронів у розглядуваному тілі,

тороботавиходу дорівнює Φ = – eϕвак – (εF

– ϕоб).

РОБО́ТА в термодинаміці (рос. работа в термодинамике; англ. work іn thermodynamіcs) – спосіб обміну енергією між термодинамічною

533

системи. Передбачається, що в кожен даний момент система перебуває в рівноважному стані, але не в рівновазі із середовищем.

РОБО́ТА сили (рос. работа силы;

англ. work of a force) – міра дії сили, яка залежитьвід її модуля й напрямку та від переміщення точки прикладання сили. Якщо сила F стала за модулем і напрямком, а переміщення прямолінійне, то робота визначається рівністю A =

Fscosα, деs – довжинапереміщення, а α

– кут між напрямкамисили й переміщен-

ня.р. деформа́ції(рос. работадеформации; англ. workofdeformation) – робота внутрішніх сил, яка виконується при деформації тіла. Робота деформації, віднесена до одиниці об'єму, характеризує здатність матеріалу до сприйняття ударної і раптової дії навантаження.

РОДИ́НА (рос. семейство; англ. family, genus, set, assemblage, population,range).

р-ни радіоакти́вні[ряди́радіоакти́- вні] (рос. семейства радиоактивные,

ряды радиоактивные; англ. decayseries, radioactive series) – ланцюжки радіоактивних нуклідів, які виникають послідовно в результаті ядерних перетворень. Усього існує 4 радіоактивних родини.

РО́ДІЙ, -ю (рос. родий; англ. rhodium), Rh – хімічний елемент VІІІ групи періодичної системи елементів Менделєєва, атомний номер 45, атомна маса 102,9055, входить у платинову групу шляхетних металів. У вільному вигляді – сріблясто-білий металіз кубічною гранецентрованою кристалічною структурою, її сталаa = 0,379 нм.

РОЗБІГА́ННЯ (рос. разбегание; англ. recession).

р. гала́ктик(рос. разбеганиегалактик; англ. recession of galaxies) – термін, що застосовується для позначення розширення сукупності галактик (позагалактичних туманностей), яке виявляється у червоних зсувах лінійу їх спектрах.

РОЗБІЖ́ НІСТЬ, -ості (рос. расходимость; англ. divergence; (пучка) aperture).

р. дифракційна́ (рос. расходимость дифракционная; англ. diffraction aperture) – розширення світлового (хви-

льового) пучка за рахунок дифракції світла (хвиль) на діафрагмах, оправах, отворах та ін. Р. д. пропорційна довжині хвилі і обернено пропорційна радіусу діафрагми, коефіцієнт пропорційнності k залежить від розподілу інтенсивності на апертурі діафрагми та від її форми, напр., для круглого отвору, освітленого плоскою хвилею, k = 0,61.

РОЗБІЖНОСТІ,́ -стей, мн. в

квантовій теорії поля (рос. расходимости в квантовой теории поля; англ. divergences іn quantum fіeld theory) – нескінченності, що з'являються в розкладах величин квантової теорії поля в ряд теорії збурень

534

при інтегруванні по 4-імпульсах віртуальних частинок.

р. інфрачерво́ні в квантовій теорії поля (рос. расходимости инфракрасныев квантовой теории

поля; англ. infrared divergences іn quantum fіeld theory) – розбіжності амплітуд (і перерізів) процесів з безмасовими частинками, які виникають у рамках теорії збурень при інтегруванні по області малих енергій віртуальних або реальних частинок (квантів поля). Р. і. є окремим випадком масових сингулярностей, до яких, за означенням, належать усі сингулярності діаграм Фейнмана, зумовлені переходом до межі mі → 0 (mі – маса кванта).

РОЗВИ́НЕННЯ в ряд (рос. разложение в ряд; англ. decomposition, expansion, expanding, development) – див. ро́зкладу ряд.

РО́ЗВІДКА (рос. разведка; англ. prospecting, exploration, survey,

surveying, reconnaissance).

р. магніт́ на(рос. разведкамагнит-

ная; англ. magnetic prospecting, magnetics) – те саме, що магніторозвід́ -

ка.р. радіометри́чна(рос. разведка радиометрическая; англ. radioactive prospecting, radioactivity prospecting, radioactivity exploration) – вид радіоактивної геофізичної розвідки. Базується

на визначенні γ- і β-випромінювань, які висилаються радіоактивними елементами, що містяться в гірських породах.

