
Конспект по Метрологии / Элек. изм
.pdfГенератор розгорнення може працювати в автоколивальному очікуванні і однократному режимах. У режимі чекання, розгорнення виникає тоді, коли надходить пусковий імпульс, зі схеми синхронізації й запуску. Цей імпульс може формуватися як з досліджуваного сигналу в режимі внутрішньої синхронізації, так і від спеціального імпульсу в режимі зовнішньої синхронізації. В автоколивальному режимі генератор розгорнення формує періодичну пилкоподібну напругу. У цьому випадку напруга розгорнення виробляється навіть при відсутності досліджуваного сигналу в режимі внутрішньої синхронізації. Однократне розгорнення використається при фотографуванні осцилограм. У генераторі розгорнення здійснюється дискретне регулювання коефіцієнта розгорнення і його плавне регулювання.
Запуск генератора розгорнення може здійснюватися як по позитивному перепаді рівня сигналу (+), так і по негативному (–). Момент запуску розгорнення прив’язується до певного рівня сигналу. На рис. 2.3 представлені тимчасові діаграми досліджуваного сигналу (а), напруга генератора розгорнення в режимі внутрішньої синхронізації при запуску по позитивному перепаді (+) від рівня U1 (б), напруга генератора розгорнення при запуску по негативному перепаді (–) від рівня U2 (в), а також вид відповідних осцилограм на екрані осцилографа (г) і (д). На представлених осцилограмах для простоти не прийнято в увагу наявність лінії затримки в каналі Y.
Кінцевий підсилювач Х підсилює напругу розгорнення до заданого рівня, а також забезпечує симетричну подачу напруги на горизонтальновідхиляючі пластини. У ньому також здійснюється регулювання зсуву осцилограми по горизонталі ручкою. У ряді осцилографів передбачається можливість подачі на Х-канал зовнішніх сигналів (XY-режим) за допомогою перемикача S3. Генератор розгорнення при цьому відключають.
Підсилювач каналу Z підсилює імпульси, що надходять від генератора розгорнення на модулятор ЕПТ, чим забезпечується підсвіт лінії променя під час прямого ходу розгорнення. При цьому тривалість імпульсу підсвіту і його положення збігається із тривалістю прямого ходу напруги розгорнення. Цей режим забезпечує світіння екрана тільки при русі променя ліворуч-праворуч. Зворотний хід променя праворуч-ліворуч залишається невидимим (гасіння зворотного ходу). У деяких осцилографах на цей підсилювач можуть подаватися також зовнішні сигнали для модуляції яскравості осцилограм.
Калібратор виробляє сигнал з відомими параметрами, необхідними для калібрування каналів вертикального і горизонтального відхилення променя. Звичайно це періодична послідовність прямокутних імпульсів (меандр) з відомими амплітудою Uк й періодом Tк (на осцилографі вказується не
період, а частота повторення Fк=1/Tк).
21

а) |
|
U1 |
U2 |
|
|
б) |
|
в)
г) |
|
|
|
|
|
|
д) |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 2.3. Тимчасові діаграми досліджуваного сигналу (а), напруга генератора розгорнення при запуску по позитивному перепаді (+) від рівня U1 (б), напруга генератора розгорнення при запуску по негативному перепаді (–) від рівня U2 (в), а також вид відповідних осцилограм на екрані осцилографа (г) і
(д).
Розглянута структурна схема відповідає однопроменевому універсальному осцилографу. Для одночасного спостереження на екрані осцилограм двох сигналів застосовують двопроменеві осцилографи, у яких використаються двопроменеві ЕПТ. При цьому структурна схема двопроменевого осцилографа містить два канали вертикального відхилення
Y1 і Y2.
22
2.2. Основні характеристики універсальних осцилографів
Робоча частина екрану – частина екрану, у межах якої нормовані основні похибки виміру.
Смуга пропущення каналу Y – діапазон частот, у межах якого значення амплітудно-частотної характеристики не відрізняється більш ніж на 3 дБ від її значення на опорній (відносно низкою) частоті. Смуга пропущення задається верхньою граничною частотою fв.
Час наростання перехідної характеристики каналу Y – інтервал часу,
протягом якого перехідна характеристика наростає від рівня 0,1 до рівня 0,9 сталого значення. Час наростання tн пов'язане з верхньою граничною
частотою співвідношенням tн 350/ fв, де tн виражене в наносекундах, а fв
– у мегагерцах.
