
- •Дослідження режимів роботи
- •Електричного ланцюга змінного струму з паралельним з’єднанням котушки індуктивності, резистора та конденсатора
- •Лабораторна робота № 6
- •З курсу “Теоретичні основи електротехніки”
- •Лабораторна робота № 6 дослідження режимів роботи електричного ланцюга змінного струму з паралельним з’єднанням резистора, котушки індуктивності та конденсатора.
- •Стислі теоретичні положення
- •Опис лабораторного устаткування
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів дослідів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні питання
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НУКИ УКРАЇНИ
Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова
Херсонська філія
Кафедра автоматики та
електроустаткування
Дослідження режимів роботи
Електричного ланцюга змінного струму з паралельним з’єднанням котушки індуктивності, резистора та конденсатора
Лабораторна робота № 6
З курсу “Теоретичні основи електротехніки”
7.092203 “Електромеханічні системи автоматизації та
електропривод”
Методичні вказівки розробили викладачі кафедри
автоматики і електроустаткування ХФ НУК
В.В. Шевченко, О.М. Філіпщук
Херсон 2004
Лабораторна робота № 6 дослідження режимів роботи електричного ланцюга змінного струму з паралельним з’єднанням резистора, котушки індуктивності та конденсатора.
Мета роботи: вивчити розгалужений ланцюг змінного струму, який складається з активного і реактивних опорів, побудувати векторні діаграми; дослідити резонанс струмів з елементів R, L і C в паралельних гілках та його використання для підвищення коефіцієнта потужності промислових електричних установок, а також режими роботи ЛЕП при зміні коефіцієнта потужності; на підставі досліду визначити співвідношення між провідностями окремих гілок і струмами в них, між активними і реактивними потужностями.
Стислі теоретичні положення
Розгалужений ланцюг, який складається з активного опору і індуктивності, (рис. 6.1,а) підключено в мережу змінного струму. В ланцюзі виникають три струми: I – в нерозгалуженій частині (загальний струм), I1 = Ia – в гілці з резистором (активний струм), I2 = IL – в гілці з індуктивністю (індуктивний струм).
Загальний струм дорівнює геометричній сумі струмів (рис. 6.1,б):
,
(6.1)
де
Ia
і
IL
– активна
і індуктивна складові вектора загального
струму, відстає від вектора напруги на
кут φ, так як
.
Повна провідність цього ланцюга
,
(6.2)
де
- активна провідність першої гілки;
-
індуктивна провідність другої гілки.
Рис. 6.1. Схема ланцюга, який складається з активного опору і індуктивності, та його векторна діаграма.
Потужності цього ланцюга можливо записати так:
,
(6.3)
,
(6.4)
.
(6.5)
В
розгалуженому ланцюзі, який складається
з активного опору і ємності, вектор
загального струму випереджає вектор
напруги на кут φ, так як
(рис. 6.2).
Рис. 6.2. Схема ланцюга, який складається з активного опору і ємності, та його векторна діаграма.
Для нього аналогічно вище розглянутому ланцюгу можливо записати:
,
,
.
Кут φ визначається по тригонометричним функціям:
(6.6)
де Ip, b, Q – реактивний струм, провідність, потужність другої гілки.
Останні формули дозволяють виразити активні і реактивні провідності, струми і потужності через тригонометричні функції
Резонансом струмів називають режим роботи розгалуженого електричного ланцюга, який складається з активного опора, індуктивності і ємності з’єднаних паралельно, при якому реактивна провідність всього ланцюга дорівнює нулю. Відповідно різниця фаз напруги на затискачах
Рис.
6.3. Векторні діаграми розгалуженого
електричного ланцюга R,
L і
C
при
,
і
.
ланцюга і струму на вході в ланцюг дорівнює нулю (рис. 6.3), і ланцюг споживає тільки активну потужність.
Активні провідності гілок
,
.
(6.7)
Реактивні провідності гілок
,
.
(6.8)
При резонансі струмів повна провідність ланцюга
.
(6.9)
Сила струму першої гілки
,
(6.10)
сила струму другої гілки
,
(6.11)
де y1 y2 – повні провідності гілок.
Вектор струму можливо представити як суму двох складових – активної і реактивної
і
,
які зсунуті по фазі між собою на кут 900.
Аналогічно для другої гілки
і
.
Сила струму на вході ланцюга при резонансі струмів
.
(6.12)
Резонанс струмів виникає, коли частота коливань генератора живлення дорівнює частоті власних коливань ланцюга. Для електричної схеми частоту власних коливань ланцюга визначають за формулою
.
(6.13)
З аналізу цієї формули витікає, що резонансу можливо досягти шляхом зміни частоти генератора, індуктивності котушки, ємності конденсатора або активних опорів.
При резонансі струмів
таким
чином , струм чисто активний і збігається
по фазі з напругою на затискачах ланцюга
().
Крім того, мінімальний, так як відсутні
реактивні струми (рис.6.3,б).
Якщо
,
а
,
то
і
;
тоді можливий випадок, при якому
або
,
таким чином сила струму в окремих гілках боже бути більшою, ніж сила струму на вході в ланцюг.
Активні потужності в гілках дорівнюють:
,
(6.14)
.
(6.15)
Реактивні потужності в гілках дорівнюють:
,
(6.16)
,
(6.17)
крім
цього,
,
тому
,
(6.18)
таким чином повна потужність дорівнює активній. Це означає, що генератор забезпечує ланцюг енергією, яка перетворюється в тепло в активному опорі котушки індуктивності і конденсатора.
З збільшенням ємнісної провідності bC зростають y2, y, IC, I2, I, QC, S, φ. Зміни цих величин в залежності від bC можливо відобразити графічно у вигляді резонансних кривих.