
- •1. Основні поняття електрохімії
- •2. Гальванічні елементи
- •2.1. Загальні поняття по гальванічний елемент. Окисні та відновні процеси на електродах. Катоди і аноди. Ерс
- •2.2. Термодинаміка гальванічного елемента. Рівняння Нернста
- •2.3. Вимірювання електродних потенціалів. Стандартний водневий електрод
- •2.4. Типи електродів
- •2.5. Типи гальванічних елементів та їх розрахунки
- •Прикладом може бути такий елемент
- •3. Електроліз
- •3.1. Загальні поняття про електроліз
- •3.2. Поляризація електродів
- •3.3. Процеси на електродах
- •У цьому процесі відбувається виділення міді на катоді, кисню – на аноді, а у розчині утворюється сульфатна кислота.
- •3.4. Кількісні характеристики електролізу. Закони Фарадея
- •3.5. Використання електролізу у промисловості
- •4. Розв'язання типових задач
- •4.1.Гальванічні елементи
- •4.2. Електроліз розплавів і розчинів
- •Питання і задачі
- •Список рекомендованої літератури
2.4. Типи електродів
Електроди, які застосовують у електрохімії залежно від типу оборотності, числа і агрегатного стану фаз , поділяють на кілька груп. Деякі з них ми розглянемо.
Електроди першого роду. До них відносяться метал-іонні та напівметал-іонні електроди. Найбільш поширені метал-іонні електроди. Наприклад, цинковий (Zn2+Zn), мідний (Cu2+Cu), залізний (Fe 2+Fe ) електроди, у яких метал занурено у розчин власних іонів. Загальна електродна реакція має вигляд:
Ме nē Меn+
Рівняння Нернста для них має вигляд:
(Меn+Me)
= 0(Men+Me)
+
lg [Men+].
Потенціал цих електродів залежить тільки від концентрації катіонів у електроліті, тому що концентрація самого металу практично не змінюється і є сталою.
Ці електроди оборотні відносно катіону.
Напівметал-іонні електроди менш поширені, наприклад селеновий електрод:
Se0 + 2ē Se2-
= 0
lg [Redn-]
= 0
lg
[Ann-].
Вони оборотні відносно аніону.
Електроди другого роду. Вони складаються з металу, покритого нерозчинним осадом його сполуки (солі або гідроксиду) і зануреного у розчин, який містить такі ж аніони, як і осад. До них належать, наприклад, каломельний електрод і хлор-срібний електрод.
Хлор-срібний електрод складається з срібного дротика, покритого шаром аргентум хлориду, який занурено у розчин калій хлориду. Електролітичний контакт із зовнішнім розчином відбувається крізь гніт з азбесту. Схема хлор-срібного електрода така:
Ag,AgClKCl.
Він оборотний відносно катіону Ag+ і аніону Сl згідно з реакціями:
Ag+ + ē Ag0 та AgCl + ē Ag0 + Cl.
Його потенціал залежить від концентрації КСl:
(1 н. КСl) = +0,237 В;
(0,1 н. КСl) = +0,29 В.
У загальному вигляді в таких електродах встановлюється рівновага:
МеАn (осад) Меn+ + An-(розч) Ме0 + An- + nē.
Концентрація катіонів залежить від добутку розчинності малорозчиненої речовини:
[ Меn+]
=
Потенціал цих електродів визначається за формулою:
φ = φо + 0,059 / n lg [ А -n],
де φо = φо ( Меn+ / Me ) + 0,059 / n lg ДР МеА
Електроди другого роду використовують як електроди порівняння, замість не дуже зручного водневого електроду. Вони відрізняються простотою виготовлення і сталим значенням потенціалу.
Газові електроди. Прикладом газового електроду є водневий електрод. До них відносяться також кисневий (Pt,O2/OH) та хлорний (Pt,Cl2/2Cl) електроди. Для виготовлення цих електродів використовують платиновий дротик, покритий шаром губчастої платини, яка має високу адсорбційну властивість. На поверхні розділу фаз встановлюються рівноважні процеси, які платина каталізує:
Н2 адс 2Н адс 2Н+ + 2е
О
+ 2Н2О
+ 4е
4ОН–
Сl
+ 2е
2Сl-
Потенціал
газових електродів залежить від
активностей окиснювальної та відновної
форм речовини. Наприклад, при Р = 101,3 кПа
потенціал водневого електроду
розраховується за формулою.