РОЗГО́РТКА (рос. развёртка; англ. scanning, scan, sweep; (тлв) deflection; (інструмент) broach(ing) bit,reamerbit, reamer).

р. електро́нна(рос. развёртка электронная; англ. electronic scanning, inertialess scanning) – переміщення електронного променя в електроннопроменевому приладі (осцилографічній

трубці, кінескопі, електроннооптичному перетворювачі і т.п.) з метою вивчення функціональної залежності деякої фізичної величини від незалежної змінної.

р. опти́чна(рос. развёрткаоптическая; англ. opticalscanning) – неперервне в часі переміщення оптичного зображення самосвітного чи підсвіченого допоміжним джерелом світла об'єкта по поверхні світлочутливого елемента (фотографічної емульсії, екрана електроннооптичного перетворювача)з метою дослідженняшвидкоплинних процесів – електричних розрядів, детонації вибухових речовин і газових сумішей, розповсюдження ударних хвиль, взаємодіїпотужного лазерного випромінювання з речовиною та ін. На відміну від швидкісної кінозйомки, при якій фіксують дискретні фази досліджуваного процесу, р. о.забезпечує його неперервнуреєстрацію.

РОЗГРУПО́ВУВАЧ, -а (рос. разгруппирователь; англ. debuncher) – те саме, що дебанчер́ .

РОЗГРУПУВА́Ч, -а (рос. разгруппирователь; англ. debuncher) – те саме, що дебанчер́ .

РОЗДІЛ́ЕННЯ (рос. разделение; англ. separation, partition(ing), parting, segregation, detachment; (ділення) division, dividing; (відокремлення) isolation; (часове чи просторове) interleave;(розшарування) immiscibility;

(хім.) fractionation; (розщеплення) split(ting); (відрізання) scission, severance; (каналів) decommutation, demultiplexing; (розрив, розлам) breaking-up; (класифікація) classification;(роз'єднання) abhesion;(на частини) dismemberment).

р. ізото́пів(рос. разделение изотопов; англ. isotopeseparation) – виділення окремих ізотопів із їх природної суміші або збагачення суміші окремими ізотопами. Засноване на відмінностях фізичних і хімічних властивостей ізотопів і їх сполук. Ці відмінності,

535

зумовлені різницею мас ізотопів, для більшості елементів є досить малими, що значно ускладнює задачу розділення ізотопів і зазвичай призводить до необхідності багаторазового повторення одиничної (первинної) операції збагачення.

Див. також мас-спектроскопія́ та паливоя́дерне).

РОЗДІЛ́ЬНІСТЬ, -ості [спромо́ж- ність розділ́ ьна, си́ла розділ́ ьна] оптичних приладів (рос. способность разрешающая [сила разрешающая]

оптических приборов; англ. definition [discrimination, resolution

capability, resolving ability, resolving capacity] of optіcal devіces) – величина, що характеризує спроможність цих приладів давати роздільне зображення двох близьких одна до одної точок об'- єкта. Найменша лінійна (чи кутова) відстань між двома точками, починаючи з якої їх зображення зливаються й перестають бути розрізненими, зветься лінійною (чикутовою) межею розділення. Оберненаїй величинаправитьза кількісну міру роздільності деяких оптичних приладів.

РО́ЗКЛАД, -у 1 оператора (рос. разложение оператора; англ. decomposition, splitting; (на множники) factorization).

р. Ма́гнуса (рос. разложение Магнуса; англ. Magnus decomposition) – розв'язок диференціального рівняння для оператора тимчасової еволюції в експонентній формі. Використовується при побудові теорії раптових збурень у процесах "струсу" типу розсіяння (див. також ме́тодрапто́вихзбу́рень). Р. М. зручний для побудови різноманітних унітарних теорій збурень.

р. опера́торний(рос. разложение операторное; англ. operator decomposition) – представленнядобутків декількох локальнихоператорів, визначених у різних точках простору-часу, у ви-

гляді суми окремих локальних операторів.

РО́ЗКЛАД, -у 2[розви́нення] у ряд (рос. разложение в ряд; англ. decomposition, expansion, expanding, development).

