Становлення та розвиток молодіжного руху в Україні на прикінці 80-х - початку 90-х років.

Молодь завжди була в перших рядах суспільно-політичної боротьби на переломах української історії, та історії людства взагалі. Так наприклад, молодь очолила боротьбу з москвофілами на Західній Україні, молоде покоління здійснило перехід до політичної боротьби на Сході України на початку XX ст. Причини цього криються в психології молодої людини, її виключних вимогах до суспільства та радикалізму в певній романтизації політичної боротьби. Крім того молодіжний рух має велику соціально-кількісну основу. Так на початок 90-х рр. кількість молодих людей в Україні, віком від 15 до 28 років складала близько 10 млн. чоловік.

Тому нічого дивного не було в тому, що за часи "перебудови" підвищилась активність молоді. Першими "провісниками" такої активності стало Існування таких груп як "панки", "рокери", "металісти", дещо запізнілі "хіпі" і т.д. Молодь активно включалась в "неформальний" рух, приймаючи участь в різноманітних дискусіях, диспутах, масових акціях. Поступово, молодь залучається до суспільно-політичної боротьби. Перед, як завжди, вели студенти.

В 1989 р. у Києві було засновано Український Студентський Союз (УСС) та Союз Українського Студентства, у Львові - Студентське Братство. Метою їх діяльності, звичайно була проголошена боротьба за права студентів, серед них: підвищення стипендій, вільне відвідання лекцій, автоматичне зарахування екзаменів, вивчення історії України. Молодь активно включається в політичний рух О.Вітович та Д.Корчинський стояли на чолі Союзу Незалежної Української Молоді. СНУМ заявив про свою антикомуністичну позицію і про боротьбу за відновлення Української самостійної соборної держави.

Діяльність молоді, студентства, стала в 1990 р. домінантою політичної боротьби. В жовтні було проведено акцію голосування студентів на майдані ім. Леніна в Києві, та блокаду будинку Верховної Ради, крім того було перекрито вул. Хрещатик, захоплено головний корпус Київського Університету. Після цих акцій, 15 жовтня, голові Української Студентської Спілки О.Донію було дозволено виступити у Верховній Раді і викласти свої вимоги про відставку уряду, непідписання союзного договору, військову службу на території України. Лише під загрозою підтримки студентів робітниками М.Києва, Верховна Рада частково задовольнила пі вимоги.

Після таких активних дій молодіжний рух приходить в занепад, а частково прибирає інші форми. На середину 90-х рр. було зареєстровано 27 всеукраїнських молодіжних та дитячих організацій, 120 об’єднань молоді.

Головною рисою сучасного молодіжного руху є занепад незалежних, самостійних молодіжних організацій, та перетворення їх у молодіжні філії при тих чи інших політичних організаціях.

Політичний рух в Україні в другій половині 90-х років XX століття.

В другій половині 90-х рр. тривав процес становлення багатопартійності. Характерними рисами цього процесу с: 1) велика кількість партій - так в 1993 р. зареєстровано 27 партій, в 1998 - 52 партії, а в 2000 більше 100 партій; 2) невелика кількість членів партії; 3) партії не мають соціальної підтримки; 4) у своїй більшості партії створювались не на основі об’єднання навколо основної, головної ідеї, а навколо конкретного лідера чи окремої групи осіб; 5) партійні структури активно діють лише в порівняно великих містах і промислових центрах.

Таким чином процес формування багатопартійної системи продовжується.