Вхідний опір і вхідна ємність Y каналу осцилографа. Ці параметри впливають на методичну похибка виміру, пов'язану з порушенням електричного режиму досліджуваного ланцюга при підключенні до неї осцилографа. Для зменшення цього впливу використовують зовнішні дільники напруги, що характеризуються більшим вхідним опором і малою вхідною ємністю.
Коефіцієнт відхиленняKo – відношення напруги вхідного сигналу до
відхилення променя, викликаного цією напругою, В/діл. або мВ/діл.. Величина, зворотна коефіцієнту відхилення, називається чутливістю. Регулювання коефіцієнта відхилення здійснюється у вхідному атенюаторі.
Коефіцієнт розгорнення Kp – час, за який промінь проходить один
розподіл шкали на екрані ЕПТ, с/діл., мс/діл., мкс/діл.. Регулювання коефіцієнта розгорнення виробляється шляхом зміни тривалості прямого ходу tпр генератора розгорнення.
2.3.Вимір напруг і тимчасових інтервалів
Убільшості сучасних осцилографів при вимірі амплітуди і тимчасових інтервалів використовується метод каліброваних шкал. Перед вимірами попередньо калібрують вертикальну і горизонтальну шкали осцилографа, використовуючи сигнал калібратора з відомими параметрами.
Величина вимірюваної |
напруги визначається співвідношенням |
U b Ko , де b – відлічений |
розмір зображення по вертикалі, діл., Ko – |
коефіцієнт відхилення.
Аналогічно виміряється часовий інтервал T a Kp , де а– відлічений розмір зображення по горизонталі, діл., Kp – коефіцієнт розгорнення.
23

У ряді осцилографів є режим розтяжки розгорнення в М раз за рахунок збільшення амплітуди напруги розгорнення. При цьому частина осцилограми, що перебуває в центрі екрана ЕПТ, спостерігається в збільшеному масштабі. У режимі розтяжки величина вимірюваного тимчасового інтервалу визначається співвідношенням T a KpM . Звичайно
множник розтяжки М = 0,1 або 0,2.
2.4. Завдання і вказівки до виконання роботи
2.4.1. Калібрування осцилографа С1-65
Виберіть автоколивальний режим роботи осцилографа С1-65 із внутрішньою синхронізацією. Для цього встановіть органи управління осцилографа С1-65 у наступні положення:
ПІДСИЛЮВАЧ Y – коефіцієнт відхилення 0,05V/діл.; ручку ПЛАВНО в положення ,
РОЗГОРНЕННЯ – АВТ. (знак ), коефіцієнт розгорнення 0,5 ms/діл., х1, ручку ПЛАВНО в положення ;
СИНХРОНІЗАЦІЯ - ВНУТР., + , ~.
Перевірте калібрування тривалості розгорнення осцилографа. Для цього
встановіть ручки КАЛІБРАТОРА в положення 200 mV, |
|
|
|
1 kHz . |
||||
|
||||||||
Приєднаєте кабелем гнізда КАЛІБРАТОРА |
|
|
й |
|
|
|
до входу |
|
|
|
|
|
|
підсилювача Y, перемикач входу встановіть в положення .
Обертаючи ручку СИНХРОНІЗАЦІЯ РІВЕНЬ доможіться стійкого зображення сигналу калібратора на екрані осцилографа.
Виміряйте період напруги розгорнення осцилографа Tк. Для цього
виміряйте цей період a з точністю до 0.1 діл. і помножте результат на коефіцієнт розгорнення Tк a Kp . Результат зрівняєте з точним значенням
періоду Tк = Fк (Fк = 1 кГц). При правильному калібруванні ці значення повинні збігатися.
Зробіть калібрування Y каналу осцилографа. Для цього зробіть вимір амплітуди сигналу калібратора b, вираженої в діленнях, а потім розрахуйте її значення по формулі U bKo . Результати занесіть у таблицю 2.1. Порівняйте
встановлене значення амплітуди сигналу калібратора з обмірюваним значенням і при необхідності зробіть регулювання коефіцієнта підсилення передпідсилювача каналу Y ручкою, виведеної під шліц. Потім перевірте калібрування осцилографа для напруг калібратора 1 і 20 V, регулюючи при цьому коефіцієнт відхилення так, щоб розмір зображення по вертикалі був не менш 3 діленій.