φ = – 0,059 рН
Окиснювально-відновні електроди. До окислювально-відновних електродів (або редокс-електродів), належать напівелементи, які складаються з інертного металу ( платина, золото), зануреного у розчин, в
якому містяться окислена та відновна форма однієї і тієї ж речовини.
Наприклад:
Pt, Fe3+ / Fe2+ ; Fe3+ + e = Fe2+
Pt,
MnO
+ 8H+
/ Mn2+
+ 4H2O;
MnO
+ 8H+
+ 5e = Mn2+
+ 4H2O
Атоми платини не беруть участь у електродному процесі, а є тільки переносниками електронів. Величина електродного потенціалу залежить від концентрацій окиснювальної та відновної форм речовини:
φ = φо + 0,059/n lg ([ Oх ]/ [ Red] )
φ = φо + 0,059/ 1 lg [ Fe3+] / [Fe2+];
φ = φо + 0,059 /5 lg [MnO4-] [H8+] / [Mn2+]
Стандартні окиснювально-відновні потенціали зведені у таблиці і також визначаються за водневою шкалою, тобто порівнюються зі стандартним водневим електродом. Вони характеризують здатність системи функціонувати в якості окисника або відновника. Чим більш позитивне значення ОВ потенціалу, тим сильнішим окисником є система. Знак (–) означає, що самодовільно відбувається процес відновлення, знак (+) – процес окиснення. Наприклад:
Електрод |
електродний процес |
, В |
самодовільний процес |
Pt,Cr3+ / Cr2+ |
Cr3+ + 1e Cr2+ |
–0,41 |
Cr2+ – 1e = Cr3+ |
Pt,Sn4+ / Sn2+ |
Sn4+ + 2e Sn2+ |
+0,15 |
Sn4+ + 2e = Sn2+ |
Використання розрахунку ЕРС для окиснювально-відновних кіл дає можливість визначити напрямок окиснювально-відновної реакції незалежно від того, хімічним, або електрохімічним шляхом вона йде.
Враховується, що відновна реакція відповідає анодному процесу, а окиснювальна реакція – катодному. Тоді:
ЕРС = φкат–φан=φокис–φвід> O.
Наприклад:
Визначити, у якому напрямку буде відбуватися реакція
Sn2+ + Pb4+ Sn4+ + Pb2+
Знайдемо по таблиці значення стандартних потенціалів даних ОВР:
Sn4+ +2e Sn2+ ; φo = 0,15 В – анод
Pb4+ + 2e Pb 2+ ; φo = 1,69 В – катод
ЕРС = φкат – φ ан = 1,69 – 0,15 = 1,54 В, тобто реакція відбувається за прямим напрямком.
Іоноселективні електроди. Іоноселективними звуться електроди, потенціал яких залежить від концентрації (активності) певного виду іонів (потенціалутворюючих іонів).Вони складаються з пластмасового або скляного корпусу, внутрішнього допоміжного інертного електроду, який занурено у розчин певної концентрації досліджених іонів і мембрани, розташованої на кінці корпусу, яка контактує з дослідженим розчином і розчином певної концентрації. Мембрана – основна складова частина електроду. Такі електроди часто називають мембранними і класифікують за типом мембрани: скляні, кристалічні, рідкі та плівкові. Мембрани вміщують електродно-активні речовини, які забезпечують процес селективного обміну іонами між мембраною та розчином. При зануренні іоноселективного електрода у досліджуваний розчин, виникає потенціал, величина якого залежить від активності потенціалутворюючих іонів.
До цих електродів належить скляний електрод для вимірювання рН. Він складається з скляного корпуса, до якого припаяна куляста мембрана з електродного скла. У середину корпуса заливають розчин НСl з певною концентрацією та занурюють допоміжний хлорсрібний електрод. Електродне скло мембрани є сплавом силікатів лужних та лужноземельних металів.
Потенціал скляного електрода лінійно залежить від рН розчину:
φ = φо – 0,059 рН.
φо залежить від сорту електродного скла і змінюється з часом, тому перед застосуванням їх калібрують за стандартними розчинами відповідних електролітів.