р. асимптоти́чний[розвиненняасимптоти́чне] (рос. разложениеасимптотическое; англ. asymptotic decomposition, asymptotic expansion, asymptoticdevelopment) – представлення функції f(x) в око-лі точки x = x0 у вигляді ряду

f(x) ~ n 0 anϕn(x),

деϕn(x), n= 0,1, 2,… – послідовність функцій, для якої ϕn+1(x)/ϕn(x) → 0 при

x → x0 (знак ~ означає асимптотичну рівність). Якщо коефіцієнти an – сталі, то розклад називається асимптотичним розкладом у розумінні Пуанкаре, ряд у правій частині – асимптотичним рядом, а х0 – виділеною точкою. Функція не може бути представленабільш ніж одним асимптотичним рядом у даній області аргумента, однак даному асимптотичному ряду може відповідати кілька різних функцій. Поняття "асимптотичний ряд" і "асимптотичний розклад" уведені А. Пуанкаре, 1886.

р.віріа́льний[розвинення́ віріа́льне] (рос. разложение вириальное; англ. virial decomposition,virial expansion) – представлення тиску неідеального газу у вигляді ряду за ступенями густини N/V =

v – 1: P = kTV–1 (1 + B2(T) V–1 + B3(T) V–2 + …), де N – число молекул, V – об'єм,T – абсолютна температура; іноді р. в. називають також віріальним рівнянням стану (див. також рівня́нняста́ну). Перший член відповідає тиску ідеального газу, коефіцієнти B2(T), B3(T)… – віріальні коефіцієнти, що відповідають урахуванню взаємодій молекул у групах із двох, трьох, і т. д. молекул, тому віріальний розклад є груповим розкладом. (Х. Камерлінг-Оннес [H. KamerlіnghOnnes], 1912). Р. в. має місце також для

536

невироджених квантових газів, тобто при досить малій густині.

р. групови́й[розвинення́ групове]́ (рос. разложениегрупповое; англ. group decomposition, group expansion) – розклад термодинамічних функцій неідеального газу за ступенями густини або активності. Окремим випадком р. г. є віріальнийрозклад. Метод р. г. застосовується також до інших неідеальних систем статистичної фізики, зокрема і до квантових.

РОЗМАГНІЧ́ЕННЯ (рос. размагничивание; англ. demagnetization, degaussing, neutralization, neutralizing, unbuilding) – процес, у результаті якого зменшується намагніченість магнітного матеріалу (зразка).

р. адіабати́чне(рос. размагничивание адиабатическое; англ. adiabatic demagnetization) – див. охоло́дження магніт́ не.

РО́ЗМІР, -у (рос. размер; англ. dimension, size, measurement; (калібр) ga(u)ge;(величина) magnitude,quantity).

"р." елемента́рноїчасти́нки(рос. "размер" элементарнойчастицы; англ. elementary particle "dimension") – характеристика частинки, яка відображає розподіл по простору її маси чи електричного заряду; як правило, кажуть про так званий середньоквадратичний радіус розподілу електричного заряду (який одночасно характеризує й

розподіл маси) (<r2>)1/2 = [ ρe(r)r2d3r]1/2, де ρe – нормована густина заряду [

ρe(r)d3r = 1].

РОЗМІР́НІСТЬ, -ості (рос. размерность; англ. dimension,dimensionality, dim, number of dimensions; (алг.) nullity).

р. анома́льна(рос. размерность аномальная; англ. anomalousdimension)

– число, яке дорівнює відхилу ступеня однорідності взаємодіючого пере-

нормованого квантового поля при масштабних перетвореннях 4-координат або імпульсів від звичайної канонічної розмірності вільного поля. Р. а. залежить від величини та характеру дійових сил (див. також інваріа́нтністьконфо́- рмна).

р. величини́[розмірність́ (одини́ці) фізи́чноївеличини́] (рос. размерность величины, размерность(единицы)физическойвеличины; англ. dimensionof quantity) – вираз, який показує, у скільки разів зміниться одиниця даної величини при відомій зміні одиниць величин, прийнятих у даній системі за основні.

р. гру́пи(рос. размерностьгруппы;

англ. groupdimension) – кількість числових параметрів, за допомогою яких визначаютьсяелементигрупи.