24

2.4.2. Вимір параметрів напруги розгорнення осцилографа С1-65
Установіть органи керування осцилографів у наступні положення: С1-65: РОЗГОРНЕННЯ: х1, 01 µs/діл., АВТ (знак );
СИНХРОНІЗАЦІЯ: ВНУТР, +, ; С1-96: ПІДСИЛЮВАЧ Y2:2V/діл.;
РОЗГОРНЕННЯ: х1, 2 µs/діл., АВТ.;
СИНХРОНІЗАЦІЯ: Y2, . |
розгорнення |
|
|
|
З'єднайте кабелем гнізда генератора |
і |
|
осцилографа |
|
С1-65 із входом підсилювача Y2 осцилографи С1-96. |
Доможіться стійкого |
|||
зображення напруги обертанням |
ручки СИНХРОНІЗАЦІЯ РІВЕНЬ |
|||
осцилографа С1-96. Проведіть вимір |
тривалості прямого ходу tпр а1Kp , |
періоду Tр а2Kp і амплітуди напруги розгорнення Um bKo (тут а1, а2 і b -
відповідно тривалість прямого ходу, період і перепад напруги розгорнення, виражені в діленнях згідно рис. 2.2, коефіцієнт розгорнення осцилографа С1-96 Kp – масштабний множник осі X, виражений у мс/діл. або мкс/діл.,
коефіцієнт відхилення осцилографа С1-96 Ko – масштабний множник осі Y,
виражений в В/діл. або мВ/діл.) для значень коефіцієнта розгорнення
осцилографа С1-65, рівного 0,1 s/діл. Результати вимірів занесіть у таблицю 2.2. При цьому обов'язково записуйте розмірність масштабних коефіцієнтів Kp і Ko , не забувайте робити це і у наступних пунктах роботи
для правильного оформлення результатів вимірів тимчасових і амплітудних параметрів сигналів.
2.4.3. Вимір параметрів періодичної послідовності прямокутних імпульсів генератора Г5-54
З'єднайте розняття СИНХРОІМПУЛЬСИ генератора Г5-54 кабелем з розняттяом Х осцилографа С1-65. З'єднайте також кабелями виходи 1:10 і 1:1 генератора Г5-54 із входами каналу Y осцилографа С1-65 і каналу Y осцилографа С1-96 відповідно. Схема сполуки представлена на рис. 2.4.
У генераторі Г5-54 є білі і чорні шкали установки параметрів, а також білі й чорні клавіші множників цих параметрів. При натисканні білої клавіші варто користуватися білою шкалою відповідного параметра, а в противному випадку - чорною. Установіть органи управління генератора Г5-54 у наступні положення: ЧАСТОТА ПОВТОРЕННЯ 10 kHz; ЧАСОВЕ ЗРУШЕННЯ 8 s; ТРИВАЛІСТЬ 7 s; АМПЛІТУДА 20 V; полярність . Натисніть одночасно
обидві клавіші множника вихідної напруги 0,03, що забезпечить надходження сигналу з обох вихідних розняттів 1:1 і 1:10.
25

|
|
Осцилограф С1-65А |
X |
Генератор імпульсів |
|
|
|
|
|
|
|
Г5-54 |
|
|
|
Синхроімпульси 1:100 1:10 1:1 |
Y |
|
|
|
Осцилограф двопроменевий |
|
|
|
|
С1-96 |
|
|
|
Y1 |
Y2 |
Рис. 2.4. Схема сполуки приладів
Переключіть розгорнення осцилографа С1-65 у режим АВТ і встановіть коефіцієнт розгорнення так, щоб на екрані з'явилося 5...6 імпульсів. На екрані осцилографа С1-96 одночасно спостерігайте імпульсну послідовність, подану на канал Y1, і напругу розгорнення осцилографа С1-65, що надходить на канали Y2. При цьому встановіть коефіцієнт розгорнення осцилографа С1-96 так, щоб на екрані спостерігалося 2...4 періоду напруги розгорнення. При нестійкому зображенні регулюйте ручки СИНХРОНІЗАЦІЯ РІВЕНЬ спочатку на осцилографі С1-65, а потім на осцилографі С1-96. Замалюйте осцилограми № 1 і № 2 з обох осцилографів. Визначите по осцилограмі з осцилографа С1-96 кількість імпульсів, що укладається на інтервалі, що відповідає тривалості прямого ходу напруги розгорнення. Зрівняєте результат з кількістю імпульсів N, спостережуваних на екрані осцилографа С1-65.
