ЛЕКЦІЯ 1. Наука як феномен соціокультурного буття та її світоглядні передумови.

План:

• Наука і філософія науки сьогодні: загальна характеристика.

• Способи людського світовідношення й освоєння світу за законами істини.

• Філософія і наука: відмінність можливостей і взаємодія.

• Протонаука: архаїчні витоки і античні раціональні прозріння на шляху до мистецтва наукового мислення.

1. Наука сьогодні: загальні характеристики.

Деякі оглядові характеристики науки. Місткість наукових знань подвоюється кожні 10-15 років. Близько 90 % всіх науково-технічних досягнень зроблені в наш час (ХІХ-ХХ ст.). Близько 80 % учених, що будь-коли жили на Землі – наші сучасники (складно приєднатися до більшості по смерті). У світі нараховується біля 15000 різних наук зі своєю власною специфікою. Наука сьогодні має надзвичайно розвинуту систему принципів, форм, методів, імперативів пізнання.

Міфи масової свідомості й реальні міркування самих учених про унікальність науки суттєво різняться.. Наука – виключно своєрідний спосіб бачення світу. Пізнання світу в науці й інших формах усвідомлення мають суттєві відмінності. Сучасний світогляд і уявлення про світ навколишніх речей є наслідком розвитку науки, її істотного й динамічного впливу на суспільство. Наука є однією з визначальних особливостей сучасної культури і, можливо, самим динамічним її компонентом. Сьогодні неможливо обговорювати соціальні, культурні, антропологічні проблеми, не приймаючи до уваги розвиток і результати наукової думки.

Феномен науки та тих світоглядних проблем, що вона ставить, знайшов вираз у найзначніших філософських концепціях XX ст. Жодна з найбільших з них не могла обійти феномену науки, не виразити свого відношення до науки в цілому і до тих важливих проблем, що вона ставить. Що таке наука? Яка головна соціальна роль науки? Чи існують межі наукового пізнання та пізнання взагалі? Яке місце заснованої на науці раціональності в системі інших способів відношення до світу? Чи можливе позанаукове пізнання, який його статус і перспективи? Чи можна виключно науковим способом відповісти на принципові питання світогляду: як виник Всесвіт, як з’явилося життя, як здійснилася людина, яке місце займає феномен людини в загальній космічній еволюції?

Обговорення всіх цих і безлічі інших світоглядно-філософських питань супроводжувало становлення і розвиток сучасної науки і було необхідною формою усвідомлення особливостей як самої науки, так і тієї цивілізації, у рамках якої наукове відношення до світу стало можливим. Сьогодні ці питання, як і принципово нові завдання науки ХХІ ст., стоять у новій і дуже гострій площині. Це пов’язано насамперед з тією ситуацією, у якій опинилася сучасна цивілізація. З одного боку, – виявилися небачені перспективи науки і заснованої на ній техніки. Сучасне суспільство вступає в інформаційну стадію розвитку, раціоналізація всього соціального життя стає не тільки можливою, але й життєво необхідною. З іншого боку, – виявилися межі розвитку цивілізації односторонньо технологічного типу: і в зв'язку з глобальною екологічною кризою, і як наслідок неможливості тотального управління не лише природними, а й соціальними процесами.

В останні десятиліття увага до цих питань в Ураїні помітно знизилася. Одна з головних причин цього криється в загальному падінні престижу наукового знання в цілому світі, а ще значніше – у тій майже катастрофі, що переживає наука України зараз. Тим часом зовсім ясно, що без розвинутої науки вона не має майбутнього як цивілізована країна.