р. одини́ціфізи́чноївеличини́(рос.

размерность единицы физической величины; англ. dimensionofquantity) – те саме, що розмі́рністьвеличини́.

р. фізи́чноївеличини́(рос. размерность физической величины; англ. dimensionofquantity) – те саме, що розмі́рністьвеличини́.

РО́ЗПАД, -у (рос. распад; англ. (ядер) decay; (на складові частини) disintegration, decomposition; (розлам) breakdown;(роз'єднання)dissociation).

α-розпад́ (рос. α-распад; англ. α- decay) – те саме, що альфа́ -ро́зпад.

β-ро́зпадя́дер(рос. β-распад ядер;

англ. β-decayof nuclei) – те саме, щобе́- та-ро́зпадя́дер.

β-ро́зпад нейтро́на(рос. β-распад

нейтрона; англ. neutron β-decay) – те саме, що бета́ -ро́зпаднейтро́на.

β-ро́зпадподвій́ ний(рос. двойнойβ-

распад; англ. doubleβ-decay) те саме, що бе́та-ро́зпадподвій́ ний.

а́льфа-розпад́ [α-ро́зпад] (рос. альфа-распад, α-распад; англ. alpha decay, α-decay) – висилання атомним

ядром α-частинки (ядра 4Не, Е. Резерфорд [E. Rutherford] і Т. Ройдс [T.

537

Royds], 1909). А.-р. з основного стану

материнського ядра зменшується на 4 одиниці, а заряд (число протонів) – на 2,

енергія розподіляєтьсяміж α-частинкою і дочірнім ядром пропорційно їхнім масам.

Час життяα-радіоактивних ядер від 1017 років (204Pb) до 3·10–7 с (212Ро), див. також зако́нГейгера́ -Наттолла́ . Найпростішу теорію а.-р. сформулювавГ. Гамов [G. Gamow], 1927, див. також

спектроскопія́нейтро́нна.

бе́та-ро́зпад нейтро́на [β-ро́зпад нейтро́на] (рос. бета-распаднейтрона, β-распаднейтрона; англ. neutron beta

decay, neutron β-decay) – спонтанне перетворення вільного нейтрона в протон, електрон і антинейтрино, що викли-

кане слабкою взаємодією: n → p + e- + %.

бе́та-ро́зпад подвій́ ний [β-ро́зпад подвій́ ний] (рос. бета-распаддвойной, β- распад двойной; англ. double beta

decay, doubleβ-decay) – особливий вид радіоактивного розпаду з одночасним вильотом із ядра двох електронів (або двох позитронів). Це явище передбачене теоретично, але до цього часу не спостерігалося.

бе́та-ро́зпад я́дер[β-ро́зпадя́дер] (рос. бета-распадядер,β-распад ядер;

англ. beta decay of nuclei, β-decay of nuclei) – один із основних типів радіоактивності. При електронному розпаді

(β–) один із нейтронів ядра перетворюється на протон з випромінюванням електроната електронного антинейтрино.

При позитронному (β+) розпаді один із протонів ядра перетворюється в нейтрон із випромінюванням позитрона та електронного нейтрино. Б.-р. є проявом фундаментальної слабкої взаємодії елементарних частинок. Відповідно до сучасних уявлень, б.-р. зумовлений перетворенням кварків. Енергія, що виділяється при б.-р., розподіляється між

електроном, нейтрино та кінцевим ядром.

Спектр випромінюваних b-частинок неперервний, їхня кінетична енергія набуває значеннь від 0 до деякої граничної енергії Е0. Основи теорії б.-р. створені Е. Фермі, 1934.

РОЗПИ́ЛЕННЯ [розпоро́шення] твердих тіл (рос. распыление твёрдых тел; англ. atomization

[atomizing, sputtering, spraying, spray] of solіds) – руйнування твердих тілпід дією бомбардування їх поверхні зарядженимита нейтральнимичастинками (атомами, йонами, нейтронами, електронамита ін.)і фотонами.

РОЗПІЗНАВАННЯ́ (рос.

распознавание; англ. recognition, identification, cognition, finding-out, discrimination,sensing,sense).

р. о́бразів голографіч́ не (рос.

