2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета – вивчення етичного надбання, ознайомлення майбутніх фахівців з основними традиціями та підходами до сутності етичного, які разом із відомостями, отриманими з інших гуманітарних курсів, сприятимуть цілісності знань майбутніх фахівців. Вивчення курсу передбачає, що майбутні фахівці мають навчитися розпізнавати філософсько-світоглядний рівень моральної свідомості та особистості і моральної культури суспільства, здійснювати філософсько-теоретичний аналіз етико-прикладних суджень і рішень, виробити загальний погляд на прикладну етику як особливу стадію розвитку моральної теорії и практики

Завдання – розвиток гуманістичної свідомості майбутніх фахівців, виховання орієнтації на етичні засади професійної діяльності та гуманістичного підходу до навчального процесу у вищій школі.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

– основні твори етичної спадщини людства як класичні, так і некласичні, а також основні твори етичної спрямованості ХХ–ХХI сторіччя;

– знати і критично відноситися до різноманітних теоретичних інтерпретацій прикладної етики;

– основні етапи розвитку етичної думки та розуміти корелятивність філософії і етики, етики і культури, етики і соціальної історії.

вміти:

– читати та аналізувати літературу з етики;

– теоретизувати на тему моральних засад;

– обговорювати характерні аспекти основних етичних підходів;

– дискутувати з приводу протиріч, властивих цим підходам.

3. Програма навчальної дисципліни

Модуль 1. Класична етика

Теми лекцій

Тема 1. Вступ: предмет та головні проблеми курсу «етика»

Етимологія термінів «етика» і «мораль», еволюція їх значення. Загальна структура моралі та її основні елементи. Види основних етичних норм. Співвідношення матеріальних та духовних цінностей. Перспективи моральних цінностей у сучасному українському суспільстві Мораль у житті людини. Моральні засади міжлюдських відносин. Система моральної регуляції. Мораль та інституційна регуляція. Функції моралі. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів.

Тема 2. Категорії етики

Добро і зло. Дія і свобода людини. Моральна свобода та моральна відповідальність особи. «Об’єктивні» і «суб’єктивні» категорії моральної свідомості (обов’язок, відповідальність, справедливість, щастя). Моральна самосвідомість (честь і гідність людини; совість, розкаяння, почуття сорому). Моральні виміри спілкування (толерантність, повага, співчуття, милосердя, любов).

Тема 3. Походження та історичні типи моралі

Проблеми походження та природи моралі. Мораль і спільноти. Передумови виникнення моралі. Проблеми функціонування моралі як цілісної системи. Основні етапи історичного розвитку. Архаїчна мораль. Особливості моралі традиційного суспільства. Система моралі Стародавнього Сходу. Мораль і звичаї античності. Станово-корпоративна мораль середньовіччя. Основні тенденції розвитку моралі у сучасній цивілізації. Сучасні моральні проблеми людства. «Біоетика».

Тема 4. Теорії етики, їх розвиток

Антична етика: становлення філософсько-етичного світогляду. Середньовічна християнська етика. Етика Відродження. Протестантська етика. Етика Б. Спінози, П. Гольбаха, К. Гельвеція: пошуки натурфілософського підґрунтя. Французьке просвітництво і проблема моральної свідомості. Моральна філософія І. Канта і Г. Гегеля. Етика XIX ст.: марксизм, «філософія життя». Етичні теорії ХХ в. Етичні пошуки в українській філософії. Етичні проблеми національних відносин.

1. Модуль 2. Некласична етика

2. Теми лекцій

3. Тема 5. Критичні моральні концепції

4. Критика моралі в XIX сторіччі. Утилітаризм. Волюнтарістична етика А. Шопенгауера. Етик як концептуальний персонаж за С. К’єркегором. Критика моралі в творчості Ф. Ніцше. Ніцше і християнство. Ресентимент в структурі моралей.

Тема 6. Екзистенційна етика

М. Хайдеггер як інтерпретатор Ніцше. Теми нігілізму та гуманізму у М. Хайдеггера. Екзістенціали як моральні почуття. Моральна проблематика в екзистенціалізмі: свобода вибору і відповідальність. Спілкування і самотність в філософії К. Ясперса, М. Хайдеггера, Ж.-П. Сартра. Тема смерті.

Тема 7. Діалогічна та комунікативна етика

Засади діалогічної етики в ХХ сторіччі (М. М. Бахтін, М. Бубер, Е. Левінас). Етика і онтологія в філософії Е. Левінаса. Послідовники Канта у ХХ стор. «Дискурсивна етика» та «деонтологічний лібералізм».

Тема 8. Психоаналітична етика

Мораль в дзеркалі психоаналізу. Фрейдизм та неофрейдизм про психологічні детермінації поведінки особистості. Мораль в парадигмі гуманістичної філософії і психології. Етичні установки Е. Фрома.

Тема 9. Постмодерна етика

Чи має постмодернізм власну аксіологію? Ж. Бодрійяр про специфіку цінностей в сучасну добу. Ж. Бодрійяр про «прозорість зла» та етикет. Етичне як естетичне за М. Фуко та Ж. Дельозом.

Тема 10. Етика: сучасні виклики

Принцип відповідальності в етичній теорії Г. Йонаса. Досвід етики для технологічної цивілізації. Дебати щодо проблеми справедливості в сучасній етичній думці. Прикладна етика і її структура. Етика нормативна, ситуативна і професійна. Етика і екологія. Біоетика та її основні проблеми.

Тема 11. Етика суб’єкта, що повертається

Етика після постмодернізму. Пошук себе як моральна мета. Етика автентичності Ч. Тейлора. Ситуативність та подолання песимізму в етиці А.Бадью. Людина як безсмертна істота.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1. Класична етика

Тема 1. Вступ: предмет таголовніпроблеми курсу «етика»

Тема 2. Категорії етики

Тема 3. Походження та історичні типи моралі

Тема 4. Теорії етики, їх розвиток

Разом за модулем 1

Модуль 2. Некласична етика

Тема 5. Критичні моральні концепції

Тема 6. Екзистенційна етика

Тема 7. Діалогічна та комунікативна етика

Тема 8. Психоаналітична етика

Тема 9. Постмодерна етика

Тема 10. Етика: сучасні виклики

Тема 11. Етика суб’єкта, що повертається

Разом за модулем 2

Усього годин

Модуль 3

Індивідуальне науково-дослідне завдання

Усього годин