- •Дослідження складного електричного
- •Ланцюга постійного струму
- •Лабораторна робота № 1
- •З курсу “Теоретичні основи електротехніки”
- •Лабораторна робота № 1 дослідження складного електричного ланцюга постійного струму
- •Стислі теоретичні положення
- •Метод вузлової напруги
- •Метод накладення
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні питання
Метод накладення
Відповідно до даного методу, можна знайти струм будь-якої гілки або напругу на будь-якій ділянці електричного ланцюга як алгебраїчну суму часткових струмів або напруг, що викликаються окремою дією кожного з джерел ЕРС і джерел струму. За допомогою такого методу розрахунку складного ланцюга з декількома джерелами ЕРС і джерел струму зводять до розрахунку декількох ланцюгів з одним джерелом.

Рис. 1.2. Розрахункова схема вихідного електричного ланцюга.
Розглянемо схему електричного ланцюга (рис. 1.2), у якому є два джерела ЕРС – E1 і E2, і виберемо позитивний напрям струмів у гілках. Для визначення струмів на початку вважаємо, що в ланцюзі діє тільки перше джерело ЕРС (E1). При цьому параметри всіх пасивних елементів вважаються незмінними. Визначення часткових струмів I1', I2' і I3' окремих гілок від дії джерела ЕРС (E1) зводять до розрахунку схеми рис. 1.3,а.

Рис.1.3. Схеми електричного ланцюга з вилученими джерелами ЕРС.
Часткові струми у колі рис. (1.3,а) з вилученою ЕРС Е2 можна визначити за виразами:
;
(1.7)
![]()
![]()
;
(1.8)
.
(1.9)
Далі проводять розрахунок часткових струмів I1'', I2'' і I3'' від дії другої ЕРС (E2) у відповідності зі схемою рис. 1.3,б. Часткові струми у колі з вилученою ЕРС Е1 можна визначити за виразами:
;
(1.10)
![]()
![]()
;
(1.11)
.
(1.12)
Алгебраїчне підсумовування часткових токів з урахуванням їхніх напрямів на схемах (рис. 1.3) дає значення дійсних струмів гілок:
I1=I1'+I1'' ; I2=I2'+I2'' ; I3=I3'+I3'' .
Метод накладення є досить громіздким при наявності трьох і більше джерел живлення в електричному колі. Тому для аналізу більш складних, ніж на рис. 1.2, ланцюгів, доцільно застосовувати інші методи, які дозволяють використовувати готове математичне та програмне забезпечення, розроблене для розв’язання систем рівнянь будь-якого порядку.
Слід зазначити, що принцип накладення (суперпозиції) непридатний для розрахунку потужностей елементів ланцюга, тому що їхні значення пропорційні квадратам струмів.
Порядок виконання роботи
1. Ознайомитися з лабораторною установкою і електричними вимірювальними приладами, визначити їх технічні дані і занести в таблицю 1.1.
Таблиця 1.1
|
Найменування приладів і устаткування |
Технічні характеристики | ||||
|
Тип |
Межа вимірювання |
Система |
Клас точності |
Кількість | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Для проведення дослідів зібрати схему зображену на рис.1.4 і запросити викладача для перевірки. Опори резисторів R1, R2, R3 задаються викладачем.
Величини ЕРС джерела живлення за допомогою устроїв, що комутують, можуть задаватися різноманітними, а також включатися в схему в різних напрямках їхньої дії.
Ділянка схеми, наведеної пунктиром, не підлягає самостійному складанню студентами.
3. Зробити дослід, що підтверджує розрахунок складаного ланцюга по методу накладення:
Рис.1.4
Електрична схема дослідної установки.
а) включити в схему тільки перше джерело ЕРС (E1) (тумблер SA1 поставити в положення 1, а тумблер SA2 - у положення 2, що відповідає відключенню ЕРС (Е2) у третій гілці). Показання міліамперметрів, струми I1, I2 і I3 - записати у відповідні графи табл. 1.2;
б) включити тільки друге джерело ЕРС (E2) і записати показання приладів у відповідні графи табл. 1.2 (струми I1'', I2'', I3'');
в) включити обидва джерела ЕРС (E1 і E2) і записати показання міліамперметрів (струми I1, I2 і I3) у табл. 1.2;
г) обчислити струми I1, I2 і I3, наклавши обмірювані часткові струми при незалежній дії джерел і порівняти їх з обмірюваними у пункті (в);
4. Зробити дослід, що підтверджує розрахунок по методу вузлової напруги. Для цього включити в схему за допомогою тумблерів задані джерела живлення (E1 і E2) і записати у відповідні графи таблиці 1.2 показання приладів.
Таблиця 1.2
|
Вихідні дані |
Метод накладення |
Метод вузлової напруги | ||||
|
Познач. |
Виміряна |
Обчислено |
Познач. |
Виміряна |
Обчислено | |
|
R1= |
I1′ |
|
|
G1 |
- |
|
|
R2= |
I2′ |
|
|
G2 |
- |
|
|
R3= |
I3′ |
|
|
G3 |
- |
|
|
E1= |
I1″ |
|
|
|
|
|
|
E2= |
I1″ |
|
|
|
|
|
|
|
I1″ |
|
|
|
|
|
|
|
I1 |
|
|
I1 |
|
|
|
|
I2 |
|
|
I2 |
|
|
|
|
I3 |
|
|
I3 |
|
|
|
|
|
|
|
Uab |
|
- |