распознавание образов голографическое; англ. holographic patternrecognition,holographicpattern identification, holographic image identification, holographic object identification, holographic pattern cognition) – віднесення зображення (чи його частини) до одного з заздалегідь визначених класів, наприклад, розпізнавання та визначення координат букви (чи сполучення літер) на сторінці тексту. Для вирішення такого типу задач пред'явлене зображення порівнюється з еталонним, причому порівняння проводиться на основі обчислення функції взаємної кореляції. Таке обчислення здійснюється засобами дискретної обчислювальної техніки, аналоговими (чи цифроаналоговими) методами когерентної оптики та голографії.

РОЗПЛИВАННЯ́ (рос. расплывание;

англ. (розтікання) flow(ing), diffusion;

(фарби, чорнила) bleed;(тлв) blooming).

538

р. паке́ту(рос. расплываниепакета; англ. packetflow(ing), packetdiffusion) – див. паке́т хвильови́й.

РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ́ , -ості

[поширеність́ ] (рос.

распространённость; англ. abundance). р. елеме́нтів[поши́реністьелеме́-

нтів] (рос. распространённость элементов; англ. elementabundance) – відносний вміст елементів у космічній речовині.

р. ізото́пів[поши́реністьізото́пів] (рос. распространённость изотопов; англ. isotopeabundance) – відносна кількість атомів різних ізотопів того самого хімічного елементу; зазвичай виражається в% до суми кількостей атомів усіх ста-більних ізотопів та ізотопів із великою тривалістю життя (із періодом напів-

розпаду Т1/2 ³ 3×108 років). Наприклад, природний хлор складається з двох стабільних ізотопів: Cl35 і Cl37 із поширеністю відповідно 75,53% і 24,47%. Іноді р. і. називають "відносною поширеністю ізотопів", на відміну від "абсолютної поширеності ізотопів" – поширеності ізотопів різних елементів на Землі або в метеоритах(див. також ізото́пи).

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ́ 1 (рос.

распространение; англ. propagation, spread(ing), extent; (вперед) advance) – див. поши́-рення.

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ́ 2 (рос.

распространение; англ. propagation, dissemination, distribution, spread(ing), extent; (вперед) advance).

РОЗПОДІЛ́ , -у у теорії ймовірностей та математичній статистиці (рос. распределение в

теории вероятностей и математической статистике; англ. distribution, law) – основне поняття теорії ймовірностей та математичної статистики. Повністю характеризує ви-

єнт. Наведенаформула іноді називається формулою Бернуллі. Математичне сподівання та дисперсія величини n дорівнюють Np і Npq відповідно. У наближенні великого числа випробувань N ® ¥, p = const р. б. переходить у розподіл Гаусса,

Bose–Einstein distribution) – те саме, що

розпо́ділБозе́–Ейнште́йна.

р. Бозе́́–Ейнште́йна (р. Бозе́– Айншта́йна) (рос. распределениеБозе– Эйнштейна; англ. Bose–Einstein distribution) – функція розподілу за рівнями енергії тотожних частинок із нульовим або цілим спіном за умови, що взаємодія частинок слабка і нею можна знехтувати, тобто функція розподілу ідеального квантового газу, який підкоряється статистиці Бозе-Ейнштейна. У випадку статистичної рівноваги середнє чи-

сло частинокnі у стані з енергією eі при температурі Т вищетемпературивиродження визначається р. Б.-Е.

539

nі = [exp ((eі – m)/k) – 1]–1, де і – набір квантових чисел, що характеризуютьстан

частинок, m – хімічний потенціал. Р. Б.-Е. відповідає максимуму статистичної ваги (або ентропії) з урахуванням того, що частинки не розрізняються, що відповідає вимогам Бозе-статистики.

р.Бо́льцмана(рос. распределениеБольцмана; англ. Boltzmanndistribution) – статистично рівноважна функція розподілу f(p, r) за імпульсами p та координатами r частинок (атомів, молекул) ідеального газу, що підкоряються класичній механіці і перебуваютьу зовнішньому потенціальному полі (див. також

фіз́ икастатисти́чна): f(p, r) = A exp {– [(p2/2m) + U(r)]/kT}, де p2/(2m) – кінетична енергія частинки з масою m, U(r) – потенціальна енергія в зовнішньому полі, Т – абсолютна температура газу. Р. Б. є наслідком статистики Больцмана ідеального газу, що перебуває у зовнішньому потенціальному полі (Л. Больцман [L. Boltzmann], 1868–71). Окремим випадком р. Б. при U(r) = 0 є розподіл Максвеллачастинок за швидкостями.