Установіть коефіцієнт розгорнення осцилографа С1-65 таким, щоб на його екрані з'явився один імпульс послідовності, і замалюйте осцилограми № 3 і № 4 з обох осцилографів, попередньо встановивши зручний коефіцієнт розгорнення на осцилографі С1-96. Визначте по осцилограмі з осцилографа С1-96 скільки імпульсів укладається на інтервалі, що відповідає тривалості прямого ходу напруги розгорнення. Порівняйте результат з кількістю спостережуваних на екрані осцилографа С1-65 імпульсів N. У звіті
26
вкажіть, від чого залежить кількість спостережуваних на екрані ЕПО імпульсів?
Переведіть осцилограф С1-65 у режим зовнішньої синхронізації, для чого перемикач синхронізації встановіть в положення ВНЕШ 1:1. Відзначте пунктиром на осцилограмах № 3 і № 4 зміни, що відбулися, і порівняйте їх з осцилограмами, отриманими в режимі внутрішньої синхронізації. У звіті поясніть, чому відрізняються зарисовані осцилограми?
Вимкніть осцилограф С1-96, наступні виміри проводяться тільки за допомогою осцилографа С1-65.
Проведіть вимір періоду T 1/ F (F – частота повторення імпульсів), тимчасового зрушення tc початку імпульсу відносно початку розгорнення,
тривалості і амплітуди Um імпульсної послідовності і порівняйте їх з відповідними значеннями, установленими на генераторі Г5-54: F=104 Гц; tс=8 мкс; =7 мкс; Um = 20 0,03:10 В.
Визначте відносну різницю обмірюваних Аи та установлених Ау параметрів (Аи – Ау) 100/Ау %. Результати занесіть у таблицю 2.3.
2.4.4. Вимір параметрів прямокутних імпульсів у режимі розтяжки тривалості розгорнення
Установіть наступні параметри імпульсної послідовності на генераторі Г5-54: F = 104 Гц, tc = 0,8 мкс, = 0,1 мкс і Um = 50 0,03:10 В.
Виміряйте тривалість імпульсу , а також тривалості фронтону фі зрізу c .
Ці параметри регламентуються ДОСТом і визначаються відповідно до рис. 2.5. При вимірі параметрів імпульсу скористайтеся режимом розтяжки розгорнення. Для цього ручками осцилографа С1-65 перемістіть імпульс у центр екрана та переведіть перемикач розгорнення в положення × 0,1. При цьому коефіцієнт розгорнення зменшується в 10 разів. Відрегулюйте коефіцієнт відхилення в тому числі й ручкою ПЛАВНО, так, щоб амплітуда імпульсу дорівнювала 8 діленням. При цьому точкові горизонтальні лінії відповідають рівням 0.1 і 0.9. Коефіцієнт розгорнення встановіть таким, щоб досліджувана ділянка сигналу займала як можна більшу частину ширини екрана. Тривалість імпульсу визначте за рівнем 0,5 від амплітудного значення (рис. 2.4). Результати вимірів занесіть у таблицю 2.4.
Встановіть тривалість імпульсу генератора = 1 мкс і знову проведіть вимір тривалості імпульсу, а також тривалість фронту й зрізу. Результати занесіть у таблицю 2.4.
27

2.5. Зміст звіту
Звіт повинен містити структурну схему універсального ЕПО, таблиці з результатами вимірів і розрахунків, 4 осцилограми та висновки по п. 2.4.3.
2.6. Форми таблиць, що рекомендуються.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.1 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Напруга |
|
|
|
|
Коефіцієнт |
|
|
|
Вимірювана напруга |
|
|
||||||||||||||||||||
калібратора |
|
|
|
|
відхилення |
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
Uк |
|
|
|
|
|
|
Ko |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U bKo |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.2 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
a1, |
a2, |
|
|
|
Kp |
|
|
tпр a1Kр |
|
|
Tp a2Kр |
|
b, справ. |
|
Ko |
|
|
Um bK0 |
|||||||||||||
справ. |
справ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.3 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Параметр |
|
Встановлений |
|
|
a |
|
Kp |
|
|
|
Обмірюваний |
|
|
|
Aи Aу |
|
|
||||||||||||||
|
|
параметр |
|
|
або |
|
або |
|
|
|
параметр |
|
|
100% |
|
||||||||||||||||
|
|
|
генератора |
|
|
b, |
|
Ko |
|
|
Aи aKp або bKo |
|
|
Aу |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
діл. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
T=1/F |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
tс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Um |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.4 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ф |
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
||||
|
|
a, |
|
Kp |
|
aKp |
|
a, |
|
Kp |
ф aKp |
|
a, |
|
Kp |
|
|
c aKp |
|
||||||||||||
|
|
діл. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
діл. |
|
|
|
|
|
|
|
діл. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
28
2.7. Контрольні питання
1.Поясніть принцип роботи й призначення основних вузлів універсального ЕПО.
