
- •1. Основні поняття електрохімії
- •2. Гальванічні елементи
- •2.1. Загальні поняття по гальванічний елемент. Окисні та відновні процеси на електродах. Катоди і аноди. Ерс
- •2.2. Термодинаміка гальванічного елемента. Рівняння Нернста
- •2.3. Вимірювання електродних потенціалів. Стандартний водневий електрод
- •2.4. Типи електродів
- •2.5. Типи гальванічних елементів та їх розрахунки
- •Прикладом може бути такий елемент
- •3. Електроліз
- •3.1. Загальні поняття про електроліз
- •3.2. Поляризація електродів
- •3.3. Процеси на електродах
- •У цьому процесі відбувається виділення міді на катоді, кисню – на аноді, а у розчині утворюється сульфатна кислота.
- •3.4. Кількісні характеристики електролізу. Закони Фарадея
- •3.5. Використання електролізу у промисловості
- •4. Розв'язання типових задач
- •4.1.Гальванічні елементи
- •4.2. Електроліз розплавів і розчинів
- •Питання і задачі
- •Список рекомендованої літератури
3.2. Поляризація електродів
Поляризацією називається зміщення потенціалу електродів від рівноважних значень при проходженні крізь електрохімічну систему електричного струму (відбувається при електролізі та у гальванічних елементах). Існує два типи поляризації – концентраційна та електрохімічна.
Концентраційна поляризація зумовлена тим, що швидкість дифузії гідратованих іонів менше, ніж швидкість електрохімічних процесів. Цю поляризацію можна зменшити перемішуванням і нагріванням.
Електрохімічна поляризація зумовлена неоднаковою швидкістю руху іонів у електролітах та електронів у провідниках. Вона залежить від природи провідників, стану їх поверхні та густини струму на електроді.
Чим більше густина струму, тим більше поляризація. Для зменшення електрохімічної поляризації реальну площину поверхні збільшують, використовуючи пористі та губчасті електроди.
Катодна поляризація зміщує потенціал катоду до більш негативних значень, анодна поляризація зміщує потенціал аноду до більш позитивних значень.
При електролізі процеси поляризації залежать від густини струму на електродах.
Густина струму і (D) – це відношення величини струму, якій подається у електролізну ванну, до площини поверхні електроду, тому у загальному випадку і кат = і ан:
і (D) = I / S (А/дм2)
Перенапругою потенціалу електроду, або просто перенапругою називається різниця потенціалів поляризованого електроду і електроду у рівноважному стані при даній густині струму:
= φ0 – φрівн
Катодна перенапруга завжди має знак мінус, анодна – знак плюс.
Особливе значення має перенапруга відновлення водню, оскільки у водному розчині завжди є іони водню. Вона залежить від матеріалу електрода і стану його поверхні, значення рН, температури. Для деяких електродів вона досягає –2,0 В. Найменша вона на губчастому платиновому електроді (φ0 = φрівн).
Для більшості іонів металів при умові відновлення на електроді тієї ж природи і невеликих значеннях густини струму перенапруга незначна.
3.3. Процеси на електродах
Порядок розряду іонів на електродах залежить від значення рівноважного потенціалу (φрів) і від перенапруги.
На катодах у першу чергу відновлюються катіони з більшим значенням електродного потенціалу та з найменшим негативним значенням перенапруги.
На анодах спочатку окиснюються іони з меншим значенням потенціалу та з найменшим позитивним значенням перенапруги.
Процеси на катодах. При електролізі кислот, солей і основ на катодах відновлюються катіони металів і водню (з води або кислот) за наступними правилами:
Метали, які стоять у ряді напруг після водню завжди відновлюються з водних розчинів та розплавів у порядку зменшення їх потенціалів φі.
Сu2+ + 2e = Cu0; φ0 = + 0,34 В;
Метали, які стоять у ряді напруг до алюмінію включно відновлюються тільки з розплавів
Na+ + 1e = Na0; φ0 = –2,70 В.
З водних розчинів замість них відновлюється водень з води, тому що їх потенціал значно менше потенціалу відновлення водню:
2Н2О
+ 2е = Н
+ 2ОН–
; φ0
= – 0,83 В
або в
кислих середовищах 2Н+
+ 2е = Н;
φ0
= 0,00 – 0,41 В (при рН =1
7).
Метали, які стоять у ряді напруг від алюмінію до водню теоретично можуть відновлюються на катоді разом з воднем. У більшості випадків реакцію відновлення водню можна довести до мінімуму збільшенням перенапруги іонів водню.
Fe2+ + 2e = Fe o; φі = – 0,44 В; Zn2+ + 2e = Zn0; φ0 = – 0,76 В.
Процеси на анодах. На анодах відбуваються процеси, які характеризуються найменшим значенням потенціалу. Вони відбуваються згідно з наступними правилами :
1. Розчинні аноди окиснюються з утворенням відповідних іонів металів:
Znо – 2e = Zn2+; φ0 = – 0,76 В.
На нерозчинних анодах відбувається процес окиснення компонентів електроліту згідно зі значеннями потенціалів реакцій :
а) якщо у електроліті є аніони без кисневих кислот, вони окиснюються у першу чергу (крім іонів F–)
2Cl–
– 2e = Cl;
φ0
= 1,52 В;
2І–
– 2e = І;
φ0
= 0,53 В.
б) якщо у розчині є іони кисневмісних кислот, то вони не окиснюються на аноді внаслідок великого значення їх електродних потенціалів. Замість них на аноді розряджаються молекули води з виділенням кисню:
2SO
– 2e = S2O
;
φ0
= 2,01 В;
2H2O
– 4e = O
+ 4H+;
φ0
= 1,68 В.
в) у випадку лужного середовища (наявність іонів ОН) проходить реакція окиснення гідроксид-іонів:
4ОН
4ē = О
+ 2Н2О;
φ0
= 0,4 В.
Наведемо декілька прикладів.
Електроліз розплаву NaCl.
K: Na+ +1e = Na0
А: 2Сl
2e = Cl
Електроліз розчину NaCl.
К: 2Н2О – 2е = 2Н+ + 2ОН
на аноді можливо два процеси:
А: 1. 2Н2О – 4е = О2 + 4Н+;
φрівн = 1,23 В; = 0,45 В ; φ0 = 1,23 + 0,45 = 1,68 В;
2. 2Cl–
– 2e = Cl;
φ
рівн
=1,36 В;
= 0,16 В;
φ0 = 1,36 + 0,16 = 1,52 В.
У даному випадку на аноді будуть окиснюватися іони хлору, тому що реальний потенціал окиснення хлору менше, ніж потенціал окиснення води.
3.Електроліз розчину Na2SO4 (інертні аноди):
К: 2Н2О
+ 2е = Н
+ 2ОН–
А: 2Н2О
– 4е = О
+ 4Н+
В результаті електролізу цієї солі буде відбуватися розкладення води і концентрація солі зростає.
Електроліз солі CuSO4 з розчинними мідними анодами
А: Сu0–2e = Cu 2+
K : Cu2+ + 2e = Cu0.
В результаті електролізу мідний анод розчинюється, на катоді відновлюється мідь, тобто відбувається перенос речовини міді з аноду на катод.
Електроліз солі CuSO4 з нерозчинними анодами
К: Сu2+ + 2e = Cu0
А: 2Н2О
– 4е = О
+ 4Н+.