р. Га́усса[розпо́ділнорма́льний] (рос. распределение Гаусса, распределениенормальное; англ. Gaussian distribution,normal distribution, ND) – густина розподілу ймовірностей випад-

кового параметраx, – ¥ £ x £ ¥, яка дорівнює P(x) = (2ps2)–1/2 exp[–(x – a)2/(2s2)], деa = áxñ – середнє значення, а s2 = áx2ñ –

áxñ2 – дисперсія x. Введений у роботах К.Ф. Гаусса [K.F. Gauβ, 1809] і П.С. Лапласа [P.S. Laplace, 1812]. Є граничним розподілом для суми великого числа статистично незалежних доданків або доданків, які слабко корелюють один з одним (центральна гранична теорема). Р. Г. описує, наприклад, малі флуктуації термодинамічних величин поблизу положення рівноваги, розподіл молекул за швидкостями, розподіл похибок спостереженнята ін.

р. Гіб́ бсаканоніч́ ний(рос. распределениеГиббсаканоническое; англ.

canonical Gibbs distribution) – розподіл імовірностей станів статистичного ансамблю систем, які перебувають у тепловій рівновазі з середовищем (термостатом) і можуть обмінюватися з ним енергією при сталому об'ємі та сталому числі частинок. Рівноважнафункція розподілу f(p, q) залежить від координат і імпульсів p, q усіх частинок лише через функцію Га-мільтонаHN (p, q) системиN частинок:

f(p, q) = Z–1exp[–HN(p, q)/(kТ)], де Т – абсолютна температура, Z – статистичний інтеграл. Для квантових систем р. Г. к.

має вигляд: wі = Z–1exp(–Eі/kТ), де wі – імовірність квантового стану системи з енергією Eі, Z – статистичнасума, що ви-

wi 1

i

). Р. Г. к. відповідає максимуму інформаційної ентропії при заданій середній енергіїта при збереженні нормування.

р. Гіб́ бсаканоніч́ нийвели́кий(рос.

распределениеГиббса каноническоебольшое; англ. big canonical Gibbs distribution) – розподіл імовірності станів статистичного ансамблю систем, які перебуваютьу тепловій і матеріальній рівновазі з середовищем (термостатом і резервуаром частинок) і можуть обмінюватися з ними енергією та частинками при сталому об'ємі V; відповідає великому канонічному ансамблю Гіббса. Р. Г. к. в. встановлений Дж.Гіббсом у 1901 як фундаментальний закон статистичної фізики. Великий канонічний розподіл Гіббса, яку класичному, так і в квантовому випадку, дозволяє обчислити термодинамічний потенціал Ω у зміннихμ,

V, T, що дорівнює Ω = kТln T, де μ – хімічний потенціал, T – абсолютна температура, Z – статистична сума (чи відповідна величина в класичному випадку)– функція, що залежитьвід μ, V, T.

р.Гіб́ бсамікроканоніч́ ний(рос. рас-

пределение Гиббса микроканониче-

ское; англ. microcanonical Gibbs distribution) – рівноважний розподіл імовірностей для статистичного

540

ансамблю систем із заданою повною енергією при сталому об'ємі та сталому повному числі частинок; відповідає мікроканонічному ансамблю Гіббса (Дж. В. Гіббс [J. W. Gіbbs], 1901); один з основних законів статистичної фізики.

р. Коші́(рос. распределениеКоши;

англ. Cauchy distribution, Cauchy law) – розподіл імовірностей із густиною

Кα,θ(х) = π–1θ[θ2 + (х– α)2]–1, – ∞ < х< ∞,

і функцією розподілу

Кα,θ(х)=1/2 + (1/π)arctg[(х– α)/θ];

α – параметрзсуву, θ > 0 – параметрмасштабу. Розглянутий у 1853 О. Коші.

р. логарифміч́ нонорма́льний(рос.

распределение логарифмически нормальное; англ. logarithmically

normal distribution, lognormal