2.У яких режимах може працювати генератор розгорнення, яка форма напруги генератора в різних режимах?
3. Для чого потрібні регулювання Рівень синхронізації і її полярність (+/-) в осцилографі?
4.Перелічіть основні характеристики й параметри ЕПО.
5.Як роблять калібрування ЕПО?
6.Поясніть суть методу каліброваних шкал.
7.Як вимірюють тривалість фронту й зрізу імпульсу, а також його тривалість?
8.Для чого потрібна лінія затримки в каналі Y осцилографа? У якому режимі роботи осцилографа її присутність необхідно, а в якому необов'язково?
9.Для чого використається режим розтяжки розгорнення осцилографа? Як визначають тривалість вимірюваних тимчасових інтервалів у режимі розтяжки?
10.Що таке зворотний хід променя? Яким чином в універсальному осцилографі здійснюється гасіння зображення зворотного ходу променя?
11. У чому складається відмінність двопроменевого осцилографа від однопроменевого і які його достоїнства?
12.Як правильно встановити коефіцієнти відхилення й розгорнення при осцилографічних вимірах?
13.Поясніть роботу осцилографа в режимах внутрішньої й зовнішньої синхронізації. Чим відрізняються осцилограми, сформовані в режимах внутрішньої й зовнішньої синхронізації при спостереженні імпульсів?
14.Від чого залежить кількість імпульсів, спостережуваних на екрані осцилографа, при спостереженні періодичного імпульсного сигналу?
15.Чому подача напруги на горизонтально й вертикально відхиляючі пластини ЕПТ виробляється в симетричному виді?
16.Поясните чому може "бігти" зображення періодичного сигналу на екрані осцилографа при використанні автоколивального режиму генератора розгорнення. Сформулюйте умову нерухомості зображення.
29
Лабораторна робота № 3
Вимір фазового зрушення
Мета роботи — вивчення методів визначення фазового зрушення та принципів дії приладів, застосовуваних при цих вимірах. Фазове зрушення виміряється такими способами: способом еліпса; нульовим способом за допомогою попередньо відградуйованного фазообертача; цифровим фазометром Ф2-16, що працює за принципом перетворення фазового зрушення в часовий інтервал.
3.1. Загальні відомості
Поняття фази пов'язане з гармонійними (синусоїдальними) коливаннями. Для напруги u(t) U1m sin( t ) повною фазою є весь
аргумент гармонійної функції; величину називають початковою фазою. Для двох гармонійних коливань із рівними частотами
u1(t) U1m sin( t 1) ; u2 (t) U2m sin( t 2 )
уводять поняття різниці фаз 1 2 , що звичайно називають фазовим
зрушенням.
Звичайно приймають за початок відліку момент часу, при якому початкова фаза першого (опорного) коливання дорівнює 0. Тоді
U1(t) U1m sin t ; U2 (t) U2m sin( t )
де - фазове зрушення між цими напругами.
Для негармонійних, зокрема імпульсних, коливань поняття фазового зрушення заміняють поняттям зрушення в часі. У цьому випадку вимірюють час затримки. Для гармонійних коливань часу затримки tзвідповідає фазове
зрушення 2 f tз.
3.2. Вимір фазового зрушення за допомогою осцилографа
Фазове зрушення можна виміряти безпосередньо по осцилограмам досліджуваних напруг, спостерігаючи їх одночасно на екрані осцилографа (рис. 3.1). Очевидно, що
360o а/b ,
де a – відстань у розподілах між перетинаннями осцилограмами нульової лінії; b– тривалість періоду, виражена в розподілах шкали. Для цих вимірів використають осцилограф із двопроменевою електронною трубкою або з
30